4. Системний підхід в аналізі економічних явищ і процесів

Система - множина взаємопов'язаних елементів, відокремлена від середовища і яка взаємодіє з ним, як ціле. Кожна система складається з підсистем, елементів, і тому має свою структуру.

Проведення аналітичного дослідження вимагає застосування системного підходу, оскільки економічний аналіз як наука та його об'єкт можуть розглядатися як певна система. Ця система складається із сукупності взаємопов'язаних елементів, компонентів, підсистем і включає визначення мети, завдань, функцій.

Зміст системного підходу полягає в комплексному вивченні складних об'єктів як єдиної цілісної системи у нерозривному зв'язку з усіма її складовими елементами.

Вищевказаним вимогам комплексності відповідає системний аналіз, який становить сукупність методів і способів дослідження складних об'єктів, процесів, багаторівневих та багатокомпонентних систем, що спираються на комплексний підхід, врахування взаємозв'язків і взаємодії між елементами системи як у середині системи, так і поза її межами. Цей аналіз відіграє головну роль у плануванні, управлінні виробництвом, прийнятті ефективних управлінських рішень.

Основними властивостями системи є:

– об'єктивність;

– цілісність;

– структурність;

– взаємозв'язок із зовнішнім середовищем;

– ієрархічність;

– цілеспрямованість;

– самоорганізація.

Саме враховуючи ці властивості, системний аналіз вивчає закони і закономірності розвитку системи.

У системі простежується складна взаємодія і взаємообумовленість явищ та процесів, кількісна визначеність яких дає можливість їх математизації. На цьому базується широке застосування економіко-математичного методу при вивченні економічних систем, прогнозуванні явищ та використанні електронно-обчислювальних машин, персональних комп'ютерів. Системний підхід при вивченні економічної системи потребує також комплексного аналізу та розробки економічних, соціальних і науково-технічних програм її розвитку.

Отже, системний підхід в економічному аналізі передбачає:

1) виявлення сутності явища і процесу як самостійних систем певного порядку, що мають різні структури зв'язків з економічними підсистемами, системою і середовищем;

2) розробку синтетичних та аналітичних показників, що характеризують кількісний бік явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісними параметрами;

3) вивчення законів, закономірностей і тенденцій їх розвитку на основі відбору та перетворення інформації;

4) складання моделей розвитку явищ і процесів з урахуванням динамічності економічної системи та їх економічного обґрунтування

Такий комплексний підхід – характерна риса сучасних аналітичних досліджень. При системному підході насамперед необхідно розробити блок-схему вивчення з урахуванням сутності явища і процесу. Наприклад, при аналізі проблеми концентрації сільськогосподарського виробництва в районі загальна блок-схема може бути подана у такому вигляді:

1) сутність та шляхи концентрації виробництва: централізація, інтенсифікація, комбінування, міжгосподарське кооперування, агропромислове інтегрування;

2) сутність централізації, показники, динаміка, ефективність;

3) сутність інтенсифікації, показники процесу, динаміка, напрями, ефективність;

4) сутність комбінування, показники, динаміка, напрями, ефективність;

5) сутність міжгосподарської кооперації, види та форми кооперування, показники, динаміка, ефективність;

6) агропромислові комплекси, показники, ефективність;

7) розробка довгострокової програми здійснення концентрації виробництва в районі, її економічна ефективність.