5. Міжнародний досвід розвитку та функціонування митного пост-аудиту.

Для удосконалення вітчизняної системи митного пост-аудиту суб’єктів ЗЕД та підвищення ефективності діяльності митних органів у напрямі його організації та проведення, виникає необхідність та доцільність вивчення зарубіжного досвіду здійснення даної форми митного контролю, що дасть змогу перейняти кращі традиції при запровадженні вітчизняної системи митного пост-аудиту.

Досліджуючи зарубіжний досвід впровадження системи митного пост-аудиту, спостерігається ситуація, коли у багатьох країнах (країнах ЄС, учасницях СОТ), країнах пострадянського простору та Україні мета, завдання та функції митного пост-аудиту значно відрізняються.

Так, у Франції діє ступенева система організації митного контролю. Її сутність полягає у тому, що по відношенню до суб’єктів зовнішньої торгівлі митними органами здійснюється контроль за двома напрямами:

1. формальний – суцільна перевірка правильності оформлення та повноти наявності всіх необхідних документів шляхом їх читання та співставлення;

2. фундаментальний – вибіркова перевірка відповідності виду, номенклатури, вартості та походження товарів представленим документам, перевірка обґрунтованості пільг тощо.

У момент перетину митного кордону представниками митних органів Франції фундаментально перевіряється близько 5% імпорту та 1% експорту вантажів. Інші 95% підлягають контролю протягом 1-3 років після оформлення митних документів. Як правило, послідуючий митний контроль здійснюється або ж спеціальними аудиторсько-аналітичними службами шляхом поглибленої документальної перевірки без виїзду на підприємство, або ж митними аудиторами безпосередньо на підприємстві.

До переваг такої організації митного контролю слід віднести: по-перше, прискорення митного оформлення вантажів під час перетину митного кордону; по-друге, збільшення ймовірності виявлення порушень митних правил або контрабанди під час послідуючого контролю, оскільки є можливість перевірки правильності заявленого в декларації обсягу та призначення вантажу.

Але застосування французької моделі митного контролю вимагає як високого рівня організації інформаційно-аналітичного забезпечення, так і достатньої наявності висококваліфікованих фахівців з митного пост-аудиту (у Франції їх близько 7 тис. чол.).

Вивчаючи досвід організації митного контролю Німеччини варто висвітлити порядок автоматизованої обробки та аналізу інформації, що здійснюється системою аналізу ризиків „RIKO”.

Система RIKO є автоматизованою інформаційною системою, що призначена для використання виключно Центральним бюро аналізу ризиків Головного митного управління Німеччини (ZORA) та забезпечує інформаційну підтримку центрального бюро на всіх етапах роботи від аналізу вхідної інформації і створення профілів ризику до аналізу кінцевих результатів та їх застосування.

RIKO працює з копією оперативної бази даних митного оформлення „Атлас”, а також надає можливість обробки іншої інформації з додаткових баз даних (наприклад база даних лабораторних досліджень „ZEUS”, база даних ліцензій та сертифікатів, база даних митного тарифу та рекомендацій з митного тарифу, база даних федерального бюро статистики, база даних походження товарів).

Крім того система дозволяє здійснювати інформаційний обмін з іншими країнами ЄС, здійснювати обробку іншої інформації, яка може бути використана при створенні профілів ризику (наприклад інформація про стан виробництва та ринку окремих товарів).

Система також дозволяє здійснювати обробку вхідних документів (листів) та контроль виконання цих документів, містить в текстовому вигляді (у форматах Word та Excel) повну інформацію по профілям та аналізу ризику, дозволяє здійснювати контроль за ходом виконання робіт по створенню профілів ризику. З використанням інформації бази даних системи „Атлас” система „RIKO” дозволяє контролювати ефективність використання профілів ризику, в тому числі в розрізі митниць, профілів ризику, виконання рекомендацій стосовно додаткових мір контролю. Кожен співробітник ZORA заносить в базу даних відповідну інформацію при виконанні своїх функціональних обов’язків по створенню профілів ризику (в тому числі вхідні документи, розмови по телефону – заносяться в ручну), після чого ця інформація становиться доступна усім співробітникам ZORA.

Для обробки та аналізу інформації з баз даних в межах системи „RIKO” використовується програмне забезпечення ORACLE Discoverer.

При створенні профілів ризику системою „RIKO” та аналізу ризиків системою митного оформлення „Атлас” використовується нова система оцінки діяльності суб’єктів ЗЕД (введена в дію з 01.10.2004) за інформацією про вид діяльності, про попереднє митне оформлення товарів, наявність заборгованості з платежів, наявності штрафних санкцій та інших порушень з боку суб’єктів ЗЕД. Оцінка здійснюється за 3-х бальною системою.

