
- •1. Предмет, мета та завдання навчальної дисципліни
- •2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Структурований навчальний план підготовки з дисципліни «Охорона праці в медичній галузі»
- •Орієнтовна структура залікового кредиту модулю «Охорона праці в медичній галузі»
- •Тематичний план практичних занять
- •Тематичний план самостійної роботи студентів
- •3. Перелік питань з дисципліни «Охорона праці в медичній галузі» Змістовий модуль 1. Загальні питання охорони праці
- •Тема 1. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні та за кордоном.
- •Змістовий модуль 2. Спеціальні питання охорони праці в медичній галузі
- •Тема 2. Гігієнічна характеристика умов праці медичних працівників.
- •Тема 3. Нещасні випадки та аварії в лпз, їх розслідування та облік.
- •Тема 4. Гігієна та охорона праці в медичних закладах.
- •Тема 5. Основи виробничої безпеки медичних працівників.
- •Після вивчення дисципліни студент повинен оволодіти наступними практичним навичками:
- •4. Форма підсумкового контролю успішності навчання
- •Оцінювання поточної навчальної діяльності
- •5. Змістовні модулі Змістовний модуль 1. Загальні питання охорони праці
- •1.1. Знати:
- •2. Питання для самостійної підготовки.
- •3. Структура та зміст заняття.
- •4. Література.
- •Основна:
- •4.2. Додаткова:
- •Змістовий модуль 2. Спеціальні питання охорони праці в медичній галузі
- •1.1. Знати:
- •2. Питання для самостійної підготовки.
- •3. Структура та зміст заняття.
- •4. Література.
- •Основна:
- •4.2. Додаткова:
- •Оцінка шкідливості, небезпечності, важкості та напруженості праці медичних працівників за „Гігієнічною класифікацією праці”
- •Еталон складання висновку
- •Гігієнічна класифікація праці
- •1. Сфера застосування та загальні положення.
- •3. Терміни та визначення , що застосовуються в Гігієнічній класифікації.
- •4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці.
- •1.1. Знати:
- •2. Питання для самостійної підготовки:
- •3. Структура та зміст заняття:
- •4. Література:
- •4.1.Основна:
- •4.2. Додаткова:
- •Поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання, їх розслідування та облік
- •Нещасні випадки, які вважаються пов’язаними з роботою
- •Методи аналізу травматизму
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.1. Знати:
- •2.Питання для самостійної підготовки:
- •3. Структура та зміст заняття:
- •4. Література:
- •4.1.Основна:
- •4.2. Додаткова:
- •Вимоги до розміщення і обладнання приміщень стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зуботсхнічних лабораторій
- •Вимоги до внутрішнього оздоблення приміщень
- •1.1. Знати:
- •2. Питання для самостійної підготовки.
- •3. Структура та зміст заняття.
- •4. Література.
- •Електробезпека, безпечна експлуатація електричного обладнання в лпз та загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів в лпз.
- •Небезпечні та шкідливі чинники статичного електроструму
- •6. Загальні відомості щодо навчання на кафедрі гігієни та екології
- •Навчальний розпорядок, обов’язки студентів
- •Студент ддма зобов’язаний:
- •У приміщеннях академії забороняється:
- •Інструкція з охорони праці № 229 для студентів, курсантів, слухачів при виконанні навчальної, наукової т та іншої роботи на кафедрі гігієни та екології
4.2. Додаткова:
4.2.1. Гігієна стоматологічних закладів: Навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. / І.Т. Матасар, В.І. Ципріян, І.П. Колеснікова та ін. /За ред. І.Т. Матасара. – К.: Медицина, 2010. – 148 с.
4.2.2. Гигиена и охрана труда медицинских работников / В.И. Свидовый, Е.Е. Палишкина. - СПб.: Издательство СПб ГМА им. И.И. Мечникова, 2006. - 90 с.
4.2.3. Косарев В.В. Профессиональные заболевания медицинских работников: Монография. - Самара: ГП «Перспектива», 1998. - 200 с.
4.2.4. Постанова Кабінету Міністрів України №1662 від 08.11.2000 «Про затвердження переліку професійних захворювань».
4.2.5. Наказ МОЗ України №133 від 25.03.2003 «Про затвердження Переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань».
4.2.6. Наказ МОЗ України №614 від 13.12.2004 «Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці».
4.2.7. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.01 «Про затвердження форми трудового договору між працівниками і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівниками і фізичною особою».
4.2.8. НАОП 9.1.50-3.01-88 (НПАОП 85.0-3.01-88) «Галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, а також норм санітарного одягу і санітарного взуття працівникам установ, підприємств і організацій системи охорони здоров'я».
Додаток 1
Поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання, їх розслідування та облік
На підприємствах під час експлуатації обладнання та виконання технологічних процесів працівники можуть перебувати в небезпечних зонах. Небезпечним виробничим чинником називають такий виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов призводить до травми чи різкого погіршення здоров'я.
Виробничі фактори (рухомі машини й механізми, рухомі частини виробничого устаткування та ін.) можуть спричинити травми. Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв'язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого виробничого завдання або громадського доручення.
Відповідно до впливу чинників виробничого середовища на працівників травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, електричні, променеві, комбіновані.
Механічні травми (уражені частини тіла, переломи, рани тої що) можуть бути заподіяні рушійними частинами виробничого устаткування та оброблюваними предметами, інструментом, переміщуваним вантажем. Вони можуть виникнути при падінні працівника (якщо приміщення захаращено устаткуванням, зіпсовані переносні драбини).
Теплові травми (опіки, обмороження, теплові удари) викликані переважно прямим доторканням до поверхні виробничого устаткування, впливом полум'я, гарячих предметів; раптовою дією розплавленого металу, гарячої рідини, гарячої пари чи газу. Обмороження є наслідком дії низьких температур повітря, устаткування чи предметів.
Хімічні травми являють собою хімічні опіки, гостре отруєння концентрованими кислотами, лужними розчинами та ін. їх працівник може отримати при транспортуванні та переливі кислот, лугів, виготовленні розчинів, ремонті та чищенні апаратури.
Електричні травми пов'язані з проникненням струму через організм людини. Причини електричних травм на виробництві різноманітні: обриви дроту, доторкання до неізольованих дротів чи. предметів під напругою.
Променеві травми пов'язані з впливом випромінювання.
Комбіновані травми можуть бути заподіяні кількома видами впливу (наприклад, механічна дія й ураження струмом та ін.).
Відповідно до «Схеми розподілу виробничих травм за ступенем серйозності ушкоджень» і «Схеми розподілу гострих профотруєнь за ступенем їх серйозності» травми поділяються на легкі, тяжкі й смертельні. Крім того, травми можуть бути груповими, якщо травмовано двох і більш працівників. Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.
Унаслідок довготривалої або багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу виникають професійні захворювання. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності виключно або переважно під впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Подію, яка викликала травму, називають нещасним випадком. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначає, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівників небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов'язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Розрізняють нещасні випадки, пов'язані з роботою та виробництвом, а також побутові нещасні випадки, пов'язані з роботою. Останні є поняттям більш широким і включають нещасні випадки, які відбулися не лише на виробництві, а й поза ним (рис. 1).