Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСІБНИК.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.69 Mб
Скачать

4.9. Види правопорушень у сфері зед. Відповідальність суб’єктів господарювання за виявлені порушення.

З метою ухилення від сплати податків, незаконного повернення експортного ПДВ, прихованого вивезення або ввезення товарно-матеріальних цінностей деякі суб’єкти ЗЕД вдаються до тих чи інших видів шахрайства під час ведення зовнішньоекономічної діяльності. Так, останніми десятиріччями зовнішньоекономічні операції є одним з основних каналів витоку капіталу за межі України у формі: неповернення або несвоєчасного повернення валютної виручки, фальшивих імпортних контрактів, фіктивних кредитних угод тощо. Більшість таких операцій здійснюється за участю фіктивних підприємств та фірм, розташованих в офшорних зонах.

Крім того, порушення законодавства України з питань митної справи, пов'язані з ухиленням від сплати податків та зборів, а також від проведення інших обов'язкових процедур (сертифікація, санітарний, ветеринарний, радіаційний та інші види контролю), встановленням інших обмежень на здійснення зовнішньоторговельних операцій, знижують конкурентоздатність вітчизняних товаровиробників, наносять шкоду економічним інтересам та безпеці України, забезпечення додержання яких покладено на митні органи.

На рис. 4.1. наведено класифікацію правопорушень з боку суб’єктів ЗЕД під час здійснення зовнішньоекономічих операцій.

Рис. 4.1. Види правопорушень з боку суб’єктів ЗЕД під час здійснення зовнішньоекономічих операцій

За порушення чинного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами господарювання законодавством передбачено такі форми відповідальності:

  1. попередження;

  2. штраф;

  3. конфіскація товарів – безпосередніх предметів порушення.

Крім того, оскільки за результатами митного пост-аудиту можуть донараховуватись митні платежі, то після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу може нараховуватись пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У таблиці 4.7 наведено види відповідальності та розміри штрафних санкцій за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що застосовуються за результатами митного пост-аудиту.

Таблиця 4.7

Відповідальність за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

№ п/п

Суть порушення

Санкція

Правова норма

Адміністративна відповідальність

1.

Порушення резидентами термінів зарахування виручки в іноземній валюті (180 календарних днів)

Пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки

ст. 4 Закону № 185/94-ВР [12]

2.

Порушення термінів поставки за імпортними операціями, здійснюваними на умовах від­строчення поставки

Пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % митної вартості недопоставленого товару

3.

Порушення термінів ввезення на митну територію України товарів (робіт, послуг) за бартерним договором

Пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % вартості неотриманих товарів (робіт, послуг).

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості

ч. 1 ст. 3 Закону № 351 [14]

4.

Ненадання або несвоєчасне надання інформації про експорт/імпорт робіт (послуг) за бартерним договором до органів податкової служби (якщо імпортуються або експортуються роботи (послуги) чи органів митної служби (якщо імпортуються або експортуються товари)

Пеня за кожний день прострочення в розмірі 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг)

ч. 4 ст. 3 Закону № 351 [14]

5.

Порушення термінів ввезення на митну територію України давальницької сировини і вивезення виготовленої готової продукції, а також термінів вивезення давальницької сировини українського замовника і повернення в Україну готової продукції

Пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки (вартості неповерненої готової продукції)

ч. 2 ст. 9 Закону № 327/95-ВР [10]

6.

Реалізація готової продукції, виготовленої з давальницької сировини в країні виконавця або іншій країні без обліку (реєстрації) в Мінекономіки

Штраф у розмірі 20 % вартості готової продукції, але не менше 1700 грн. (застосовується до суб’єкта підприємницької діяльності, який вивіз давальницьку сировину)

ч. 5 ст. 9 Закону № 327/95-ВР [10]

7.

Здійснення операцій з валютними цінностями, які вимагають отримання індивідуальної ліцензії НБУ, а також операцій без такої ліцензії

Штраф у розмірі, еквівалентному сумі вказаних валютних цінностей, перерахованій у валюту України за курсом НБУ на день здійснення таких орперацій

ст. 16 Декрету № 15-93 [16];

п. 2 Положення № 49 [21]

8.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обо­роту без участі уповноваженого банку або здій­снення між ними розрахунків у валюті Украї­ни без отримання індивідуальної ліцензії НБУ

Штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, які використані при розрахунках, перерахованій у валюту України за курсом НБУ на день таких розрахунків

9.

Несвоєчасне подання, приховання або перекручення звітності про валютні операції

Штраф у розмірі 20 НМДГ (340 грн.)

10.

Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України:

- порушення строків декларування

Штраф у розмірі 10 НМДГ (170 грн.) за кожний звітний період

- порушення порядку декларування

Штраф у розмірі 20 НМДГ (340 грн.)

11.

Отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів у НБУ

Штраф у розмірі, еквіва­лентному 1 % суми отри­маного кредиту або позики, перерахований за курсом НБУ на день одержання кредиту (позики) з подальшою реєстрацією вказаних договорів

п. 2 Положення № 49 [21]

12.

Імпорт та експорт спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії

Штраф у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.

ст. 17 Закону № 481/95-ВР [7]

13.

Імпорт або експорт спирту етилового, коньячного або плодового без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору

Штраф у розмірі від 50 до 200 НМДГ (від 850 до 3400 грн.) з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Ті ж дії протягом року – від 150 до 250 НМДГ (2550-4250 грн.) з конфіскацією предметів торгівлі.

cт. 156 КУпАП [2]

14.

Незаконні скупівля, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засіб платежу або застави

Попередження або штраф у розмірі від 30 до 44 НМДГ (від 510 до 748 грн.) з конфіскацією валютних

цінностей

Ст. 162 КУпАП [2]

15.

Відсутність податкового обліку, порушення порядку його ведення на підприємстві

Штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 75 до 170 грн.).

Ті ж дії протягом року – від 10 до 15 НМДГ (170-255 грн.)

Ст. 163-1 КУпАП [2]

16.

Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)

Штраф на посадових осіб підприємства у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 75 до 170 грн.).

Ст. 163-2 КУпАП [2]

17.

Приховування в обліку валютних та інших доходів, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушеннями, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій

Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.).

Ті ж дії протягом року – від 10 до 20 НМДГ (170-340 грн.)

Ст. 164-2 КУпАП [2]

18.

Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

Штраф у розмірі від 20 до 200 НМДГ (від 340 до 3400 грн.).

Ст. 164-13 КУпАП [2]

Ті ж дії у значних розмірах

Штраф у розмірі від 1000 до 5000 НМДГ (від 17000 до 85000 грн.), або виправні роботи до 2 років, або позбавлення волі до 2 років із конфіскацією предметів порушення.

Ст. 203-1 ККУ [3]

19.

Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо такі діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах

Штраф у розмірі від 300 до 500 НМДГ (від 5100 до 8500 грн.), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Ст. 212 ККУ [3]

20.

Недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей щодо їх наявності, найменування, кількості, якісних характеристик.

Штраф від 100 до 1000 НМДГ (від 1700 до 17000 грн.) або конфіскація цих товарів, а на посадових осіб підприємства – суб'єкта ЗЕД – від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн.) або конфіскація цих товарів.

ст. 340 МКУ [4]

21.

Заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину

Штраф від 100 до 500 НМДГ (від 1700 до 8500 грн.), а на посадових осіб підприємства – від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн.).

ст. 355 МКУ [4]

22.

Неподання митному органу передбаченої законодавством звітності щодо товарів, що перебувають під митним контролем або на територіях спеціальних митних зон; а також порушення порядку ведення такої звітності.

Штраф від 3 до 30 НМДГ (від 51 до 510 грн.), а на посадових осіб підприємства – до 50 НМДГ (до 850 грн.).

ст. 343 МКУ [4]

23.

Перешкоджання посадовій особі митного органу під час здійснення нею митного контролю (у тому числі пост-аудиту) у доступі до товарів, транспортних засобів і документів.

Штраф до 30 НМДГ (до 510 грн.).

ст. 342 МКУ [4]

24.

Використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги

Штраф від 200 до 500 НМДГ (від 340 до 850 грн.).

ст. 354 МКУ [4]

25.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;

Штраф 10% погашеної суми податкового боргу.

п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 [13]

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно;

Штраф 20% погашеної суми податкового боргу.

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів.

Штраф 50% погашеної суми податкового боргу.

Кримінальна відповідальність

1.

Фіктивне підприємництво (створення або придбання підприємства з метою прикриття незаконної або забороненої діяльності)

Штраф у розмірі від 300 до 500 НМДГ (від 5100 до 8500 грн.), або обмеження волі до 3 років.

ч. 1 ст. 205 ККУ [3]

2.

Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з

приховуванням від митного контролю, здійснене у великих розмірах*, а також

переміщення історичних і культурних

цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів, контрабанда

стратегічно важливих сировинних

товарів.

* Контрабанда товарів уважається здійсненою у великих розмірах, якщо їх вартість у 1000 і більше разів перевищує 1 НМДГ. Причому НМДГ у даному випадку встановлюється на рівні податкової соціальної пільги (п. 22.5 Закону № 889).

Позбавлення волі на термін від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди

ч. 1 ст. 201 ККУ [3]

3.

Умисне ухилення від повернення в Україну в передбачені строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне їх приховування

Штраф у розмірі від 600 до 1000 НМДГ (від 10200 до 17000 грн.), або виправні роботи до 2 років, або обмеження волі до 3 років

ч. 1 ст. 207 ККУ [3]

Питання для самоперевірки:

      1. На які групи класифікуються за призначенням джерела інформації для митного пост-аудиту?

      2. Назвіть обов’язкові розділи зовнішньоекономічного договору (контракту).

      3. Яка необхідна під час митного пост-аудиту інформація може міститися у додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного контракту?

      4. Наведіть визначення митної вартості товарів.

      5. Назвіть методи визначення митної вартості товарів.

      6. Які вивчаються питання під час перевірки правильності визначення задекларованої митної вартості товарів і транспортних засобів?

      7. На що необхідно звернути увагу під час перевірки задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів?

      8. Які основні напрями митного пост-аудиту цільового використання товарів і транспортних засобів?

      9. Які особливості митного пост-аудиту товарів і транспортних засобів, що ввезені в якості іноземних інвестицій?

      10. Які основні напрями митного пост-аудиту експортних операцій?

      11. Назвіть джерела інформації під час митного пост-аудиту експортних операцій.

      12. Які основні напрями митного пост-аудиту імпортних операцій?

      13. Назвіть джерела інформації під час митного пост-аудиту імпортних операцій.

      14. Які основні напрями митного пост-аудиту операцій з давальницькою сировиною?

      15. Назвіть джерела інформації під час митного пост-аудиту операцій з давальницькою сировиною.

      16. Які основні напрями митного пост-аудиту гуманітарної допомоги та її цільового використання?

      17. Назвіть джерела інформації під час митного пост-аудиту гуманітарної допомоги та її цільового використання.

      18. Як в бухгалтерському обліку підприємства-субєкта ЗЕД можуть відображатися розрахунки з іноземними постачальниками та покупцями по зовнішньоекономічних операціях.

      19. Наведіть класифікацію правопорушень з боку суб’єктів ЗЕД під час здійснення зовнішньоекономічих операцій.

      20. Які форми відповідальності передбачено чинним законодавством за порушення у сфері ЗЕД?