З 01.07.2004 р. в митних органах Німеччини введена система обов’язкової реєстрації суб’єктів ЗЕД з присвоюванням кожному суб’єкту „митного номеру” (система аналогічна діючої в Держмитслужбі України акредитацією суб’єктів ЗЕД). При митному оформленні товарів з використанням системи „Атлас” по «митному номеру» надається докладна інформація про суб’єкта ЗЕД, в тому числі оцінка його діяльності, приналежності до групи ризику та необхідності здійснення додаткової перевірки.

Процес зародження пост-аудит контролю в Ірландії співпав із початком активної кампанії по сприянню зовнішньоекономічної торгівлі. Перехід від звичайних форм митного контролю до пост-аудит контролю потребувало кардинальних змін у взаємовідносинах між митними органами та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Такі зміни, насамперед, були направлені на підвищення культури учасників зовнішньоекономічної діяльності, створення передумов для партнерських взаємовідносин між митною службою Ірландії та суб’єктами ЗЕД.

Поряд з проведенням навчальних програм по ознайомленню суб’єктів ЗЕД з митним законодавством, принципами роботи митних органів, було впроваджено механізм надання безкоштовних консультаційних послуг з питань митної справи.

Варто зупинитися окремо на Ірландській електронній системі аналізу ризиків – „Інтегрована система аналізу митних ризиків” (IRAC) та „Матрицею аналізу ризиків” (RAM).

Так, Інтегрована система аналізу ризиків була розроблена як інструмент проведення аудиторської вибірки, і мала на меті забезпечити сприяння процесу відбору суб’єктів ЗЕД посадовими особами митних органів Ірландії для проведення аудиторської перевірки. Інтегрована система аналізу ризиків відображає історію проведення попередніх аудиторських перевірок суб’єкта ЗЕД, кількісні та вартісні обсяги зовнішньоекономічних операцій, надає аудитору комплексний профіль діяльності учасника ЗЕД та його ризиковий рейтинг.

Інша електронна система – „Матриця аналізу ризиків” розроблена з урахуванням ризиків які деталізовані по митних тарифах, відповідно до імпортних та експортних операцій, по всіх кодах товарів. Для полегшення роботи весь масив кодів поділений на 40 секторів. До матриці заносяться результати усіх аудитів, проведених на певну дату. Планується подальше оновлення „Матриці аналізу ризиків”, задля урахування нової інформації в тому числі отриманої за результатами проведених аудитів.

У „Матриці аналізу ризиків” кожному сектору присвоюється певний рейтинг, ці рейтинги з часом змінюються залежно від результатів аудиту, доповнень до тарифів, тощо. Зазначена система дає можливість визначати товари або цілі галузі які є пріоритетними для проведення аудиту.

Аналіз ризиків та проведення аудиторської роботи в Ірландії здійснюється як централізовано так і на регіональних рівнях.

У Китайській Народній Республіці система митного пост-аудиту була створена у 1994 р. За проведення митного пост-аудиту відповідає Бюро розслідувань Головної митної адміністрації, яке складається із відділу аудиту та відділу торгівельних розслідувань. Крім зазначених органів функціонують ще й спеціальні аудиторські агентства та професійні співробітники загальною кількістю 1700 працівників, які працюють в митних підрозділах по всій країні. Система митного пост-аудиту Китаю носить характер «чотири в одному» та складається з чотирьох складових: аналізу ризиків, аудиту підприємств, торгівельного розслідування та управління підприємством.

Здійснення митного пост-аудиту в Китаї є можливим на протязі трьох років з моменту пропуску експортних/імпортних товарів або протягом періоду митного контролю щодо товарів, що зберігаються на митних складах та які були імпортовані в режимі скорочення або звільнення від сплати мита. Перевірці підлягають ті підприємства, які безпосередньо здійснюють зовнішньоекономічні операції, а також які задіяні у здійсненні зовнішньої торгівлі (підприємства, що займаються експлуатацією митних складів, митні брокери тощо).

В Китайській Народній Республіці існує дві форми пост-аудиту:

1) звичайний аудит – планова перевірка підприємств-суб’єктів ЗЕД;

2) особливий аудит – цілеспрямована перевірка конкретного підприємства на основі аналізу ризиків.

Дещо інша система митного пост-аудиту функціонує у Кореї. В липні 1996 року митна служба Кореї запровадила митний пост-аудит, метою якого було можливість забезпечення митного оформлення товарів, обсяги експорту та імпорту яких почали стрімко зростати.

