1. Основні типи санаторно-курортних закладів України.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385 до санаторно-курортних закладів відносяться санаторії (у т. ч. дитячі, однопрофільні, багатопрофільні, спеціалізовані), санаторії для дітей з батьками, санаторії-профілакторії, пансіонати з лікуванням, дитячі оздоровчі центри, міжнародні дитячі медичні центри, курортні поліклініки, бальнеологічні лікарні та грязелікарні.(рис 1).

Рис.1. Типи санаторно-курортних закладів.

На кліматолікувальних курортах є також будинки відпочинку, турбази, пансіонати і кемпінги, де організовано відпочинок практично здорових осіб з використанням кліматичних факторів для корекції функціонального стану, прискореного відновлення працездатності та загартовування організму.(рис 2)

Рис.2. Оздоровчі заклади на кліматолікувальних курортах.

Санаторій – провідний лікувально-профілактичний заклад на курорті.

Санаторії можуть бути однопрофільними (монопрофільними) і багатопрофільними.(рис.3)

однопрофільні

Санаторії

багатопрофільні

Рис. 3. Види санаторіїв.

Медичний профіль санаторію встановлюється в залежності від природних лікувальних факторів курорту і затверджених для нього медичних показань. Лікування хворих в санаторії здійснюється переважно природними чинниками (клімат, мінеральні води, лікувальні грязі тощо) у поєднанні з фізіотерапією, лікувальною фізкультурою, масажем, дієтичним харчуванням і психотерапією, за умови додержання призначеного режиму, що в комплексі забезпечує повноцінне санаторно-курортне лікування та відпочинок хворого.

Більшість санаторіїв профілізовані для лікування хворих із захворюваннями системи кровообігу, органів дихання (у тому числі і нетуберкульозного характер), органів травлення, хвороб обміну речовин, нервової системи, кістково-м'язової системи, сечостатевих органів, жіночих статевих органів, шкіри, крові.(рис.4).

Рис.4. Медичні профілі санаторіїв.

Деякі санаторії розташовані поза курортами, поблизу від місця проживання хворих. Такі місцеві санаторії призначені для лікування метеопатичних хворих, поїздка яких на віддалені курорти пов'язана з ризиком погіршення стану їх здоров'я. Показання для направлення до них набагато ширші, ніж у віддалені санаторії.

Залежно від медичного профілю та ліжкової ємності санаторію він може мати у своєму складі різні підрозділи (рис. 5).

Підрозділи санаторію

служба прийому та розміщення

номерний фонд

спеціалізовані відділення (реабілітаційні)

фізіотерапевтичне відділення

відділення лікувальної фізкультури

лабораторії

кабінети (відділення) функціональної діагностики, рентгенологічний, стоматологічний, спеціалізовані (психотерапії, ендоскопії та ін)

аптека та інші підрозділи

Рис. 5. Основні підрозділи санаторію.

Терміни лікування хворих у санаторіях різні. На бальнеологічних і грязевих курортах, а також у приміських санаторіях для лікування хворих із захворюваннями органів кровообігу, травлення, опорно-рухового апарату, шкіри, гінекології, периферійної і центральної нервової системи, із порушенням обміну речовин установлений термін 26 днів. На кліматичних курортах і приміських санаторіях, де показане лікування хворих із нетуберкульозними захворюваннями органів дихання і функціональними порушеннями нервової системи, встановлено термін лікування 24 дні. У санаторіях для лікування хворих із запаленнями нирок – 48 днів, у санаторіях та відділеннях для лікування хворих із наслідками травм і захворювань спинного мозку – 52 дні. (таблиця 1)

Талиця 1

Терміни лікування хворих у санаторіях

Курорт ( санаторій)	Захворювання	Термін
Бальнеологічні Грязеві Приміські санаторії	- органів кровообігу	26 днів
	- органів травлення
	- опорно-рухового апарату
	- шкіри
	- гінекологічні
	- периферійної і центральної нервової системи
	- із порушенням обміну речовин
Кліматичні курорти Приміські санаторії	- нетуберкульозні захворювання органів дихання	24 дні
	- функціональні порушення нервової системи
Спеціалізований санаторій	- запалення нирок	48 днів
	- наслідки травм і захворювання спинного мозку	52 дні

Якщо санаторій створюється при промисловому підприємстві для реабілітації та профілактики без відриву від виробництва, то така установа назву санаторію-профілакторію.

Розрізняють санаторії для дітей раннього (1-3 роки), дошкільного (до 7 років) і шкільного (до 14 років) віку, з терміном лікування від 45 днів до 4-х місяців, їхстворюють у приміських зонах (лісні дитячі школи) і на курортах, де вони, як правило, розташовані поза зоною санаторіїв для дорослих і подалі від транспортних магістралей, на зазеленених ділянках із майданчиками для спорту.(рис. 6).

