- •1.1.1. Структура та завдання системи цивільного захисту України
- •1.1.2. Керівництво та органи управління цз України
- •1.1.3. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •1.2. Сили цивільного захисту України
- •1.2.1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту мнс
- •1.2.2. Сили цивільного захисту Міністерства інфраструктури України
- •1.2.3. Сили цивільного захисту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
- •1.2.4. Сили цивільного захисту Міністерства охорони здоров'я України
- •1.2.5. Система екстреної допомоги населенню 112
- •1.2.6. Невоєнізовані формування цивільного захисту
- •1) За підпорядкуванням:
- •2) За призначенням:
- •1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •1.4. Міжнародні правові основи цивільного захисту
- •1.4.1. Женевські конвенції про захист цивільного населення і об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1.4.2. Завдання та діяльність цивільного захисту країн світу
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Небезпеки, що можуть спричинити нс природного характеру
- •2.2.1. Тектонічні небезпечні природні явища
- •2.2.2. Геологічні небезпечні природні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища
- •2.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища
- •2.2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин
- •2.3. Небезпеки, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •2.3.4. Транспортні аварії і катастрофи
- •2.3.5. Гідродинамічні небезпечні об'єкт
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.1. Ядерна зброя масового ураження
- •Ударна повітряна хвиля
- •Світлове випромінювання ядерного вибуху
- •Проникаюча радіація
- •Радіоактивне забруднення
- •Електромагнітний імпульс
- •3.1.2. Хімічна зброя масового ураження
- •Бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Шкірнонаривні бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини загальноотруйної дії
- •Задушливі бойові отруйні речовини
- •Психотропні бойові отруйні речовини
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Небезпечні хімічні речовини
- •3.1.3. Біологічна зброя масового ураження
- •3.2. Зона радіоактивного зараження
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •3.3. Зона хімічного зараження
- •3.4. Зона біологічного зараження
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій
- •4.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю
- •4.4. Прилади хімічної розвідки
- •4.5. Оцінка радіаційної обстановки
- •4.6. Оцінка хімічної обстановки
- •4.7. Оцінка пожежної обстановки
- •4.8. Оцінка інженерної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •Оповіщення та інформування
- •Спостереження і лабораторний контроль
- •Укриття у захисних спорудах
- •Здійснення заходів з евакуації населення
- •Інженерний захист території
- •Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •Екологічний захист
- •Радіаційний і хімічний захист
- •Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •5.2. Інформація та оповіщення
- •5.3. Організація життєзабезпечення постраждалого населення в надзвичайних ситуаціях
- •5.4. Евакуаційні заходи
- •5.5. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.6. Засоби індивідуального захисту
- •Запитання для самоконтролю
- •6.2. Надання екстреної психологічної допомоги постраждалому населенню внаслідок надзвичайної ситуації
- •1. Фаза шоку:
- •2. Фаза страждання:
- •3. Фаза прийняття:
- •6.3. Методика організації «Дня Цивільного захисту» у закладах освіти
- •1. Практичні заходи:
- •2. Навчально-методичні заходи:
- •3. Агітаційно-пропагандистські заходи:
- •Проведення заходів
- •Вікторини
- •Тренування
- •Змагання
- •Естафета
- •Об’єктове тренування
- •Підведення підсумків «Дня цз»
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на практичні заняття з цз Практичне заняття № 1. Тема: „Система Цивільного захисту України”
- •Система екстреної допомоги населенню 112.
- •Система повсякденного управління територіальною підсистемою єдсцз, сили і засоби, що входять до складу територіальної підсистеми єдсцз.
- •Практичне заняття № 2. Тема: „Небезпеки, що можуть спричинити нс”
- •Сильна спека, суховії, посуха, сильні дощі, град, гроза.
- •Радіаційно небезпечні об’єкти. Аварія з викидом рр.
- •Вогнестійкість будинку, межа вогнестійкості конструкції, поділ будинків і споруд за ступенем вогнестійкості. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •Практичне заняття № 3. Тема: „Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження”
- •Поняття хімічної зброї, її бойові властивості, шляхи надходження в організм.
- •Бор загальноотруйної дії та задушливі.
- •Поняття біологічної зму, її особливості, способи застосування та шляхи проникнення в організм людини.
- •Практичне заняття № 4. Тема: „Моніторинг і прогнозування небезпек, що можуть спричинити нс”
- •Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування, послідовність оцінки, карта (схема) зон рз. Час випадання рр.
- •Хімічна обстановка. Хмара нхр, глибина її поширення.
- •Час підходу зараженого повітря до певної межі (об'єкта). Час уражаючої дії нхр в осередку хімічного ураження. Втрати людей в осередку хімічного ураження.
- •Практичне заняття № 5. Тема: „Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз”
- •Загальна, часткова, тимчасова і негайна евакуація.
- •Комунально-побутове обслуговування евакуйованого населення.
- •Вимоги до зіз.
- •Практичне заняття № 6. Тема: „Заходи і дії цз в рамках профільної підготовки”
- •Список літератури
2.2.1. Тектонічні небезпечні природні явища
Вулканізм — це сукупність явищ, що обумовлені проникненням магми з глибини землі на її поверхню.
Діючі вулкани супроводжуються вибухами, локальними землетрусами, виділеннями парів сірки і ртуті, вміст яких в атмосферному повітрі під час виверження зростає на порядки. Це призводить до виникнення геохімічних аномалій, шкідливих для здоров’я людини. Матеріальні втрати від вивер-жень вулканів досить значні — знищуються будівлі, селища тощо.
Землетруси — це підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.
