Електромагнітний імпульс

Ядерні вибухи в тропосфері й більш високих шарах призводять до виник-нення потужних електромагнітних полів з довжиною хвиль від 1 до 1000 м і більше. Ці поля через короткочасне існування називають електромагнітним імпульсом (ЕМІ).

Основною причиною виникнення ЕМІ тривалістю до 1 с вважають взає-модію гамма-променів і нейтронів ядерного вибуху з атомами газів повітря, внаслідок чого з них вибиваються електрони (ефект Комнтона) і хаотично розлітаються в середовищі позитивно заряджених атомів газів. Важливе зна-чення має також виникнення асиметрії в розподілі просторових електричних зарядів, пов’язаних з особливостями поширення гамма-променів і утворення електронів.

При наземному і низькому повітряному вибуху вражаюча дія ЕМІ спос-терігається на відстані кількох кілометрів від центру вибуху. Під час ядерного вибуху на висотах від 3 до 25 км утворюється симетричне джерело генерації, але радіус поширення ЕМІ залишається обмеженим внаслідок сильного поглинання гамма-випромінювання в щільних шарах атмосфери.

Найбільшу вражаючу дію має ЕМІ, що виникає при екзоатмосферному вибуху (більше 40 км). Зі збільшенням висоти вибуху збільшується і район джерела генерації ЕМІ, досягаючи в діаметрі тисячі кілометрів і тов-щини 20...40 км.

Вражаюча дія ЕМІ обумовлена виникненням напруги і струмів у провід-никах різної довжини, розміщених у повітрі, землі. ЕМІ захвачують спектр частот від десятків до кількох сотень мегагерц, тобто діапазон, в якому працю-ють установки електропостачання, зв’язку і радіолокації. В момент приходу ЕМІ чутливе електронне обладнання одержує дуже велике перевантаження, внаслідок якого перегоряє. Особливо чутливими до впливу ЕМІ є 6 основних груп об’єктів і систем:

1. системи передачі електроенергії: повітряні лінії електропередач, кабель-ні лінії, різні види з’єднувальних ліній і повітряна електропроводка;

2. системи виробництва, перетворення і накопичення енергії: електро-станції, генератори постійного і змінного струму, трансформатори, перетво-рювачі струмів і напруг, комутатори і розподільні пристрої, електричні батареї і акумулятори, паливні, сонячні й термоелементи;

3. системи регулювання і управління: електромеханічні, електронні датчики та інші елементи автоматики, комп’ютерні установки, мікропроцесори;

4. системи споживання електроенергії: електродвигуни і електромагнітні, нагрівальні, холодильні, вентиляційні, освітлювальні установки, конди-ціонери;

5. системи електротяги: електроприводи, напівпровідникові та інші типи перетворювачів;

6. системи радіозв’язку, передачі, зберігання і накопичення інформації: ан-тени, хвилеводи, коаксіальні кабелі, електронні прилади, радіопередавачі, радіоприймачі, установки автономного електропостачання, змішувачі, теле-фонні апарати, телеграфні установки, заземлені кабелі й проводи, АТС.

3.1.2. Хімічна зброя масового ураження

Хімічна зброя масового ураження (ХЗМУ) — зброя, вражаюча дія якої ґрунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин — бойових отруйних речовин (БОР), токсинів, фітотоксикантів і небезпечних хіміч-них речовин (НХР).

Бойові властивості ХЗМУ:

1. ХЗМУ має здатність вибіркової дії — вражає людей, тварин і рослини без знищення матеріальних цінностей;

2. біохімічний механізм вражаючої дії на живий організм;

3. висока токсичність хімічних речовин, що викликає тяжкі та смертельні ураження;

4. здатність проникати в укриття, сховища, споруди, техніку та вражати людей, які там знаходяться;

5. великі масштаби застосування;

6. довготривалість вражаючої дії отруйних речовин у повітрі та на місцевості;

7. труднощі з визначенням факту застосування ворогом хімічної зброї та типу отруйних речовин;

8. необхідність використання для захисту людей від ураження БОР та ліквіда-ції наслідків застосування хімічної зброї великого і різноманітного комплек-су спеціальних заходів та засобів (хімічної розвідки, індивідуального та колективного захисту, санітарної обробки, евакуації, антидотів та ін.);

9. застосування хімічної зброї може призвести до серйозних екологічних і генетичних наслідків, для ліквідації яких потрібний тривалий період;

10. величезний негативний морально-психологічний ефект впливу на людей і навколишнє середовище.

Шляхи надходження бойових токсичних хімічних речовин в організм людини: а) через органи дихання; б) через шкіру та слизові оболонки (очей і носоглотки); в) через шлунково-кишковий тракт; г) безпосередньо у кров при пораненнях або порізах.

Хімічна зброя зберігається і застосовується у вигляді:

1) хімічних боєприпасів: а) артилерійські хімічні снаряди та міни, обладнанні рідинними та твердими БОР; б) авіаційні хімічні бомби та касети; в) ракетні боєголовки; г) хімічні фугаси, шашки, гранати та набої;

2) засоби багаторазового використання (виливні авіаційні пристрої та механічні генератори аерозолю);

3) бінарні хімічні боєприпаси.

Способи застосування хімічної зброї: 1) вогневі нальоти та прицільний вогонь артилерії і мінометів; 2) залп реактивної артилерії; 3) окремі та групові пуски ракет; 4) одиночне та групове бомбометання; 5) виливання бойових токсичних хімічних речовин із поливальних пристроїв; 6) випуск бойових токсичних хімічних речовин за допомогою аерозольних генераторів; 7) кидання гранат та набоїв; 8) застосування хімічних фугасів.

Ознаками застосування хімічної зброї є:

1. поява на місцевості туману, диму у момент застосування БОР;

2. у місті вибуху боєприпасів, що містять БОР, з’являється біла чи злегка підфарбована хмара диму, туману чи пару;

3. у випадку застосування БОР за допомогою авіації за літаком з’являється тем-на смуга, яка швидко розсіюється і осідає на землю;

4. на поверхні землі, рослин, будівель, механізмів БОР осідають у вигляді олій-них крапель, плям або потоків;

5. зелена трава змінює свій колів, листя жовкне та буріє;

6. в уражених людей в більшості випадків спостерігається відчуття страху, утруднення дихання, нудота, головний біль та ін.