4.8. Оцінка інженерної обстановки

Оцінка інженерної обстановки проводиться з метою визначення масш-табів руйнування, обсягів, термінів і черговості, а також сил і засобів для проведення рятувальних та невідкладних робіт.

Перш за все необхідно визначити ступені руйнування населеного пункту і об'єктів господарювання. Знаючи ступінь руйнування, можна визначити вели-чину збитків, обсяги рятувальних і невідкладних робіт.

Розглянемо характеристику ступенів руйнування.

Повні руйнування — це руйнування всіх елементів будівель, у тім числі й підвальних приміщень, ураження людей, що знаходяться в них, збитки станов-лять більше 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Подальше їх використання не можливе.

Сильні руйнування — це руйнування частини стін і перекриття поверхів, деформація їх, виникнення тріщин у стінах, ураження значної частини людей, що знаходяться в них. Збитки ставлять від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Можливе обмежене використання будівель, що збереглися. Відновлення можливе після капітального ремонту.

Середні руйнування — це руйнування переважно другорядних елементів будівель і споруд (покрівлі, вікон, дверей і перегородок), виникнення тріщин у стінах. Підвальні приміщення зберігаються, перекриття залишаються. Люди уражаються частіше уламками конструкцій. Збитки становлять 10...30 % вар-тості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель). При серед-ньому ремонті відновлюються техніка, транспорт та промислове обладнання. Будівлям необхідний капітальний ремонт.

Слабкі руйнування — це руйнування вікон, дверей та перегородок. Ураження людей можливе уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи не пошкоджуються. Вони придатні для використання після поточного ремонту будівель. Збитки становлять до 10 % вартості основних виробничих фондів (будівель). Відновлення можливе після середнього або поточного ремонту.

Після виникнення НС, викликаної вибухами і утворенням повітряної хвилі надмірного тиску, для оцінки матеріальних збитків і втрат населення в насе-лених пунктах узагальненим критерієм є ступінь ураження населеного пункту, який можна визначити за формулою С_р=П_р/П_нп , де С_р — ступінь руйнування населеного пункту (об'єкта); П_р — площа руйнувань; П_нп — загальна площа населеного пункту (об'єкта).

Запитання для самоконтролю

1. Перелічте основні завдання дозиметрії в ЦЗ України.

2. Дайте визначення поняттю активність радіоактивної речовини.

3. Назвіть основні види іонізуючого випромінювання.

4. Визначте джерела іонізуючого випромінювання та його характеристики.

5. Опишіть способи опромінення людини.

6. Охарактеризуйте дози іонізуючого випромінювання.

7. Дайте визначення потужності експозиційної, поглинутої й еквівалентної дози а також одиницям їх вимірювання.

8. Назвіть основні методи виявлення іонізуючих випромінювань та поясніть їх сутність.

9. Поясніть принцип дії іонізаційної камери та газорозрядного лічильника.

10. Наведіть приклади приладів радіаційної розвідки та їх призначення.

11. Охарактеризуйте специфіку будови і роботи приладів дозиметричного контролю.

12. Назвіть основні методи виявлення НХР та поясніть їх сутність.

13. Опишіть будову та призначення військового приладу хімічної розвідки.

14. З’ясуйте методику виявлення невизначених отруйних речовин в повітрі за допомогою військового приладу хімічної розвідки.

15. Дайте характеристику аналізатору аміаку та хлору ПАХ.

16. Опишіть будову та призначення сигналізатора 342 ЕХО 8.

17. Проаналізуйте особливості проведення оцінки радіаційної обстановки.

18. Опишіть основні положення проведення оцінки хімічної обстановки.

19. Поясніть методику проведення оцінки пожежної обстановки.

20. Охарактеризуйте особливості проведення оцінки інженерної обстановки.

Лекція № 5

Тема: "Забезпечення заходів і дій в межах ЄДСЦЗ"

ПЛАН

5.1. Основні заходи у сфері цивільного захисту.

5.2. Інформація та оповіщення.

5.3. Організація життєзабезпечення постраждалого населення в НС.

5.4. Евакуаційні заходи.

5.5. Укриття населення в захисних спорудах.

5.6. Засоби індивідуального захисту.

5.1. Основні заходи у сфері цивільного захисту

Основним завданням ЄДСЦЗ України при виникненні НС є захист населення. Захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і здоров’я людей у НС. Головна мета захисних заходів — уникнути або максимально знизити ураження населення.

З метою ефективної реалізації завдань ЦЗ, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об'єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення НС центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили і засоби, підприєм-ства, установи та організації незалежно від форми власності, добровільні ряту-вальні формування здійснюють оповіщення та інформування, спостереження і лабораторний контроль, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.