5. Графічний метод

Важливим методом наукового аналізу статистичного матеріалу виступають графічні зображення.

Графік – це форма наочного подання статистичних даних про соціально-економічні явища і процеси через геометричні образи, малюнки або схематичні географічні карти та пояснення до них.

Графік має п'ять основних елементів загальної конструкції: поле, координатну сітку, графічні знаки та їх розміщення в полі графіка, масштаб та експлікація.

Кожен з цих елементів має своє призначення і виконує відповідну роль у побудові й інтерпретації. Поле графіка – це простір, на якому розміщуються геометричні та інші знаки, що становлять графічне зображення.

Графічний образ – це сукупність різноманітних символічних знаків, за допомогою яких відображаються статистичні дані. Ці знаки можуть зображуватися у формах: ліній, крапок, геометричних, графічних, а інколи негеометричних фігур.

Координатна сітка – це прямокутна система координат, в якій на осі абсцис відкладається час, а на осі ординат – кількісні показники за масштабом.

Масштаб – умовна міра переводу числової величини статистичного явища у графічну і навпаки. Він служить для встановлення числових значень явищ, виражених на графіку.

Експлікація графіка – словесне пояснення його конкретного змісту, яке зазвичай включає:

1) заголовок з необхідними додатковими поясненнями;

2) точне пояснення сутності, що умовно надається в даному графіку його графічним знакам (геометричним, образотворчим, фоновим, суто умовним);

3) інші пояснення, примітки тощо.

Таким чином, графіки призначені:

– для узагальнення та аналізу даних;

– зображення розподілу даних;

– виявлення закономірностей розвитку досліджуваних явищ і процесів у динаміці;

– відображення взаємозв'язків показників;

– здійснення контролю за виробництвом, виконанням договорів щодо збуту продукції тощо.

Є різні класифікації графіків – за формою графічних образів, за змістом, характером поставлених завдань.

За формою графічних образів розрізняють такі типи графіків:

1) крапкові;

2) лінійні;

3) площинні;

4) об'ємні;

У крапкових графіках обсяг сукупності виражається або однією крапкою, або нагромадженням крапок.5) художні (образотворчі, умовні).

Лінійні графіки складаються з одних ліній: відрізків прямої, ламаних, ступінчастих, плавних кривих (здебільшого для передавання динаміки сукупності). Часто відрізки прямої заміняють смужками однакової ширини, які виступають також як графічні знаки але з одним виміром (довжиною). У таких випадках графіки називають стовпчиковими, якщо смужки розміщені вертикально, або стрічковими, коли смужки лежать горизонтально.

У свою чергу стовпчикові графіки поділяються на стовпчикові діаграми: прості і суцільні, із груп стовпчиків тощо, а стрічкові – на стрічкові діаграми: прості і ступінчасті, компонентніпарні, ковзні, двосторонньо направлені (наприклад, "вікова піраміда" складу населення).

До спеціальних видів лінійних графіків належать спіральні (для явищ, які необмежено розвиваються у часі і за наростаючою величиною), радіальні діаграми (для відображення закономірностей періодично повторюваних явищ, їх ритмічності, сезонності).

Площинні графіки – це графіки двох вимірів у вигляді площин різних геометричних форм. Залежно від цього вони можуть бути квадратними, круговими, секторними. Ці графіки доцільно використовувати для порівняння явищ, представлених абсолютними і відносними величинами.

Об'ємні – тримірні графіки, які використовуються рідко, оскільки вони менш виразні порівняно з лінійними і площинними.

Художні (образотворчі, умовні) – графіки з умовними графічними знаками, які відображають сукупності або її окремі значення у вигляді фігур людей, контурів тварин, схематичних рисунків предметів тощо.