- •1.1.1. Структура та завдання системи цивільного захисту України
- •1.1.2. Керівництво та органи управління цз України
- •1.1.3. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •1.2. Сили цивільного захисту України
- •1.2.1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту мнс
- •1.2.2. Сили цивільного захисту Міністерства інфраструктури України
- •1.2.3. Сили цивільного захисту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
- •1.2.4. Сили цивільного захисту Міністерства охорони здоров'я України
- •1.2.5. Система екстреної допомоги населенню 112
- •1.2.6. Невоєнізовані формування цивільного захисту
- •1) За підпорядкуванням:
- •2) За призначенням:
- •1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •1.4. Міжнародні правові основи цивільного захисту
- •1.4.1. Женевські конвенції про захист цивільного населення і об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1.4.2. Завдання та діяльність цивільного захисту країн світу
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Небезпеки, що можуть спричинити нс природного характеру
- •2.2.1. Тектонічні небезпечні природні явища
- •2.2.2. Геологічні небезпечні природні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища
- •2.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища
- •2.2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин
- •2.3. Небезпеки, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •2.3.4. Транспортні аварії і катастрофи
- •2.3.5. Гідродинамічні небезпечні об'єкт
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.1. Ядерна зброя масового ураження
- •Ударна повітряна хвиля
- •Світлове випромінювання ядерного вибуху
- •Проникаюча радіація
- •Радіоактивне забруднення
- •Електромагнітний імпульс
- •3.1.2. Хімічна зброя масового ураження
- •Бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Шкірнонаривні бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини загальноотруйної дії
- •Задушливі бойові отруйні речовини
- •Психотропні бойові отруйні речовини
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Небезпечні хімічні речовини
- •3.1.3. Біологічна зброя масового ураження
- •3.2. Зона радіоактивного зараження
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •3.3. Зона хімічного зараження
- •3.4. Зона біологічного зараження
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій
- •4.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю
- •4.4. Прилади хімічної розвідки
- •4.5. Оцінка радіаційної обстановки
- •4.6. Оцінка хімічної обстановки
- •4.7. Оцінка пожежної обстановки
- •4.8. Оцінка інженерної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •Оповіщення та інформування
- •Спостереження і лабораторний контроль
- •Укриття у захисних спорудах
- •Здійснення заходів з евакуації населення
- •Інженерний захист території
- •Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •Екологічний захист
- •Радіаційний і хімічний захист
- •Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •5.2. Інформація та оповіщення
- •5.3. Організація життєзабезпечення постраждалого населення в надзвичайних ситуаціях
- •5.4. Евакуаційні заходи
- •5.5. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.6. Засоби індивідуального захисту
- •Запитання для самоконтролю
- •6.2. Надання екстреної психологічної допомоги постраждалому населенню внаслідок надзвичайної ситуації
- •1. Фаза шоку:
- •2. Фаза страждання:
- •3. Фаза прийняття:
- •6.3. Методика організації «Дня Цивільного захисту» у закладах освіти
- •1. Практичні заходи:
- •2. Навчально-методичні заходи:
- •3. Агітаційно-пропагандистські заходи:
- •Проведення заходів
- •Вікторини
- •Тренування
- •Змагання
- •Естафета
- •Об’єктове тренування
- •Підведення підсумків «Дня цз»
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на практичні заняття з цз Практичне заняття № 1. Тема: „Система Цивільного захисту України”
- •Система екстреної допомоги населенню 112.
- •Система повсякденного управління територіальною підсистемою єдсцз, сили і засоби, що входять до складу територіальної підсистеми єдсцз.
- •Практичне заняття № 2. Тема: „Небезпеки, що можуть спричинити нс”
- •Сильна спека, суховії, посуха, сильні дощі, град, гроза.
- •Радіаційно небезпечні об’єкти. Аварія з викидом рр.
- •Вогнестійкість будинку, межа вогнестійкості конструкції, поділ будинків і споруд за ступенем вогнестійкості. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •Практичне заняття № 3. Тема: „Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження”
- •Поняття хімічної зброї, її бойові властивості, шляхи надходження в організм.
- •Бор загальноотруйної дії та задушливі.
- •Поняття біологічної зму, її особливості, способи застосування та шляхи проникнення в організм людини.
- •Практичне заняття № 4. Тема: „Моніторинг і прогнозування небезпек, що можуть спричинити нс”
- •Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування, послідовність оцінки, карта (схема) зон рз. Час випадання рр.
- •Хімічна обстановка. Хмара нхр, глибина її поширення.
- •Час підходу зараженого повітря до певної межі (об'єкта). Час уражаючої дії нхр в осередку хімічного ураження. Втрати людей в осередку хімічного ураження.
- •Практичне заняття № 5. Тема: „Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз”
- •Загальна, часткова, тимчасова і негайна евакуація.
- •Комунально-побутове обслуговування евакуйованого населення.
- •Вимоги до зіз.
- •Практичне заняття № 6. Тема: „Заходи і дії цз в рамках профільної підготовки”
- •Список літератури
Бойові отруйні речовини
Бойовими отруйними речовинами називаються хімічні речовини, які при бойовому застосуванні або при аварійному потраплянні в атмосферу можуть заражати незахищених людей і тварин, а також заражати повітря, місцевість, споруди, воду, різні предмети і матеріали, що робить їх непридатними для ко-ристування і небезпечними при стиканні з ними. Для досягнення максималь-ного ефекту БОР переводять у бойовий стан — пару, аерозоль, краплі.