Причинами виникнення землетрусів можуть бути раптові зміщення і розриви у корі й більш глибоких шарах землі або вулканічні та обвальні явища. Ділянка підземного удару викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються по землі у всіх напрямках на великі відстані.
Залежно від причин і місця виникнення землетруси природного поход-ження поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні та моретруси.
Ділянка землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називається осередком (гіпоцентром) землетрусу, точка на поверхні землі, розміщена над центром осередку землетрусу, називається епіцентром землетрусу. Звичайно коли-вання земної кори спостерігаються у вигляді поштовхів, їхнє число і про-міжки часу між ними можуть бути різноманітними і малопередбачува-ними. Землетруси завжди супроводжуються багатьма звуками різноманітної інтенсивності (типу вибухів, гуркоту грому, звуків від будинків і споруд, що руйнуються, та інше). Осередки землетрусів перебувають на глибині 30...60 км, а інколи на глибині до 700 км.
Основними параметрами, які характеризують силу і характер землетрусу, є інтенсивність енергії на поверхні землі, магнітуда і глибина осередку.
Магнітуда — величина зміщення ґрунту. Чим сильніша амплітуда сейс-мічної хвилі, тим більша магнітуда землетрусу. Шкала магнітуд (шкала Ріхтера) використовується лише для порівняння землетрусів між собою за їх величиною.
Для оцінювання наслідків землетрусу застосовується шкала оцінювання інтенсивності землетрусу. Інтенсивність (сила) землетрусу — це ступінь збитків і руйнувань у певному місці на поверхні Землі, спричинених даним землетрусом. Інтенсивність землетрусу зменшується до периферії зони катаст-рофи. Інтенсивність визначається ступенем руйнування будівель, характером зміни земної поверхні і даними про відчуття, які зазнали люди. Вимірюється інтенсивність землетрусу в балах. Шкала інтенсивності землетрусів укладе-на на основі узагальнення багаторічних спостережень за наслідками багатьох землетрусів у різних місцях. В Україні застосовується європейська 12-бальна шкала MSK-64 (абревіатура від прізвищ сейсмологів, які її запропонували — С. Медведєва із СРСР, В. Шпонхойєра з НДР, В. Карника з ЧССР).
Землетруси охоплюють великі території і характеризуються: руйнуван-ням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням ма-сових пожеж і виробничих аварій внаслідок руйнувань на потенційно небез-печних об’єктах, нафто- та газопроводах; утворенням завалів; руйнуванням систем життєзабезпечення та розламами земної кори; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунк-тах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних земле-трусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; нега-тивною психологічною дією. Додатковою небезпекою є повторні поштовхи.
Виділяють наступні заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка опинилась у можливій зоні землетрусу.
Дії у випадку загрози виникнення землетрусу:
уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без негайної потреби телефоном;
зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу. Дізнай-теся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації;
одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невели-кий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик;
від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання;
поставте на підлогу важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом;
тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів;
з’ясуйте, чи не перебуває ваше житло або місце роботи під загрозою зато-плення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха;
швидко вийдіть на вулицю. На вулиці якнайшвидше відійдіть від буді-вель, споруд і займіть місце на чистій незабудованій території, дивіться, щоб поблизу не було ліній електропередач, шляхопроводів і мостів. Виве-діть худобу на безпечне місце, якщо немає часу, відчиніть двері тварин-ницького приміщення — дайте можливість худобі врятуватись самій.
Особлива увага повинна бути, якщо житло або місце роботи знаходиться у районі можливого затоплення (у випадку руйнування греблі), зсуву або іншого стихійного лиха.
Дії під час землетрусу:
зберігайте спокій, уникайте паніки;
дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди, головна небезпека яка вам загрожує, — це предмети і уламки, що падають;
швидко залиште будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому – другому поверсі;
негайно залиште кутові кімнати, якщо ви перебуваєте вище другого поверху;
якщо землетрус застав у будинку і не залишилося часу вийти з нього, потрібно стати у дверному або балконному отворі — ці місця найміцніші. Менш безпечним є місце у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;
не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповне-ний людьми, а ліфти вийдуть з ладу;
вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки;
якщо підземні поштовхи застали на вулиці, потрібно якнайдалі відійти від високих будівель і споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач. Не можна знаходитися поблизу заводів, фабрик, складів, які мають пожежонебезпечні, вибухові й отруйні речовини. Не можна триматися за високі стовпи і масивні паркани, ховатися в будівлях і підвалах. Поїзди, трамваї, тролейбуси зупиняють, а пасажири залишають їх і відходять на безпечну відстань;
зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтеся в автомобілі до припинення коливань;
перевірте, чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятуваль-ників та, за можливості, надайте допомогу.
На сільськогосподарських об’єктах, підприємствах і установах при земле-трусі всі роботи слід припинити, технологічне і виробниче обладнання зупи-нити, відключити електроенергію, понизити тиск газу, пари, повітря, кисню, води. Там, де за умовами технологічного процесу виробництва зупинити тех-нологічну лінію, агрегат, піч та ін. за короткий час неможливо, здійснюють перехід на ощадливий режим роботи. Робітники і службовці, які входять до складу рятувальних загонів, формувань ЦЗ, мають прибути до місця збору, а решта — у безпечні місця.
Дії після землетрусу:
зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму внаслідок землетрусу, оцініть ситуацію;
допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;
переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень, немає загрози по-жежі. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла;
перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопоста-чання;
обов’язково кип’ятіть питну воду, вона може бути забруднена;
перевірте, чи немає загрози пожежі;
не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними прилада-ми, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;
не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;
уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морсь-ких хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами;
будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань;
дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самовряду-вання адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потер-пілому населенню. Пам’ятайте про можливість повторних поштовхів.
