4. Стандартизація та загальна характеристика програм відновного санаторно-курортного лікування.

Впровадження стандартів у санаторно-курортне лікування дозволило підвищити якість надання медичної допомоги на санаторно-курортному етапі.

Шляхом введення стандартів діагностики та лікування, а також диференційованих підходів до термінів санаторно-курортного лікування, досягається мета підвищення якості надання санаторно-курортних послуг у курортно-рекреаційних закладах різних форм власності.

засновані на максимально можливій та клінічно допустимій, ретельно узгодженій із перебігом, стадійністю та активністю основної патології із обов’язковим урахуванням суміжних змін (ступеню ураженої функції, функціональної спроможності) задля гарантованого запобігання ускладнень з боку супутньої патології.

Програми

Нормативно-законодавча база

1. Науково-методичні розробки, узагальнені та викладені у вигляді висновків-рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 56 від 06.02.2008 «Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно–курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення».

2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 242 від 12.05.2008 «Про затвердження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією».

.

Рис. 22. Поняття та складові клінічного протоколу.

Методи терапії лікар може використовувати послідовно або комбіновано, з урахуванням протипоказань.

Значення клінічного протоколу

Для лікаря клінічний протокол економить час на роздуми, значно зменшую кількість помилок і сприяє захисту лікаря від судового переслідування.

Пацієнт, у свою чергу, гарантовано одержує найбільш ефективне, сучасне, безпечне і економічне лікування.

Наявність регламентованих клінічних протоколів також вигідна для адміністрації лікувальної установи, оскільки дає можливість контролювати дії лікаря, обчислювати економічні витрати на діагностику та лікування.

Рис. 22. Значення клінічного протоколу.

Структура реабілітаційних лікувально-відновлювальних комплексів заснована на попередній діагностиці, квазімоніторному супроводі у реабілітаційному та постреабілітаційному періодах із визначенням індивідуальної функціональної соціальної спроможності, із можливістю соціальної адаптації та повернення до праці, а також максимального наближення до усереднено здорового контингенту.

Щодо загальної структури санаторно-курортного відновлювального лікування, то слід зазначити, що будь-який реабілітаційний комплекс поряд із обов’язковими, нозологічно-орієнтованими складовими, включає кілька неодмінних загальних компонентів(рис. 23).

Загальні компоненти будь-якого реабілітаційного комплексу

комплекс попередніх адаптаційних заходів щодо ініціації санаторно-курортного відновлювального лікування

тестування реальної функціональної спроможності суміжних систем та органів

санаторно-курортні оздоровчо-загартовувальні заходи

визначення наявного відновлювального резерву стосовно ураженої системи

визначення (прогнозування) ймовірного обсягу відновлення активності; соціально-побутові аспекти (потреби/вимоги) відновлення активності

соціально-побутові аспекти (потреби/вимоги) відновлення активності

морально-етичні аспекти реабілітаційного лікування

дотримання етапності, послідовності, адекватності психологічного налаштування на очікуваний результат

забезпечення методологічної реабілітаційної опіки на післяреабілітаційному етапі відновлення функціональної спроможності

реалізація у повному обсязі соціально-виробничої та побутової адаптації

«нозологічне» виховання («школи» пацієнтів за профілями захворювань) адекватного дозування відновлювальної функції на подальших етапах медичної реабілітації

Рис. 23. Компоненти будь-якого реабілітаційного комплексу.

Реабілітаційні програми за термінами (тривалістю) поділяються на регламентовані (із затвердженими термінами початку та закінчення) та індивідуальні (приватні, орієнтовані на індивідуальну сприйнятливість, адекватність реагування). (рис.24)

Рис. 24. Поділ реабілітаційних програм за тривалістю.

Виділяють: цільові (орієнтовані на конкретний клінічно функціональний результат); загально орієнтовані (стосовно стану пацієнта взагалі поза профілем основної патології).(рис.25)

Рис. 25. Види реабілітаційних програм.

Щодо інтенсивності відновлювальних та медичних реабілітаційних програм прийнято розрізняти комплекси: щадної інтенсивності; звичайної інтенсивності; інтенсифіковані (відповідно до максимальної відновлювальної спроможності та відповіді зацікавлених систем організму).(рис.26)

Рис.26. Види комплексів за інтенсивністю відновлювальних та медичних реабілітаційних програм.

Принципово важливим в організації санаторно-курортного відновлювального лікування є відсутність деяких протипоказань для їх здійснення, а саме: загострення патології, з приводу котрої здійснюються реабілітаційні заходи; декомпенсація діяльності серцево-судинної системи (а також часті спонтанні напади стенокардії – нестабільна стенокардія); дихальна недостатність (а також часті спонтанні напади ядухи); гострий запальний процес (поза залежністю від обсягу та локалізації); специфічні процеси;дес табілізований онкологічний процес (допустимими є певні неінвазивні та неапаратні відновлювальні заходи у період пасивності протионкологічних заходів та протионкологічної терапії).

Після закінчення лікування хворому видається відривний талон санаторно-курортної карти для подання в поліклініку, яка її видавала, та санаторно-курортна книжка з даними про проведене в оздоровниці обстеження та лікування, його ефективності, рекомендаціями по режиму праці, харчування та відпочинку.

Питання для самоконтролю.

1. Дайте визначення «санаторно-курортний заклад» Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 805.

2. Визначте основі типи санаторно-курортних закладів згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385.

3. Розкрийте сутність поняття «санаторій».

4. Визначте найбільш поширені медичні профілі санаторіїв України.

5. Які підрозділи можуть мати санаторії залежно від медичного профілю та ліжкової ємності ?

6.Які відмінні ознаки дитячих санаторіїв ?

7. Що являє собою профілакторій ?

8. Що являє собою курортна поліклініка ?

9. Що являє собою пансіонат ?

10. Дайте характеристику особливостям надання екрортно-оздоровчих послуг в будинках відпочинку.

11. Що являє собою бальнеолікарня?

12. Розкрийте поняття «санаторно-курортний продукт».

13. Дайте характеристику основним ознакам санаторно-курортної послуги.

14. Визначте відмінність санаторно-курортної послуги від інших послуг .

15. Охарактеризуйте особливості санаторно-курортних послуг.

16. Як відбувається процес задоволення індивідуальних потреб споживачів у санаторно-курортних послугах?

17. Розкрийте сутність санаторно-курортного лікування.

18. Визначте головні завдання санаторно-курортного лікування.

19. З яких кроків складається процес проведення санаторно-курортного та відновлювального лікування ?

20. Визначте складові санаторно-курортного відбору.

21. Охарактеризуйте порядок направлення хворого на санаторно-курортне лікування.

22. Визначте варіанти забезпечення хворих санаторно-курортними путівками.

23. Доведіть необхідність стандартизації програм санаторно-курортного лікування.

24. Що являє собою клінічний протокол ?

25. Визначте загальні компоненти будь-якого реабілітаційного комплексу.

42