За тактичним призначенням БОР поділяються на:
смертельні (тривалість дії до 10 діб, смертність понад 50%);
тимчасової дії (тривалість дії від 1 до 5 діб);
короткочасові (тривалість дії до декількох годин);
подразнюючі.
До БОР смертельної дії належать: зарин (GB), хлорціан (СК), зоман (GD), табун (GA), іприт (HD), Ві-Ікс (VX), синильна кислота (АС), фосген (CG) і т.д.
За фізіологічною дією на організм БОР поділяються на:
нервово-паралітичні (зарин (GB), зоман (GD), табун (GA), Ві-Ікс (VX));
шкірнонаривні (іприт (HD), люїзит (L), азотисті іприти (HN-1, -2, -3));
загальноотруйні (хлорціан (СК), синильна кислота (АС));
задушливі (фосген (CG), дифосген (DP), сполуки які містять F);
подразнюючі (хлорацетофенон(CN), адамсит(PM), Сі-Ес (CS), Сі-Ар (CR);
психохімічні або психотропні — Бі-Зет (BZ), ЛСД (LCD), Ес-Ен (SN).
За швидкістю виникнення вражаючої дії БОР бувають:
швидкодіючі, які не мають прихованого періоду дії і за кілька хвилин призводять до смерті або до втрати боєздатності чи працездатності (зарин (GB), зоман (GD), синильна кислота (АС), хлористий ціан (СК), Сі-Ес (CS), Ci-Ap (SR));
повільнодіючі, що мають прихований період дії і призводять до ураження через деякий час (Ві-Ікс (VX), іприт (HD), фосген (CG), Бі-Зет (BZ)).
Залежно від тривалості зберігати здатність вражати незахищених людей БОР поділяються на дві групи:
стійкі — вражаюча дія зберігається кілька годин або діб (зоман, іприт, VX);
нестійкі — вражаюча дія зберігається кілька десятків хвилин після їх потрапляння у навколишнє середовище.
Стійкість вражаючої здатності БОР залежить від кліматичних та метеорологічних умов.
Важливою характеристикою БОР та інших отрут є токсичність — це здатність виявляти вражаючу дію на організм, викликаючи певний ефект ураження (місцеве або загальне) Можливі одночасно місцеве і загальне ура-ження. Місцеве ураження виявляється в місці контакту БОР з тканинами ор-ганізму (ураження шкірних покривів, подразнення органів дихання), загальне ураження виникає при потраплянні БОР у кров через шкіру (шкірно-резор-бтивна токсичність), органи дихання (інгаляційна токсичність) та раневі поверхні. Токсичність характеризується кількістю речовини, яка виявляє вражаючий ефект, і характером токсичної дії на організм.
Бойові отруйні речовини нервово-паралітичної дії
Нервово-паралітичні БОР (зарин (GB), зоман (GD), табун (GA), Ві-Ікс (VX)) належать до фосфорорганічних сполук, які уражують здебільшого нервову систему організму. В краплинно-рідинному і пароподібному стані вони легко і швидко проникають в організм людини через органи дихання, шкіру, слизові оболонки і травний канал, викликаючи при важкому ступені отруєння спазми кровоносних судин, бронхів легенів і серцевого м’яза.
Зарин (GB, трилон 144, трилон 46) — безколірна рідина, без запаху. Па-роподібний і рідкий зарин легко сорбується пористими матеріалами (тканинами, вовною, деревиною, цеглою, бетоном), вбирається у пофарбовані поверхні й гу-мовотехнічні вироби. Це створює небезпеку отруєнь у людей, які вийшли із зараженої атмосфери. Перші ознаки ураження: міоз, слиновиділення, пітли-вість, спазми кровоносних судин, бронхів, легенів і серцевого м’яза. З’явля-ються задишка, утруднене дихання, біль у грудях, загальна слабкість, блю-вота, втрачається координація рухів, виникають короткочасні судоми. Зарин має кумулятивні властивості в організмі. Надійним захистом від пароподіб-ного зарину є фільтруючий протигаз і захисний одяг. Для дегазації зарину застосовують водні й водно-спиртові розчини парів аміаку, а також розчини перекису водню.
Зоман (GD, трилон) — прозора рідина, але технічна речовина може мати колір від солом’яно-жовтого до коричневої із запахом камфори. Обмежено розчиняється у воді до 1,5 %, але вода стає непридатною для вживання, легко розчиняється в органічних розчинниках. При температурі -80°С зоман перет-ворюється в склоподібну масу. Пористі матеріали зоман вбирають більше, ніж зарин. За характером фізіологічної дії зоман аналогічний зарину, але більш токсичний. Для знезаражування зоману на шкірі або одязі потрібно своєчасно зняти краплі тампонами і терміново обробити заражене місце водно-спиртовим розчином аміаку.
Ві-Ікс (VX) — масляниста безколірна рідина, без запаху, погано розчи-няється у воді, добре — в органічних розчинах. Проникає крізь одяг і діє на організм через шкіру, газ небезпечний при потраплянні через органи дихан-ня. Прихований період — кілька годин. Має кумулятивні властивості. Перші ознаки ураження: міоз, світлобоязнь, утруднене дихання, біль у грудях, лобі. Ві-Ікс легко проникає в пористі матеріали, тканини, рослини, що утруднює його дегазацію. Потім можлива його зворотна дифузія з пор і небезпечне повторне зараження. Повний захист від Ві-Ікс забезпечують протигаз і захисний одяг. Дегазація буде ефективною, якщо її провести протягом 5 хв після контакту з БОР. Для знезараження шкіри і одягу можна застосовувати розчини алкоголятів аміноспиртів.