Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте історію створення та систему ЦЗ України.

2. Проаналізуйте принципи здійснення та основні завдання ЦЗ України.

3. Охарактеризуйте обов’язки керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування щодо забезпечення заходів ЦЗ.

4. Визначте керівництво ЦЗ України.

5. Назвіть основні органи управління ЦЗ України.

6. Поясніть основні завдання органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

7. З’ясуйте функції Кабінету Міністрів України в забезпеченні цивільного захисту населення.

8. Дайте оцінку діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України з питань.

9. Охарактеризуйте службу ЦЗ, сили і засоби ЦЗ, склад сил ЦЗ.

10. Поясніть, які формування відноситься до оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС.

11. Охарактеризуйте сили ЦЗ Міністерства інфраструктури України.

12. Проаналізуйте сили ЦЗ Міненерговугілля України.

13. Поясніть основні завдання сил ЦЗ Міністерства охорони здоров'я України.

14. З’ясуйте функції системи екстреної допомоги населенню 112.

15. Охарактеризуйте склад, завдання та класифікації (за підпорядкуванням і призначенням) невоєнізованих формувань ЦЗ України.

16. З’ясуйте основні завдання, склад, сили, засоби та режими функціонування ЄДСЦЗ.

17. Визначте мету та умови введення надзвичайного стану.

18. Проаналізуйте історію розвитку міжнародного гуманітарного права.

19. Визначте основні положення І-ї і ІІ-ї Женевських Конвенцій („Про поліп-шення долі поранених і хворих в діючих арміях”, „Про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, які потерпіли корабельну аварію у складі зброй-них сил на морі”).

20. Дайте характеристику III-й Женевській Конвенції „Про поведінку з війсь-ковополоненими”.

21. Проаналізуйте IV-у Женевську Конвенцію „Про захист цивільного насе-лення під час війни”.

22. Охарактеризуйте основні положення І-го і ІІ-го Додаткових Протоколів.

23. З’ясуйте роль міжнародної організації Цивільної оборони та її співпрацю з іншими міжнародними організаціями.

24. Перелічте завдання, організацію, персонал, матеріальну частину, права і обов’язки ЦО країн світу.

25. Опишіть міжнародні розпізнавальні знаки ЦО країн світу.

26. Дайте оцінку міжнародному співробітництву України з іншими держа-вами в галузі ЦЗ.

Лекція № 2.

Тема: "Небезпеки, що можуть спричинити

надзвичайні ситуації"

ПЛАН

2.1. Класифікації надзвичайних ситуацій.

2.2. Небезпеки, що можуть спричинити НС природного характеру.

2.3. Небезпеки, що можуть спричинити НС техногенного характеру.

2.1. Класифікації надзвичайних ситуацій

НС є наслідком сукупності виняткових обставин, що склалися у відповід-ній зоні в результаті надзвичайної події техногенного, природного, антропо-генного та воєнного характеру, а також під впливом можливих надзвичайних умов. Таким чином, НС є наслідком надзвичайної події і можливих надзви-чайних умов. Надзвичайна подія — зональна (об’єктова, місцева, регіональна або загальнодержавна) подія техногенного, природного, антропогенного та воєнного характеру, яка полягає в різкому відхиленні від норм процесів та явищ, що відбуваються, і має значний негативний вплив на життєдіяльність людини, функціонування економіки, соціальну сферу і природне середовище.

Надзвичайні умови — характерні риси загальної обстановки, що склалася у відповідній зоні (на об’єкті, у регіоні й ін.) у результаті надзвичайної події й інших одночасно діючих посилюючих та стабілізуючих факторів, у тому числі місцевих особливостей.

Надзвичайною ситуацією називається порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті, території або акваторії, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або може призвести до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження заразної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. У разі епізоотії можлива реквізиція майна в населення, задля суспільної потреби.

Епіфітотія — вибухоподібне розповсюдження заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналог епізоотії у тварин та епідемії у людей.

Зона надзвичайної ситуації — окрема територія та/або акваторія, де сталася НС.

Зона можливого ураження — окрема територія, акваторія або об’єкт, на яких внаслідок НС у мирний час та в особливий період може виникнути загроза життю, або здоров’ю людей, чи заподіяння матеріальних втрат.

Уражальний чинник джерела НС — складова частина небезпечного явища або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом) та перевищенням нормативних показників.

Постраждалі від НС — особи, яким внаслідок дії уражальних чинників джерела НС завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку.

Порушення нормальних умов життєдіяльності — відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (примі-

щення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна стану території (об'єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об'єкті) є неможливим.

Потенційно небезпечні заходи — заходи (покази озброєння і військової техніки, паради, тренування, навчання тощо), які проводяться в умовах присут-ності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озб-роєння, військової техніки, інших небезпечних матеріально-технічних засобів, що можуть створити загрозу виникнення НС техногенного та природного характеру, спричинити загрозу здоров‘ю або життю цивільного населення.

Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) — це такий об’єкт, на якому ви-готовляються, використовуються, переробляються, зберігаються або транспор-туються небезпечні радіоактивні, хімічні, пожежовибухові речовини та біоло-гічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.

Об'єкт підвищеної небезпеки — об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що є реальною загрозою виникнення аварії та/або НС техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина — хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Порогова маса небезпечних речовин — нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій.