За сучасної системи митного пост-аудиту імпортовані товари підлягають негайному митному оформленню та пропуску на митну територію після отримання працівниками митниці основних документів (митна декларація, інвойс тощо), а також сплати суб’єктом ЗЕД відповідних податків та платежів. Правильність же нарахування та повнота сплати цих податків та платежів перевіряється вже після процедури митного оформлення.

З метою запровадження системи митного пост-аудиту митна служба Кореї створила спеціальне Бюро аудиту, головною задачею якого стали контроль за повнотою сплати обов’язкових платежів та податків, а також виявлення помилок у деклараціях суб’єктів ЗЕД.

Перевірка правильності стягнення платежів та податків поділяється на «пре-митний аудит» (pre-clearance audit), який здійснюється до моменту митного оформлення та пропуску товарів, та митний пост-аудит (post-clearance audit), який передбачає перевірку після закінчення всіх формальностей на митниці при перетині кордону.

Згідно корейського законодавства у більшості випадків застосовують систему митного пост-аудиту, проте існують випадки, в яких обов’язковим є застосування пре-митного аудиту, а саме:

- по відношенню до товарів, які підлягають пільговому оподаткуванню;

- по відношенню до товарів, які характеризуються великим коливанням ціни, що призводить до складнощів при здійсненні аудиту;

- по відношенню до товарів, що імпортуються суб’єктами ЗЕД, які визнані недобросовісними декларантами.

Митний пост-аудит Кореї поділяється на три види:

- вибірковий аудит (Case-by-Case Аudit), коли на протязі 90 днів після митного оформлення митниця перевіряє підстави та правильність сплачених платежів та податків за окремими деклараціями, які відбираються електронною системою управління ризиками. Як правило, цей вид аудиту зосереджується на вивченні відомостей, задекларованих при перетині кордону;

- плановий аудит (Planed Audit) – перевірка митними органами окремих угод суб’єктів ЗЕД, які містять високий ризик ухилення від сплати податків. Даний вид аудиту може проводитися як у формі роботи з митною документацією, так і у формі виїзду на підприємство та вивчення бухгалтерських записів і фактичної перевірки товарів;

- самостійний аудит (Comprehensive Audit) – перевірка правильності нарахування та сплати платежів та податків самими суб’єктами ЗЕД. Імпортні угоди, які викликають підозру у митних органів, направляються на підприємства-імпортери та перевіряються власниками цих компаній.

Основними видами митного пост-аудиту, що використовуються корейськими митниками, є плановий та самостійний аудит. Плановий аудит було впроваджено у 2000 році як доповнення до системи вибіркового аудиту, яка не могла повністю забезпечити контроль за недобросовісними імпортерами. Проведення планового аудиту дало змогу митниці сформувати базу даних про товари, відносно яких були виявлені факти ухилення від сплати податків і, таким чином, більш ефективно провадити подальші розслідування.

Система самостійного аудиту була запроваджена у 2001 році та передбачає можливість імпортерів самостійного визначення правильності нарахування та сплати податків і платежів та повідомлення результатів такої перевірки митному органу. У випадку підозри щодо неправдивості висновків самостійного аудиту митний орган має право перевірити дані аудиторського звіту. У випадку виявлення неправдивих відомостей у звіті імпортера митниця позбавляє його права самостійного аудиту та здійснення митного оформлення за системою митного пост-аудиту.

Запровадження системи самостійного аудиту дає змогу імпортерам більш швидко проходити процедури митного оформлення, уникаючи зайвих митних формальностей, та дає змогу митним органам більше уваги концентрувати на здійсненні інших видів аудиту.

За даними Корейської делегації під час презентації системи митного пост-аудиту у Світовій Організації Торгівлі близько 88% усіх імпортних декларацій проходять митний пост-аудит, що дає змогу значно пришвидшити митне оформлення.

Значно інша система митного пост-аудиту діє в Канаді, де застосування процедур такого контролю є системою сприяння учасникам зовнішньоекономічної діяльності. Право здійснювати переміщення товарів з використанням системи митного пост-аудиту надається не всім імпортерам, а лише їх окремим категоріям, які відповідають встановленим вимогам. Такі вимоги встановлюються окремо для різних категорій перевізників, зокрема існують правила для перевезення автомобільним, повітряним, залізничним транспортом, а також для контейнерних перевезень.

