1.2. Сили цивільного захисту України

Служба цивільного захисту — державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші НС техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу. Вона є правонаступником Військ Цивільної оборони України.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту — спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається захист населення і територій від НС техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах терито-ріальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.

Сили і засоби цивільного захисту — особовий склад і працівники органів та підрозділів ЦЗ, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

До складу сил ЦЗ входять відповідні аварійно-рятувальні служби та підрозділи центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання:

1) Оперативно-рятувальна служба ЦЗ МНС, до складу якої входять сили центрального та територіального підпорядкування;

2) державні пошуково-рятувальні та аварійно-рятувальні формування мініс-терств та інших центральних органів виконавчої влади;

3) воєнізовані гірничорятувальні служби Міністерства енергетики та вугільної промисловості;

4) пошуково-рятувальні формування Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном;

5) невоєнізовані формування ЦЗ нафтогазової та нафтопереробної промисловості Міністерства енергетики та вугільної промисловості;

6) аварійно-рятувальні команди в аеропортах та Морська аварійно-рятувальна служба Міністерства інфраструктури;

7) державні аварійно-відновлювальні формування центральних органів виконавчої влади:

8) відновлювальні поїзди Укрзалізниці;

9) ВП «Аварійно-технічний центр» ДП НАЕК «Енергоатом» Міністерства енергетики та вугільної промисловості;

10) аварійно-відновлювальні бригади нафтогазової та нафтопереробної промисловості Міністерства енергетики та вугільної промисловості;

11) державні аварійно-ремонтні бригади у складі підприємств з обслугову-вання автодоріг, об'єктів електрозв'язку, електроенергетики, трубопровід-ного транспорту, комунального господарства, водного господарства;

12) аварійно-ремонтні бригади у складі підприємств Міністерства інф-раструктури, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Мініс-терства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Державного агентства з управління державними корпо-ративними правами та майном, Державного агентства водних ресурсів;

13) пожежні поїзди Державної адміністрації залізничного транспорту Міністерства інфраструктури;

14) лісові пожежні станції лісогосподарських підприємств Державного агентства лісових ресурсів (285 станцій);

15) позаштатні протипожежні формування;

16) добровільні пожежні дружини і команди на підприємствах;

17) сільські протипожежні команди;

18) служба охорони громадського порядку (установи МВС України);

19) Державна служба медицини катастроф та підрозділи санітарно-епідеміологічної служби;

20) військові частини у випадках, передбачених законодавством.