2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація

Економічний аналіз як самостійна наука у процесі свого розвитку розділився на окремі види. Вони розрізняються за видом діяльності, об'єктом, предметом, часом, методикою, програмою дослідження тощо і класифікуються за такими ознаками:

– галузь, вид економічної діяльності;

– спрямованість у часі дослідження;

– строк прогнозування, особливості господарської діяльності;

– просторова ознака;

– користувачі аналізу;

– ступінь охоплення об'єктів дослідження;

– зміст програми аналізу;

– сфера застосування;

– зміст аналізу;

– предмет аналізу;

– методика вивчення об'єктів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Класифікація видів економічного аналізу

Класифікаційна ознака	Вид аналізу
Вид економічної діяльності	За окремими видами економічної діяльності або за їх сукупністю
Спрямованість у часі дослідження	Ретроспективний (попередній, історичний), перспективний (наступний, прогнозний)
Строк прогнозування, особливості господарської діяльності та управління	Оперативний, тактичний, стратегічний
Просторова ознака	Внутрішньогосподарський, регіональний, галузевий, народно-господарський
Користувачі результатів аналізу	Внутрішній, зовнішній
Ступінь охоплення об'єктів аналізу	Суцільний, вибірковий
Зміст програми аналізу	Комплексний, тематичний
Сфера застосування	Виробничий, фінансовий, стратегічний
Зміст аналізу	Загальноекономічний, техніко-економічний
Методика вивчення об'єктів	Порівняльний, трендовий, факторний, маржинальний, функціонально-вартісний, ситуаційний, аналіз господарської діяльності, маркетинговий та ін.

І класифікаційна ознака: вид економічної діяльності.

За цією ознакою ЕА поділяють на:

– сільського господарства, мисливства та лісового господарства;

– рибного господарства;

– промисловості;

– будівництва;

– оптової й роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами;

– готелів і ресторанів;

– транспорту і зв'язку;

– фінансової діяльності;

• і т.д.

ІІ ознака: спрямованість у часі дослідження:

1) Попередній (ретроперспективний) – проводиться до початку господарських операцій чи прийняття управлінських рішень. Він спрямований на вивчення господарських процесів, що вже відбулися.

Для ретроспективного аналізу використовуються традиційні, добре розроблені методики, які вимагають від працівників аналітичної служби більше уваги, ніж професіоналізму і вміння передбачати ситуацію та інтуїції.

2) Наступний (перспективний) – проводиться після закінчення відповідного господарського циклу чи періоду. В сільському господарстві таким періодом виступає рік. Здійснюють його для оцінки результатів діяльності за певний період, виявлення негативних чинників, пошуку не використаних резервів. Результати такого аналізу є базисом для планування діяльності підприємства на наступний період і для попереднього аналізу.

Кожен з названих видів аналізу має свої переваги і недоліки. Так, ретроспективний аналіз точніший, оскільки ґрунтується на даних господарських операцій, що дійсно мали місце на практиці і знайшли відповідне відображення у бухгалтерських документах і звітах. Проте можливості вказаного аналізу, попри його точність (спирається на фактичні, документально зафіксовані дані), обмежені. Так, значимість аналітичних результатів у поточній діяльності недостатня, а трудомісткість проведення досить висока, оскільки потребує залучення великої кількості фахівців та використання значного обсягу інформації.

Крім того, ретроспективний аналіз можна проводити тільки після завершення певного звітного періоду. Це обмежує його дієвість внаслідок відсутності можливості оперативного втручання у діяльність суб'єкта господарювання, а також за-діяння невикористаних резервів, що не сприяє зміні ситуації на краще ще до закінчення звітного періоду.

Перспективний аналіз набагато важливіший для забезпечення успішної господарської діяльності підприємства у майбутньому. Це пояснюється тим, що він передує її здійсненню і базується на прогнозних, очікуваних результатах з урахуванням впливу факторів, які будуть діяти як у середині підприємства, так і зовні. При цьому вихідною інформаційною базою для складання прогнозів слугують дані ретроспективного аналізу, від об'єктивності яких залежить обґрунтованість, точність і результативність перспективного аналізу. Цінність перспективного аналізу полягає у тому, що він дає інформаційну базу для дослідження можливих варіантів розвитку підприємства, відпрацювання методів досягнення найбільш бажаних результатів, планування майбутньої діяльності, визначення завдань і своєчасного прийняття управлінських рішень, спрямованих на попередження негативних наслідків, а не на їх усунення й ліквідацію, як це, здебільшого, має місце при ретроспективному аналізі. У ході перспективного аналізу виявляються фактори, які суттєво впливатимуть на діяльність підприємства та її фінансові результати у майбутньому, а також ступінь цього впливу.

ІІІ ознака. Строк прогнозування, особливості господарської діяльності та управління:

1) Оперативний аналіз – аналіз поточної діяльності підприємства, в рамках якого відбувається контроль цієї діяльності. Цей вид аналізу здійснюється повсякденно і не потребує застосування складних методів дослідження. Основною вимогою до нього є оперативність, оскільки щоденна виробнича ситуація достатньо передбачувана.

2) Тактичний аналіз – це аналіз господарської діяльності підприємства на короткострокову перспективу. Він менш детальний, ніж оперативний. Тактичний аналіз підпорядкований конкретизації поставлених завдань через систему планів та їх ресурсного забезпечення за різними напрямами: затрати часу, матеріально-технічних, трудових, інформаційних ресурсів тощо.

3) Стратегічний аналіз – аналіз господарської діяльності підприємства на довгострокову перспективу. Він проводиться в умовах високого рівня невизначеності щодо кількісних і якісних характеристик майбутньої діяльності підприємства і потребує урахування великої кількості ризиків, які можуть виникнути на його шляху. Виходячи з цього, слід зазначити, що аналіз можливих стратегій розвитку підприємства досить складний, здійснюється за допомогою математичних, статистичних методів і не містить такої деталізації, як оперативний чи тактичний аналізи.

Основне завдання стратегічного аналізу полягає в наданні таких результатів дослідження, на базі яких здійснюється вибір стратегії та обґрунтування політики залучення й ефективного розміщення ресурсів підприємства.

ІV ознака. Просторова ознака:

1) Внутрішньогосподарський – даний вид аналізу вивчає діяльність окремого підприємства, його галузей, структурних підрозділів, окремих трудових колективів.

2) Регіональний – охоплює вивчення однотипних підприємств, чи підприємства різного типу в межах певного регіону.

3) Галузевий та народногосподарський – досліджує результати і причинно-наслідкові зв’язки, що мають місце відповідно в певній галузі чи народному господарстві вцілому.