Загальними вимогами до імпортерів для включення до системи митного пост-аудиту є:

- не мати відношення до інших міжнародних перевізників;

- мати ліцензію відповідного державного органу на здійснення міжнародних вантажних перевезень;

- підтвердження статусу перевізника на митниці за умови обліку на митниці не менше одного року;

- подання звітів до митниці по всіх вантажах, що імпортувалися до Канади;

- вільний доступ митних аудиторів до всіх документів, що стосуються переміщення вантажів;

- з метою більш детального аудиту надання митниці документів про переміщення товарів за попередній рік;

- ізоляція (відокремлення) вантажів, що імпортуються до Канади, від інших вантажів, що переміщуються компанією тощо.

У Великій Британії митний пост-аудит проводиться вибірково до окремих суб’єктів ЗЕД, а також брокерів, які є найбільш ризиковими. Митний офіцер має право самостійно визначати обсяг перевірки, терміни перевірки тощо.

Цікавою, на нашу думку, є практика запровадження митного пост-аудиту у республіках колишнього Радянського Союзу.

Так, зокрема, для Російської Федерації запровадження митного пост-аудиту є новою формою організації митного контролю, однак її віднесено до пріоритетів розвитку Федеральної митної служби. Для контролю за товарами після їх митного оформлення у структурі Митного комітету Російської Федерації існує Служба митної інспекції. Проте, застосування процедур постаудиту в цій країні ще не набло широкого розповсюдження, а застосовується час від часу.

У Киргизькій Республіці проведення митного пост-аудиту здійснюється відповідно до Митного кодексу Киргизької республіки, де зокрема зазначається, що митні органи здійснюють митний контроль з використанням методів аудиту шляхом звірки відомостей, заявлених в митній декларації та інших документах під час митного оформлення, з даними бухгалтерського обліку та звітності. Здійснення митного пост-аудиту можливе за наявності письмового рішення начальника митного органу та не може тривати більше 30 робочих днів.

Перевірці в Киргизькій Республіці підлягають лише окремі категорії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема ті суб’єкти, які користуються спеціальними спрощеними процедурами митного оформлення, а також суб’єкти, діяльність яких здійснюється в сфері навколо митних послуг, а саме митні перевізники, власники митних ліцензійних складів, власники магазинів безмитної торгівлі, митні брокери.

Для ефективного здійснення процедур митного пост-аудиту, організації та координації діяльності з його впровадження в структурі Державного митного комітету Киргизької Республіки створено Управління постмитного аудиту, яке складається із відділів митного аудиту та аналізу управління ризиками.

У Республіці Казахстан одночасно з митним комітетом, який здійснює митний пост-аудит, існує некомерційна, незалежна та самофінансована організація – Палата митних аудиторів, яка формується атестованими митними аудиторами та митними аудиторськими організаціями.

Атестація аудиторів проводиться Кваліфікаційною комісією у формі іспитів. До атестації допускаються особи, які мають вищу освіту та досвід роботи не менше 3 років за економічною, фінансовою, митною, контрольно-ревізійною або юридичною спеціальностями. Особи, що пройшли атестацію, отримують свідоцтво про присвоєння кваліфікації «митний аудитор». Крім того, митний аудит підлягає обов’язковому ліцензуванню.

Питання для самоперевірки:

1. Дайте характеристику основним принципам здійснення митного контролю на основі методів аудиту за умовами Кіотської конвенції.

2. Назвіть передумови виникнення митного пост-аудиту в світі та в Україні.

3. Дайте визначення митного пост-аудиту.

4. Як визначає митний пост-аудит чинне законодавство України.

5. Охарактеризуйте місце та значення митного пост-аудиту в системі фінансового контролю в Україні.

6. Охарактеризуйте сутність митного пост-аудиту як однієї з форм митного контролю.

7. З якою метою в Україні здійснюється митний пост-аудит?

8. Назвіть основні завдання митного пост-аудиту.

9. Які функції митного пост-аудиту?

10. Охарактеризуйте предмет митного пост-аудиту. Що спільного він має з предметом інших видів контролю і чим від них відрізняється?

11. Що є об’єктом митного пост-аудиту?

12. Хто виступає суб’єктами митного пост-аудиту?

13. У чому полягає відмінність митного пост-аудиту від незалежного аудиту?

14. У чому полягає відмінність митного пост-аудиту від ревізії?

15. Дайте визначення методу митного пост-аудиту.

16. За якими ознаками класифікуються методи митного пост-аудиту?

17. Назвіть і охарактеризуйте методи організації проведення митного пост-аудиту.

18. Назвіть і охарактеризуйте загальнонаукові методи митного пост-аудиту.

19. Назвіть і охарактеризуйте спеціальні (прикладні) методи митного пост-аудиту.

20. Дайте коротку характеристику міжнародному досвіду розвитку та функціонування митного пост-аудиту.