- •1. Предмет, мета та завдання навчальної дисципліни
- •2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Структурований навчальний план підготовки з дисципліни «Охорона праці в медичній галузі»
- •Орієнтовна структура залікового кредиту модулю «Охорона праці в медичній галузі»
- •Тематичний план практичних занять
- •Тематичний план самостійної роботи студентів
- •3. Перелік питань з дисципліни «Охорона праці в медичній галузі» Змістовий модуль 1. Загальні питання охорони праці
- •Тема 1. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні та за кордоном.
- •Тема 2. Гігієнічна характеристика умов праці медичних працівників.
- •Тема 3. Нещасні випадки та аварії в лпз, їх розслідування та облік.
- •Тема 4. Гігієна та охорона праці в медичних закладах.
- •Змістовий модуль 2. Спеціальні питання охорони праці в медичній галузі
- •Тема 5. Основи виробничої безпеки медичних працівників.
- •Після вивчення дисципліни студент повинен оволодіти наступними практичним навичками:
- •4. Форма підсумкового контролю успішності навчання
- •Оцінювання поточної навчальної діяльності
- •5. Змістовні модулі Змістовний модуль 1. Загальні питання охорони праці
- •1.1. Знати:
- •2. Питання для самостійної підготовки.
- •3. Структура та зміст заняття.
- •4. Література.
- •Основна:
- •4.2. Додаткова:
- •Змістовий модуль 2. Спеціальні питання охорони праці в медичній галузі
- •1.1. Знати:
- •2. Питання для самостійної підготовки.
- •3. Структура та зміст заняття.
- •4. Література.
- •Основна:
- •4.2. Додаткова:
- •Оцінка шкідливості, небезпечності, важкості та напруженості праці медичних працівників за „Гігієнічною класифікацією праці”
- •Еталон складання висновку
- •Гігієнічна класифікація праці
- •1. Сфера застосування та загальні положення.
- •3. Терміни та визначення , що застосовуються в Гігієнічній класифікації.
- •4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці.
- •1.1. Знати:
- •2. Питання для самостійної підготовки:
- •3. Структура та зміст заняття:
- •4. Література:
- •4.1.Основна:
- •4.2. Додаткова:
- •Поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання, їх розслідування та облік
- •Нещасні випадки, які вважаються пов’язаними з роботою
- •Методи аналізу травматизму
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.1. Знати:
- •2.Питання для самостійної підготовки:
- •3. Структура та зміст заняття:
- •4. Література:
- •4.1.Основна:
- •4.2. Додаткова:
- •Вимоги до розміщення і обладнання приміщень стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зуботсхнічних лабораторій
- •Вимоги до внутрішнього оздоблення приміщень
- •1.1. Знати:
- •2. Питання для самостійної підготовки.
- •3. Структура та зміст заняття.
- •4. Література.
- •Електробезпека, безпечна експлуатація електричного обладнання в лпз та загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів в лпз.
- •Небезпечні та шкідливі чинники статичного електроструму
- •6. Загальні відомості щодо навчання на кафедрі гігієни та екології
- •Навчальний розпорядок, обов’язки студентів
- •Студент ддма зобов’язаний:
- •У приміщеннях академії забороняється:
- •Інструкція з охорони праці № 229 для студентів, курсантів, слухачів при виконанні навчальної, наукової т та іншої роботи на кафедрі гігієни та екології
Методи аналізу травматизму
Важливим моментом профілактики виробничого травматизму та профзахворювань є систематичний аналіз факторів, що їх спричиняють.
Методи аналізу виробничого травматизму
> статистичний
> монографічний
> топографічний
> економічний
> метод анкетування
> метод експертних оцінок
Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму тощо.
Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та важкості:
де ПЧТ - показник частоти травматизму; А - кількість випадків травматизму за звітний період; Т - середньосписочна чисельність працівників; ПВТ - показник важкості травматизму; Д - кількість днів непрацездатності.
Показник непрацездатності - це число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:
ПНТ= 1000 х Д/Т.
Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму на підприємстві, організаціях та установах, порівнювати його з іншими суб'єктами ринкової економіки.
Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці» технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові прийоми, засоби індивідуального захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні, освітленість, загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Відтак, і нещасний випадок вивчається комплексно.
Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасних випадків для кожного окремого об'єкту.
Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що викликані виробничим травматизмом.
Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.
Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів і вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин, механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.
Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників можуть виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворювання. Розслідування та облік професійних отруєнь та захворювань здійснюється згідно з діючим Положенням. Розслідуванню підлягають всі вперше виявлені хронічні та гострі професійні отруєння і захворювання.
З метою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань (ПЧЗ) та показник важкості захворюваності (ПВЗ) (кількість днів непрацездатності, що припадають на 1000 працюючих).
ПЧЗ = З×1000/Т;
ПВЗ = Д/3,
де З - кількість випадків захворювань; Д - кількість днів непрацездатності за звітний період; Т - загальна кількість працюючих.
Роботодавець зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків, професійних захворювань та про заходи, котрих вжито для їх усунення та для забезпечення умов праці на рівні нормативних вимог.
Тема №4 (2 год.). Гігієна та охорона праці в медичних закладах.
1. Мета: ознайомитись з основними планувальними та режимними заходами профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та засвоїти методику організації та проведення медичних оглядів працівників ЛПЗ стоматологічного профілю.
