
- •2.Річний рух Землі
- •10. Гідросфера
- •13.Планети
- •15. Тропіки, полярні кола
- •17. Будова всесвіту. Астероїди, супутники
- •21. Складові всесвіту
- •51.Корисні копалин, тектонічні структури …
- •54.Метеорологічні елементи
- •59.Атмосферний тиск, роза вітрів, метеорологія..
- •58.Природні зони україни
- •60. Гриби
- •46. Властивіть води
- •48.Кам яновугільні басейни
- •26. Україна багата на різноманітні корисні копалини. В ній розвідано близько 90 їх видів і розробляється 8 000 родовищ. (Які корисні копалини є у вашій місцевості?)
- •52.Озера
59.Атмосферний тиск, роза вітрів, метеорологія..
Атмосфе́рний тиск — тиск, з яким атмосфера Землі діє на земну поверхню і всі предмети, що на ній розташовані.
Атмосферний тиск падає з висотою, оскільки він створюється лише шаром атмосфери, що знаходиться вище і навпаки, у глибоких шахтах збільшується. Залежність P(h) описується т. зв. барометричною формулою.
Нормальним атмосферним тиском називають тиск в 760 мм рт. ст. (101 325 н/м², або 101 325 Па) (на рівні моря географічної широти 45°). Відзначено коливання атмосферного тиску (на рівні моря) у межах 684–809 мм рт.ст. (від 90 000 н/м² до 110 000 н/м²).
*Роза вітрів (англ. wind rose; нім. Windrose f) — діаграма, яка показує повторюваність вітрів різних напрямків в даній місцевості (за місяць, сезон чи рік).
*Метеороло́гія (від грец. μετέωρον, metéōron, «високо в небі»; та грец. λόγος, lógos, «знання») — наука про атмосферу. Основні об'єкти дослідження: склад і будова атмосфери, тепловий режим атмосфери, вологообіг, загальна циркуляція, електричні поля, оптичні і акустичні явища.
*Прогноз погоди — це науково і технічно обґрунтоване припущення про майбутній стан атмосфери в певному місці. Люди пробували передбачати погоду тисячоліттями, але офіційні прогнози з'явилися в дев'ятнадцятому столітті. Для складання прогнозу погоди збираються кількісні дані про поточний стан атмосфери, і за допомогою наукового розуміння атмосферних процесів проектується, як зміниться стан атмосфери.
58.Природні зони україни
Якщо мандрувати сушею від Північного полюса на південь, то можна спостерігати, що великі ділянки земної поверхні з однаковою природою змінюють одна одну. Такі ділянки Землі називають природними зонами.
У природній зоні однакова погода впродовж року, подібні ґрунти, рослини і тварини.
У північній півкулі з півночі на південь розташовані такі природні зони: арктичні пустині, тундра, тайга, мішані ліси, лісостеп, степи, пустині.
Мішані ліси
Зона мішаних лісів займає північну частину України. її поверхня рівнинна. Зону мішаних лісів називають Українським Поліссям. На території цієї природної зони багато річок. Це — край озер і боліт. Там створена велика штучна водойма — Київське водосховище.
Лісостеп
Чим далі на південь від зони мішаних лісів, тим більше з'являється безлісних ділянок — ділянок степу. Територія, на якій чергуються ділянки лісу і степу, називається лісостеповою зоною.
Степ
На південь від лісостепу до Чорного й Азовського морів розкинулася безлісна територія — степова зона України. Поверхня степів рівнинна, з горбами, ярами й балками.
60. Гриби
Гриби́ (лат. Fungi) — царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість з яких здатні розмножуватись за допомогою спор (хоча деякі втратили цю можливість і розмножуються вегетативно). Більшість з них протягом всього життя або на певних стадіях розвитку мають міцеліальну будову, а деякі — дріжджі — одноклітинні. Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів[2], проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн видів[3][4].
Хоча гриби переважно ростуть в ґрунтах, вони також поширені в більшості типів біотопів — морях, континентальних водоймах. Вони розвиваються на різноманітних природних субстратах рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалах, створених людиною. Серед грибів відомі сапротрофи, симбіонти та паразити рослин та тварин, зокрема людини. Плодові тіла (спорокарпи) деяких грибів вживаються у їжу (білий гриб, печериця, лисички, сироїжка, грифола, трюфель тощо).
Класифікація
Ранги поділяються на основні та додаткові. Основні таксономічні ранги (категорії) обов'язково присутні в класифікації будь-якого організму, і є такими:
Домен (domain)
Царство (regnum)
Тип (phylum) (для тварин) або Відділ (division ) (для рослин, бактерій, архей та грибів)
Клас (classis)
Ряд (ordo) (для тварин) або Порядок (для рослин та ін.)
Родина (familia)
Рід (genus)
Вид (species)