- •Тема 1. Теоретичні основи економічного аналізу План
- •Економічний аналіз як наука
- •Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу
- •Мета і завдання економічного аналізу
- •Функції і значення економічного аналізу в сучасних умовах
- •Тема 2. Принципи та види економічного аналізу
- •2.1. Принципи економічного аналізу.
- •2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація.
- •2.1. . Принципи економічного аналізу
- •2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація
- •V ознака. Користувачі результатів аналізу:
- •Vі ознака. Ступінь охоплення об'єктів аналізу:
- •Vіі ознака. Зміст програми аналізу:
- •Vііі ознака. Сфера застосування:
- •Тема 3. Організація економічного аналізу на підприємстві
- •Інформаційне забезпечення економічного аналізу на підприємстві.
- •Етапи аналітичної роботи та послідовність здійснення економічного аналізу на підприємстві.
- •Нормативні, планові, фактичні.
- •Загальні і специфічні.
- •Основні і допоміжні.
- •Прямі і обернені.
- •Прості (часткові) і складні (узагальнюючі, комплексні, інтегральні).
- •Загальноекономічні і техніко- та соціально-економічні.
- •2.Етапи аналітичної роботи та послідовність здійснення економічного аналізу на підприємстві
- •Навчальний тренінг Контрольні запитання й завдання
- •Тема 4. Метод, методологія, способи і прийоми економічного аналізу План лекції
- •Сутність методики і методу в економічному аналізі
- •Загальнонаукові способи аналізу
- •Прикладні прийоми та методика економічного аналізу
- •4. Системний підхід в аналізі економічних явищ і процесів
- •Тема 5. Факторний аналіз План
- •Типи факторного аналізу
- •Етапи проведення факторного аналізу
- •2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •Класифікація факторів
- •3. Факторні моделі економічного аналізу
- •Тема 6. Традиційні методи обробки інформації в економічному аналізі План лекції
- •1. Абсолютні, відносні і середні величини
- •2. Метод групування
- •3. Табличний метод
- •4. Побудова рядів динаміки
- •5. Графічний метод
- •6. Балансовий метод
- •7. Метод деталізації
- •8. Метод порівняння
- •9. Методи порівняльної комплексної оцінки
- •Тема 7. Методи детермінованого факторного аналізу План лекції
- •1. Індексний метод.
- •2. Метод ланцюгових підстановок
- •3. Спосіб абсолютних різниць.
- •1. Індексний метод
- •2. Спосіб ланцюгових підстановок
- •Розглянемо приклад
- •3. Спосіб абсолютних різниць
- •Допоміжна розрахункова таблиця
- •3. Спосіб відносних різниць
- •Тема 8. Методи стохастичного факторного аналізу
- •7. 1. Поняття та завдання кореляційно-регресійного аналізу в економіці
- •7.2. Передумови кореляційного аналізу.
- •7.3. Аналіз простої (парної) та множинної кореляції
- •7.4 Множинна кореляція
- •1. Поняття і класифікація резервів
- •2. Принципи виявлення та мобілізації резервів
- •9.3. Методика вимірювання та оцінки резервів
9. Методи порівняльної комплексної оцінки
Метод багатовимірних порівнянь набув широкого застосування в підведенні підсумків роботи, оцінці виконання плану, фінансового стану суб'єктів господарювання та їх підрозділів. Використання цього методу пов'язане зі складністю досліджуваних економічних явищ і процесів, їх багатогранністю та неоднозначністю. У цих умовах дати цілісну оцінку вказаних явищ за допомогою одного показника неможливо. Тому використовується система різнойменних показників.
Для приведення їх до однієї основи з подальшим об'єднанням в інтегральний показник використовується прийом стандартизації, який зводиться до перерахунку всіх показників в єдину стандартну форму. При цьому індивідуальні значення показників замінюються на відносні величини, ранги, бали, стандартні відхилення та ін.
В економічному аналізі використовується дві групи методів комплексної оцінки – детерміновані та стохастичні. До першої групи належать такі основні методи: метод сум, геометричної середньої, метод суми місць, метод відстаней.
Метод сум полягає у розрахунку загального інтегрального показника як суми його фактичних значень, виражених в абсолютних або відносних величинах.
Для підсумовування абсолютних показників застосовують формулу
Із відносних показників інтегральний показник визначається так:
– базове
та фактичне значення і-го показника на
j-му об'єкті, і = 1, 2,..., n.
Метод сум використовується тоді, коли має місце односпрямованість досліджуваних показників.
Метод суми місць полягає у попередньому розподілі кожного показника досліджуваних об'єктів за місцями серед інших однойменних показників з наступним їх додаванням для визначенням кращих об'єктів.
Для цього застосовують ранжування визначеної суми місць. Критерій оцінки найкращого об'єкта – мінімальна сума місць, бо чим менша сума місць, тим кращі результати роботи.
Метод коефіцієнтів передбачає визначення загального інтегрального показника у вигляді добутку відповідних часткових коефіцієнтів, які показують відносну зміну досліджуваних показників:
Для визначення добутку показників використовують таку формулу:
Метод відстаней – метод комплексної оцінки, який полягає в оцінці результатів діяльності порівняно з еталоном, до якого прагне підприємство. Він ґрунтується на визначенні ступеня близькості об'єктів, які вивчаються, до об'єкта, що виступає в ролі еталона.
Крім розглянутих та інших детермінованих методів комплексної оцінки при порівнянні діяльності підприємств використовуються методи стохастичної комплексної оцінки. Вони призначені для дослідження стохастичного зв'язку і включають методи компонентного аналізу, двовимірного шкалування, багатовимірного факторного аналізу, експертно-статистичні та ін.
Тема 7. Методи детермінованого факторного аналізу План лекції
1. Індексний метод.
2. Метод ланцюгових підстановок
3. Спосіб абсолютних різниць.
Детермінований факторний аналіз, тобто аналіз залежностей між показниками за допомогою жорстко детермінованих факторних систем, є найбільш поширеним видом аналізу в господарській практиці.
При моделюванні з використанням детермінованого факторного аналізу слід дотримуватися наступних правил:
1. Чинники, що включають модель і самі моделі повинні мати чітко виражений характер, реально існувати, а не бути вигаданими.
2. Чинники, які входять в систему мають бути не тільки необхідними елементами функції, а і знаходитися в причинному зв’язку з досліджуваними показниками. Побудована факторна система повинна мати пізнавальну цінність.
3. Всі показники факторної моделі повинні бути кількісно вимірними.
4. Факторна модель має забезпечити можливість вимірювання впливу окремих чинників на результативний показник.
До детермінованих факторних методів належать: індексний, різниць, інтегральний, пропорційного ділення, логарифмування та ін. В основу перших двох методів покладено прийом елімінування.
Елімінування (лат. eliminate – виключати, усувати) – це спосіб нейтралізації всіх одночасно діючих факторів при виявленні впливу на результативний показник одного із них. Прийом елімінування випливає із загальнонаукового способу вивчення абстрагування. Цей прийом лежить в основі методів ланцюгових підстановок та індексів.