Рис. 6. Поділ дитячих санаторіїв за віковим складом дітей.

Термін лікування в санаторіях-профілакторіях – 24 дні. Великі санаторії- профілакторії мають кабінети електроопромінення, водогрязелікарні, аеросолярії, інгаляторні кабінети та ін.

Хворим, які не потребують постійного медичного нагляду, призначається амбулаторно-курсовочне лікування в курортних поліклініках і лікувальних пансіонатах.

У курортних поліклініках є спеціалізовані відділення: терапевтичне, хірургічне, неврологічне, гінекологічне, фізіотерапевтичне та інші, а також вузькоспеціалізовані кабінети – урологічний, дерматологічний та інші. Згідно з путівкою туриста, в поліклініці проводять діагностичне обстеження, комплексне лікування хворих, надаються кваліфіковані консультації спеціалістів. Усі лікувальні процедури грунтуються на застосуванні курортних факторів і проводяться відповідно до встановлених нормативів, що діють у загальнокурортних закладах. При поліклініці цілодобово функціонує швидка допомога, на великих курортах діє дитяче відділення. Хворі, які приїжджають лікуватися на курорт без путівок, отримують у поліклініці платні консультації спеціалістів. На невеликих курортах лікарі можуть користуватися лікувально-діагностичними кабінетами санаторію.

Пансіонати з лікуванням зазвичай розміщені на курортах, поблизу курортних поліклінік і санаторіїв. Відпочиваючі в пансіонатах лікуються амбулаторно. Як правило, медичне обслуговування здійснює курортна поліклініка. На практиці багато пансіонатів з лікуванням нічим не відрізняються від санаторіїв, мають повноцінну власну лікувальну базу та ліцензію на медичну діяльність.

Б ільшість будинків відпочинку розташована в місцевостях із сприятливими кліматичними умовами, на берегах річок, озер, морів, лісових масивів. Режим тут грунтується на чергуванні активного й пасивного відпочинку й передбачає більш довготривале перебування туристів на свіжому повітрі, а також прогулянки, екскурсії, заняття спортом, катання на човнах, в зимовий час – на лижах і ковзанах. У будинках відпочинку є спортивні майданчики, зали, інші споруди, приміщення для загартування і кліматичних процедур. Усю спортивно-оздоровчу роботу організовує інструктор з фізичного виховання. У кожному будинку відпочинку працює медпункт (залежно від пропускної здатності), його очолює лікар (якщо 400 і більше місць) або фельдшер (від 200 до 350 місць), які призначають і контролюють режим активного відпочинку з урахуванням віку, професії, стану здоров'я відпочиваючих. У великих будинках відпочинку функціонує стоматологічний кабінет, а також кабінети лікувального масажу й фізіотерапії. Харчування в більшості розраховане на здорових людей, які не потребують спеціальних дієт. Термін відпочинку від 12 до 24-х днів. Розрізняють такі будинки відпочинку (рис. 7).

Рис.7.Типи будинків відпочинку.

Існують також «плаваючі будинки відпочинку» - на річкових і морських суднах. У будинках відпочинку для батьківз дітьми працюють лікарі-педіатри й вихователі, обладнуються приміщення тамайданчики для ігор і занять спортом.

Відмінність туристичної від ін ших закладів відпочинку полягає в тому, що тут проводяться спеціальні туристичні заходи, походи, подорожі, змагання, навчання прийомам та навичкам спортивного туризму й орієнтування на місцевості. Як правило, туристичні бази розміщуються в будинках готельного типу. Залежно від місцезнаходження та спеціалізації, бази можуть мати певний комплекс спортивних споруд і майданчиків, пункти прокату спортивного спорядження та інвентарю для різних видів спорту. На базах, де передбачено відпочинок з дітьми, створюють дитячі майданчики.

На курортах, поряд із самостійними бальнеолікарнями, розташованими в банній будівлі, функціонує бальнеологічний відділ у складі санаторію. Якщо в одній будівлі розташовують бальнеолікарню і грязелікарню, то заклад називається бальнеогрязелікарнею. Будують їх, як правило, на базі джерел мінеральних вод. Загальнокурортні бальнеолікарні звичайно розраховані на 20-70 ванн, відділення при санаторіях - на 5-6 ванн. До складу основних приміщень входять: кабінет лікаря, ванний зал або ванні кабінети, процедурні

кабінети тощо. При деяких бальиеолікарнях облаштовують лікувальні басейни. (рис. 8)

Рис. 8. Основні приміщення бальнеолікарні.

Поряд із самостійною грязелікарнею функціонує відділення у складі санаторію.

Отже, різноманітність структури санаторно-курортного комплексу викликана специфікою призначення кожного структурного підрозділу, який має свою мету, ресурс та особливості.