1.1.2. Керівництво та органи управління цз України

Керівництво цивільним захистом України відповідно до її побудови здійснюють Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності й господарювання.

Начальником ЦЗ України є Прем’єр-міністр України, а його заступником — Міністр МНС.

Начальником ЦЗ Автономної Республіки Крим є Голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з адміністративно-територіальним поділом України голови місцевих державних адміністрацій є начальниками ЦЗ області (району, міста). В міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях, навчальних закладах начальниками ЦЗ є їхні керівники.

Органи управління цивільного захисту:

1. центральним органом виконавчої влади з питань ЦЗ населення і територій є Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС) України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України;

2. Державна інспекція техногенної безпеки України (Держтехногенбезпеки України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямо-вується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра МНС;

3. в обласних державних адміністраціях, Київській та Севастопольській місь-ких державних адміністраціях діють управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, які є структурними підрозділами і входять до складу обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації. Територіальним органом МНС України в області є територіальні управ-ління (ТУ) МНС України. Територіальним органом Держтехногенбезпеки України в області є Управління Держтехногенбезпеки в області (УДІТБ в області). Обласна державна адміністрація координує діяльність УДІТБ в області та сприяє йому у виконанні покладених на ці органи завдань;

4. у районних державних адміністраціях, а також у містах Києві та Севасто-полі у міських районних державних адміністраціях є відділи з питань над-звичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно-бильської катастрофи, які є структурним підрозділом і входять до складу районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації. Територіальним органом МНС України в районах є районні відділи (РВ) ТУ МНС України. Територіальні органи (управління, відділи, відділення, сектора, інспекції) Держтехногенбезпеки в районах, містах обласного значення є територіальними органами нижчого рівня і підпорядковуються УДІТБ в області;

5. на підприємствах, в установах і організаціях органами управління з питань цивільного захисту є штаби Цивільного захисту (Цивільної оборони).

Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, який утворюється головою обласної державної адміністрації і є підзвітним та підконтрольним голові обласної державної адміністрації та МНС України. Воно є органом управління обласної підсистеми єдиної державної системи цивіль-ного захисту населення і територій та має наступні основні завдання:

а) участь у реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, а також ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

б) організація відновлювальних робіт з ліквідації наслідків НС;

в) розроблення і здійснення заходів щодо підтримання готовності органів управління та сил обласної підсистеми ЦЗ до дій за призначенням у мирний час та в особливий період;

г) здійснення разом з іншими органами управління обласної підсистеми ЦЗ інформаційного забезпечення, впровадження сучасних інформаційних техно-логій та створення банків даних з питань захисту населення і реабілітації територій, забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи.

Органи управління у справах ЦЗ, що входять до складу місцевих дер-жавних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування. Началь-ник управління призначається на посаду та звільняється з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням з МНС. Начальник відділу призначається і звільняється з посади головою районної державної адміністра-ції за погодженням з начальником управління обласної державної адміністра-ції. На посаду начальника управління чи відділу призначається цивільна особа.

ТУ МНС України є головним органом у системі територіальних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері ЦЗ населення і територій від наслідків НС техногенного, природного та вій-ськового характеру, техногенної, а також пожежної безпеки в області. У межах своїх повноважень воно самостійно і через підпорядковані підрозділи організо-вує виконання вимог законодавства України з питань ЦЗ, контролює виконання правил і норм пожежної та техногенної безпеки юридичними та фізичними особами. Здійснює у межах визначених повноважень організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції.

ТУ МНС України виконує покладені на нього завдання щодо функціону-вання територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій у взаємодії з органами управління ЦЗ місцевих органів виконавчої влади.

Штат ТУ МНС України затверджується Міністром та вводиться в дію наказом МНС України. Персонал ТУ МНС складають особи начальницького складу служби цивільного захисту, державні службовці та працівники.

ТУ МНС України очолює начальник, який призначається та звільняється з посади Міністром МНС України. Начальник ТУ МНС України безпосередньо підпорядковується Міністру надзвичайних ситуацій України і є підзвітним та підконтрольним начальнику ЦЗ. Начальник ТУ МНС України за посадою водночас є заступником начальника територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту області та начальником обласного Гарнізону служби МНС України.