Аварія на об'єкті підвищеної небезпеки — небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій внаслідок порушення техно-логії виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також внаслідок стихійних лих.

Катастрофа — це великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

Транскордонний вплив аварії — шкода, заподіяна населенню та довкіллю однієї держави внаслідок аварії, яка сталася на території іншої держави;

Небезпечне природне явище — це подія природного походження або результат дії природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом по-ширення і тривалістю можуть вражати людей, об’єкти економіки та довкілля.

Природні стихійні лиха — це небезпечні природні явища, процеси ат-мосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об’єктів народного господарства, що у свою чергу може спричинити аварії й катастрофи.

Згідно Національного класифікатора ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, визначають такі види (класи) надзвичайних ситуацій:

1. Надзвичайна ситуація техногенного характеру — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактив-них і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд, аварій в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах те-лекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промисло-вого комплексу, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

2. Надзвичайна ситуація природного характеру — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, пов'язане з небезпечним геофізичним, геологічним, метеоро-логічним або гідрологічним явищем, деградацією ґрунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфек-ційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогос-подарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

3. Надзвичайна ситуація соціального характеру — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене протиправними діями терористичного і анти-конституційного спрямування (здійснення або реальна загроза терористич-ного акту у вигляді збройного нападу, захоплення й утримання заручників, важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, нападу чи замаху на екіпаж повітряного чи морського судна, викрадення чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях), або пов'язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.

4. Надзвичайна ситуація воєнного характеру — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на вод-ному об'єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх первинних наслідків до компетен-ції органів управління і сил ЦЗ не входять.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" від 24.03.2004 № 368-2004-п (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 297-2009-п від 02.04.2009), залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, НС класифікується як державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня.

Класифікація НС техногенного та природного характеру за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з НС та ліквідацією їх наслідків.

Для визначення рівня НС встановлюються такі критерії: територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС; кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела НС загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено; розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела НС, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175-202-п

Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 % від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (НС державного рівня за територіальним поширенням);

3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені НС, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення НС) заробітної плати;

5) збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхід-ні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 % відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (НС регіонального рівня за територіальним поширенням);

2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3) збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка вийшла за межі територій ПНО, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості ПНО;

2) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 500 мінімальних розмірів заробітної плати;

3) збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка не вийшла за межі територій ПНО, не загрожує сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що не перевищують власні можливості ПНО;

2) внаслідок якої постраждало менше 20 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності менше 100 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки не перевищили 500 мінімальних розмірів заробітної плати;

3) збитки від якої не перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Остаточне рішення щодо визначення рівня НС з подальшим відображен-ням його у даних статистики, зокрема у разі відсутності відомостей у повному обсязі стосовно розвитку НС, приймає МНС України з урахуванням експертно-го висновку (за наявності) регіональної комісії з питань ТЕБ та НС. Експертний висновок про рівень НС готується МНС за дорученням Кабінету Міністрів України. МНС має право звернутися до центральних органів виконавчої влади за інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність за достовірність інформації несе орган виконавчої влади, який її подає. Остаточне рішення (експертний висновок) МНС є підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на НС відповідно до законодавства.

У разі аварійної події (пригоди), що сталася з транспортним засобом, або аварії на виробництві (незалежно від форми власності) до інформації центрального органу виконавчої влади додається акт розслідування такої події (пригоди) або аварії, проведеного в установленому законодавством порядку.

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, можна також виділити континентальні та глобальні (загальнопланетарні) НС.

Кожному виду надзвичайних подій властива своя швидкість поширення небезпеки. Вона є однією із складових інтенсивності протікання НС і ступенем її небезпеки. За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:

1. раптові (наприклад, вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

2. з небезпекою, яка швидко розповсюджується (аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

3. з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

4. з небезпекою, яка повільно поширюється (аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

НС, в тому числі аварії на промислових об'єктах, в своєму розвитку проходять п’ять умовних типових фаз:

• перша — накопичення відхилень від нормального стану або процесу;

• друга — ініціювання надзвичайної події (аварії, катастрофи або стихійного лиха), причому під надзвичайною подією можна розуміти явище техноген-ного, антропогенного або природного походження. На випадок аварії на виробництві в цей період підприємство або його частина переходять в нестабільний стан (його можна назвати "аварійною ситуацією" — аварія ще не відбулася, але її передумови очевидні). В цей період, в ряді випадків ще може існувати реальна можливість або запобігти, або істотно зменшити її масштаби;

• третя — процес надзвичайної події, коли відбувається безпосередній вплив на людей, об’єкти і природне середовище первинних вражаючих факторів. При аварії на виробництві в цей період відбувається вивільнен-ня енергії, речовини, яке може носити руйнівний характер. При цьому масштаби наслідків і характер протікання аварії в значній мірі визнача-ються не початковим явищем, а структурою підприємства та технологією, що використовується. Ця особливість ускладнює прогнозування розвитку лиха, що сталося. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої.

• четверта — дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов, вихід аварії за межі території підприємства;

• п’ята — ліквідація наслідків аварії і природних катастроф, усунення ре-зультатів дії небезпечних факторів, що породжені аварією чи стихійним лихом, проведення рятувальних робіт в осередку аварії або в районі сти-хійного лиха і в прилеглих до об'єкта постраждалих територій. П’ята фаза може за часом починатися ще до завершення третьої фази і поєднуватися з четвертою.