1. Фаза шоку:

а) не залишайте постраждалого одного;

б) говоріть про померлого в минулому часі. Частіше доторкайтеся до постра-ждалого (обіймайте, кладіть руку на плече, беріть його руку у свою);

в) дайте йому можливість відпочити, стежите за тим, щоб він приймав їжу;

г) допомагайте потерпілому приймати необхідні рішення. Залучайте потер-пілого до організації похорону;

д) не говоріть «Від такої втрати ніколи не оправитися, тільки час лікує, на все воля Божа» і т.п.;

е) переконайте потерпілого по можливості відмовитися від психотропних засобів;

2. Фаза страждання:

а) дайте потерпілому можливість побути наодинці, відпочити. Не намагай-теся припинити плач, не заважайте проявляти злість;

б) розмову про померлого переведіть в область почуттів. Дайте пити багато води (до двох літрів у день);

в) забезпечте потерпілому фізичні навантаження (прогулянки по 45 хвилин);

г) навіюйте, що страждання буде не завжди, що все можна пережити, що втрата — це не покарання, а частина нашого життя, що у втратах нема рації, мети, плану, не треба їх шукати. Ставтеся до потерпілого з увагою, але будьте з ним строгі.

д) поясніть, що поховати близьку людину — це не те ж саме, щоб забути кохану людину;

3. Фаза прийняття:

а) переведіть розмову про померлого на тему майбутнього;

б) при хворобливих реакціях горя й «застряганні» на тривалий час у фазі страждання необхідна кваліфікована психологічна допомога.

Якщо вчасно не надати допомогу, стан може привести до серцевих і інфек-ційних захворювань (тому, що різко знижується імунітет), нещасним випадкам, алкоголізму, депресії й іншим розладам. Від близьких людей, що пережили смерть, можна почути: «Не роз'ятрюй рану». Це найчастіше лише прикриття своєї нездатності говорити про те, що відбулося Знайте: такий стан дуже не-безпечний для здоров'я. Пам’ятайте, чоловіки в скорботі піддаються великому ризику, чим жінки, тому що вони менш схильні говорити про свої проблеми із близькими.

При катастрофах, стихійних лихах, вибухах, аваріях людина може виявитися ізольованою в автомобілі (при ДТП), у завалі (при вибуху або землетрусі), на даху будинку, на дереві (при повені) та ін. Для людини, яка опинилася в завалі, будь-який зв'язок із зовнішнім миром стає дорожче золота. Тому дуже важливо розмовляти з потерпілим. Говорити необхідно голосно, повільно й чітко. Пам’ятайте, до медичної допомоги психологічна підтримка необхідна, коли людина ізольована. Повідомите потерпілого про те, що допо-мога вже йде. Підкажіть потерпілому, як необхідно поводитися — максимальна економія сил, подих повільний, неглибокий, через ніс, — це дозволить заощад-жувати кисень в організмі й навколишньому просторі. Забороніть потерпілому робити щось для самоевакуації, самозвільнення. Пам’ятайте, якщо потерпілий звільнений з небезпечного місця, у першу чергу необхідно надати медичну до-помогу (зупинити кровотечу та ін.). Психологічна допомога можлива тільки після цього.

6.3. Методика організації «Дня Цивільного захисту» у закладах освіти

«День Цивільного захисту» (далі – «День ЦЗ») проводиться у загально-освітніх та професійно-технічних закладах освіти напередодні літніх шкільних канікул і є завершальним етапом щорічного навчання учнів за програмами «Основи безпеки життєдіяльності», «Захист Вітчизни» та «Основи здоров'я».

Мета проведення «Дня ЦЗ»:

1) закріплення учнями умінь, навичок щодо збереження та захисту здоров'я і життя під час НС, користування засобами індивідуального та колективного захисту, надання першої медичної само- та взаємодопомоги;

2) практичне відпрацювання учнями, педагогічним і обслуговуючим персона-лом навчального закладу дій за планами реагування на НС;

3) формування і розвиток в учнях морально-психологічних якостей: мужності, витримки, ініціативи, взаємної виручки під час небезпеки, впевненості і ефективності заходів, що реалізуються ЄДСЦЗ.

Підготовка до «Дня ЦЗ» починається за 1...1,5 місяця до його проведення, при цьому розробляються наступні документи:

1. Наказ директора – начальника ЦЗ навчального закладу «Про підготовку і проведення «Дня ЦЗ» та об’єктового тренування в навчальному закладі".

2. План підготовки і проведення «Дня ЦЗ» і об'єктового тренування в навчальному закладі».

3. Графік проведення «Дня ЦЗ» в навчальному закладі.

4. Особисті плани роботи педагогічних працівників навчальних закладів і проведення «Дня ЦЗ» і об’єктового тренування.

Основними заходами, що плануються до «Дня ЦЗ» є: