Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Navch_Posib_po_CZ_03_2012.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
13 Мб
Скачать
☆

Світлове випромінювання ядерного вибуху

Світлове випромінювання ядерного вибуху — це потік променистої енер-гії, який включає ультрафіолетові, видимі та інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є вогняна куля в центрі вибуху, яка складається з повітря і розжарених продуктів вибуху. Зі збільшенням вогняної сфери (при повітряному вибуху), температура на її поверхні знижується. Коли така куля досягає максимальних розмірів (діаметром 200...5000 м), температура на її поверхні дорівнює 8000...100000 °С (температура на поверхні Сонця ~6000°С).

Залежно від потужності ядерного вибуху світлове випромінювання може тривати від кількох секунд до десятків секунд.

Вражаюча дія світлового випромінювання визначається світловим імпульсом — кількістю світлової енергії, яка припадає на 1 м2 (або на 1 см2) освітленої поверхні, розміщеної перпендикулярно поширенню випромінювань протягом всього часу існування світлового потоку ядерного вибуху. Світло-вий імпульс вимірюється в джоулях на квадратний метр (Дж/м2). Величина світлового імпульсу залежить від потужності та виду ядерного вибуху, відстані освітлювальної поверхні до місця вибуху і атмосферних умов.

Світловий імпульс пропорційний потужності ядерного вибуху і обер-нено пропорційний квадрату до центра вибуху. Світловий імпульс швидко зменшується зі збільшенням відстані від центру вибуху за рахунок його поглинання повітрям. Світловий імпульс може значно зменшуватись при наявності туману, пилу, снігу, дощу. В умовах промислових міст, де атмосфера насичена частинками диму і пилу, ступінь впливу світлового випромінювання у десятки разів менший, ніж у сільській місцевості.

Світловий імпульс, потрапляючи на відкриті ділянки шкіри людини, викликає опіки, які поділяються на чотири ступеня:

  • опіки першого ступеня — при світловому імпульсі 80...160 кДж/м2 симптоми ураження шкіри такі: почервоніння, припухлість, болючість;

  • опіки другого ступеня — при світловому імпульсі 160...400 кДж/м2 на шкірі утворюються пухирі, наповнені рідиною, болючість;

  • опіки третього ступеня — при світловому імпульсі 400...600 кДж/м2 відбувається омертвіння шкіри, підшкірних тканин, утворення виразок;

  • опіки четвертого ступеня — при світловому імпульсі понад 600 кДж/м2 спостерігається обвуглювання тканин, омертвіння підшкірної клітковини, м’язів і кісток.

Шкідлива дія світлового випромінювання і для органів зору. Від світло-вого спалаху виникає тимчасове засліплення, причиною якого є руйнування зорового пурпуру сітчастої оболонки. Якщо під час спалаху ядерного вибуху очі закриті, ураження не відбувається.

Світлове випромінювання залежно від інтенсивності світлового потоку і властивостей матеріалів викликає обвуглювання, оплавлення і спалахування, що веде до пожеж у населених пунктах, лісах і полях. У результаті дії світлового випромінювання і ударної хвилі можуть виникати окремі, масові, суцільні пожежі та вогняні шторми.

Проникаюча радіація

Проникаюча радіація — це потік гамма-випромінювання і нейтронів, які утворюються під час ядерного вибуху внаслідок реакцій радіоактивного розпаду продуктів ділення. На проникаючу радіацію витрачається в середньо-му до 4 % енергії вибуху. Тривалість проникаючої радіації не більше 20 с.

Основою вражаючої дії проникаючої радіації є потік гамма променів і нейтронів у зоні ядерного вибуху, які поширюються від центру вибуху на усі боки і проходять відстань у сотні й тисячі метрів.

Вражаюча дія нейтронів пропорційна дозі. Нейтрони і гамма-випро-мінювання ядерного вибуху діють на об’єкт практично одночасно. Тому вра-жаюча дія проникаючої радіації визначається сумою доз гамма-випроміню-вання і нейтронів. Вражаюча дія проникаючої радіації визначається власти-вістю гамма-променів і нейтронів сильно іонізувати атоми середовища, в яко-му вони поширюються. Іонізуючи атоми і молекули, які входять до складу клітин, проникаюча радіація порушує функції окремих життєво важливих органів і систем. Біологічна ефективність нейтронів у кілька разів більша ефективності гамма-променів.

Характерною особливістю потоку гамма-променів і нейтронів є здат-ність їх проникати через значні товщі різних предметів і речовин. На відміну від ударної хвилі і світлового випромінювання, проникаюча радіація є невиди-мим і безпосередньо невідчутним вражаючим фактором.

Ступінь ослаблення проникаючої радіації при проходженні через речо-вину залежить від властивостей матеріалів і товщини захисного шару. Зниження інтенсивності гамма-променів і нейтронів характеризується шаром половинного ослаблення — шаром речовини, при проходженні через який ін.-тенсивність гамма-променів або нейтронів зменшується у два рази. Для свин-цю він складає 1,8 см, для ґрунту — 12...14 см.

Під впливом нейтронів утворюється штучна або наведена радіоактив-ність хімічних елементів, які до цього не були радіоактивними. В результаті радіоактивного розпаду цих елементів будуть випускатися в навколишнє середовище бета- і гамма-промені.

Під впливом проникаючої радіації темніє скло оптичних приладів і за-свічуються фотоматеріали, які знаходяться у світлозахисній упаковці, виво-дяться з ладу електронні прилади, які часто дають нереальні показники. При дії на електрообладнання виникають тимчасові і залишкові зміни електрик-них параметрів. Погіршуються діелектричні властивості ізоляційних мате-ріалів, виникають струми витоку. Деякі полімери (гума) залежно від харак-теру радіації твердіють, або навпаки, стають дуже м’якими.

Згубно діє проникаюча радіація на живі організми. Вражаюча дія радіа-ції на живі клітини називається опроміненням. Опромінення порушує нор-мальну діяльність організму, що проявляється у вигляді так званої променевої хвороби. Ступінь і розвиток променевої хвороби у людей і тварин залежить від дози опромінення, яку одержав організм.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]