Гарнізон служби складають розташовані в межах адміністративно-тери-торіальної одиниці (обласні, міські та районні гарнізони) органи управління, підрозділи, навчальні і науково-дослідні заклади, підприємства, установи та організації МНС України, пожежні підрозділи, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, а також підрозділи інших сил ЦЗ, які залучаються до лікві-дації наслідків НС (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж. У кожному Гар-нізоні служби організовуються внутрішня, гарнізонна і караульна служби. Для оперативного забезпечення заходів, спрямованих на створення умов успішного виконання задач гарнізонної та караульної служб, ефективного застосування сил і засобів при гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихій-ного лиха у Гарнізонах служби створюються оперативно-чергові служби, до яких відносяться: Оперативно-координаційний центр ГУ МНС у регіонах; технічна служба; газо-димозахисна служба; служба зв'язку Гарнізону; опера-тивно-диспетчерська служба.

Основними завданнями ТУ МНС України є:

1) організація ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру, проведення пошуково-рятувальних робіт, а також виконання невідкладних робіт в мирний час та особливий період при загрозі або виникненні НС;

2) забезпечення захисту населення і територій в рамках територіальної оборони та антитерористичної діяльності відповідно до чинного законодавства;

3) знешкодження вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після війн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибу-хових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), у місцевос-тях за винятком територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) аналіз та прогнозування ймовірності виникнення НС техногенного та при-родного характеру, визначення показників ризику виникнення НС на об’єк-тах і територіях, здійснення комплексу оперативних та довгострокових захо-дів щодо попередження і нейтралізації загроз виникнення НС;

5) здійснення державного нагляду і контролю за виконанням вимог норматив-но-правових актів у сфері ЦЗ, пожежної та техногенної безпеки, профілак-тики травматизму невиробничого характеру, діяльністю та готовністю ава-рійно-рятувальних формувань і служб до дій за призначенням та здійснення заходів щодо запобігання цим ситуаціям;

6) участь у проведенні паспортизації потенційно небезпечних об’єктів регіону;

7) розроблення і реалізація заходів щодо підтримання готовності органів управління і підпорядкованих сил до дій за призначенням у мирний час та особливий період;

8) реалізація заходів щодо виконання мобілізаційних завдань, які покладені на нього;

9) забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації особо-вого складу підпорядкованих органів управління та підрозділів і здійснення навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій в мирний час та особливий період, в умовах терористичного акту. Організація навчань і тренувань з ЦЗ;

10) координація діяльності органів управління територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій.

Основними завданнями Кабінету Міністрів України у сфері ЦЗ є:

1. забезпечення здійснення заходів щодо попередження НС та ліквідації їх наслідків;

2. розподілення міст і територій за групами, а юридичних осіб — за категоріями щодо реалізації заходів з ЦЗ;

3. створення резервів засобів індивідуального захисту і майна ЦЗ, матеріально-технічних та інших фондів на випадок НС у мирний і воєнний час, а також визначає їх обсяг і порядок використання;

4. вживання заходів щодо забезпечення готовності органів управління у справах ЦЗ, сил і засобів ЦЗ до дій в умовах НС;

5. створення єдиної системи підготовки органів управління у справах ЦЗ, сил ЦЗ та населення до дій в умовах НС;

6. визначення порядку створення спеціалізованих професійних та невоє-нізованих аварійно-рятувальних служб (формувань);

7. визначення порядку підготовки та проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохо-ронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

8. задоволенняє мобілізаційні потреби військ, органів управління у справах ЦЗ та установ ЦЗ;

9. координація діяльності аварійно-рятувальних служб;

10. залучення аварійно-рятувальні служби до ліквідації НС за межами території України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань ЦЗ, здійснення заходів захисту населення і територій під час НС, сприяють органам управління у справах ЦЗ у виконанні покладених на них завдань.

Співробітництво з іншими державами в галузі ЦЗ здійснюють Ка-бінет Міністрів України і МНС, до повноважень якого віднесено питання за-хисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру. Співробітництво здійснюється з питань обміну досвідом ЦЗ і ліквідації наслідків НС, створення і оснащення сил ЦЗ, спільних дій в разі НС.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про участь України в Міжнародній організації цивільної оборони та в операціях європейських держав з надання допомоги в разі стихійного лиха.