Тема 9. Палеозойський етап розвитку Землі

Палеозойська ера є першим етапом фанерозойського (у перекладі з грецької – явне життя) еону. Наступні етапи – мезозойська та кайнозойська ери. Палеозой виділив А.Седжвік у 1837 р. Віковий йогто інтервал – від 570 до 245 млн. років тому. Розрізняють ранню і пізню частини палеозою. Рання охоплює кембрійський, ордовицький, силурійський періоди; пізня – девонський, карбоновий і пермський.

Нижня стратиграфічна і вікова межа палеозою проведена за появою скелетних організмів. У безперервних стратиграфічних розрізах осадових товщ на межі верхній докембрій–кембрій суттєвих змін у складі порід нема.

9.1. Ранній палеозой Кембрійський період (570-500 млн. Років тому)

Виділив А.Седжвік (1835) в Уельсі (Англія). Назва походить від латинського найменування Уельсу – Камбрія. Цей період поділяють на три епохи. Кембрій не має загального міжнародного розчленування на віки і відповідні їм яруси. У країнах СНД поширена схема ярусного розчленування кембрію, розроблена на розрізах Сибіру і Казахстану. В Західній Європі для кембрію замість ярусного поділу прийнята схема біозон за трилобітами. У стратиграфічному кодексі України (1997) розчленування кембрію на яруси та віки нема.

Органічний світ кембрію. Головною особливістю органічного світу кембрію є масова поява скелетної фауни. Наприкінці кембрію вже були представники майже всіх відомих типів тварин. Різні пояснення феномену кембрійського "скелетного вибуху" зводяться до комплексу причин біохімічного і палеоекологічного спрямування. Кембрійська палеобіота існувала лише у водному середовищі.

До найпоширеніших фауністичних груп кембрію належать археоціати (всі вимерли в кембрії), трилобіти (міомери – Agnostus, полімери із хітиново-фосфатним панцирем та відсутністю без до згортання – Paradoxides, Olenellus), беззамкові брахіоподи з хітиново-фосфатною черепашкою (Obolus). Крім того, у кембрійських морях з'явилися представники молюсків, табулят, радіолярій, форамініфер та ін. У другій половині кембрію вже досить різноманітні фауністичні групи доповнили граптоліти і перші хребетні – безщелепні рибоподібні телодонти.

Ордовицький період (500-435 млн. Років тому)

Цей період Ч.Лепворт (1879) виділив як часовий проміжок між кембрієм та силуром Уельсу в Англії. Ордовицька система і період набули самостійного статусу 1960 р. (ХХІ сесія МГК). Назва походить від латинського найменування давнього кельтського племені. Стратотиповий розріз ордовику, розчленований за граптолітами, розташований в Уельсі. Ордовицький період поділяють на три епохи: ранню (тремадоцький, аренізький віки), середню (ланвірський, ландейльський, карадоцький віки), пізню (ашгільський вік).

Органічний світ ордовику. Поширені трилобіти-полімери з вапняковим панцирем, які набули здатності до згортання (Asaphus, Illaenus), беззамкові брахіоподи (Lingula), граптоліти (Didymograptus, Tetragraptus), замкові брахіоподи (Orthis, Porambonites, Strophomena), табуляти (Auloрога, Syringорога), головоногі молюски (Endoceras, Оrtoceras), голкошкірі цистоідеі (Echinospherites) . Другорядні фауністичні групи представлені гастроподами, моховатками, ракоскорпіонами, безщелепними рибоподібними, остракодами, радіоляріями тощо. Серед рослин розвинуті синьозелені та багряні водорості. Відомі поодинокі знахідки спор псилофітів.