8.7. Докембрійські часи на теренах України

Докембрійські часи задокументовані відповідними породними комплексами кристалічного фундаменту і нижньої частини чохла Східноєвропейської платформи.

Для архею виділяють три послідовних етапи розвитку. Ранньоархейський етап (дністровій) має верхню вікову межу 3,5 млрд. років. Представлений він дністрово-бузькою і західно-приазовською серіями. Середньоархейський етап (азовій з верхньою віковою межею 3,15 млрд. років представлений (косивцівською зеленокам'яною товщею Західного Приазов'я, а пізньоархейський (дніпровій) – конксько-верхівцевською серією Середнього Придніпров'я.

Палеоструктурні умови раннього архею за С.А.Морозом (1996) визначені мікромасивами тоналітів, ендербітів і габро-анортозитів, між якими розташовані вулканічні зеленокам'яні зони. Земна кора того часу була тонкою і пластичною. Седиментаційні басейни мали невеликі глибини. Вода басейнів мінералізована, кисла. Тоді накопичувалися теригенні, вулканогенні, інколи карбонатні осади. Клімат наближався до гумідного.

У пізньому археї дещо стабілізувалася кора й утворилися зони рифтів, де розвивалися зеленокам’яні пояси. Ці пояси наприкінці архею перетворилися на гірські масиви з гранітогнейсовими куполами.

На початку протерозою площа України була рівниною з рідкісними вулканічними конусами. Місцями простежувалися внутрішньоконтинентальні басейни з хімічно агресивною водою. На континенті відбулося інтенсивне хімічне звітрювання порід і утворювалися потужні кори звітрювання. У ранньому протерозої з'явилися глибинні розломи і пов'язані з ними справжні геосинкліналі. В протерозої виділено чотири етапи розвитку й адекватні породні комплекси. Ранньокриворізький етап (2,6–2,3 млрд. років) фіксується породами на всій площі Волинського блока. Були умови лагун та мілкого моря. Температура води коливалася в межах 40–60° С. Реакція води відновна Вільного кисню в атмосфері майже не було. Часткове очищення води від вуглекислоти сприяло розвитку карбонатних осадів. У лагунах накопичувалася органічна речовина прокаріот (графітоносні породи). Клімат змінювався від аридного (початок і кінець етапу) до гумідного (період накопичення органогенного вуглецю).

Середньокриворізький етап (2.4–2,2 млрд. років) відображений в Інгуло-Інгулецькій та Криворізько-Кременчуцькій зонах центральної частини щита. Суттєві зміни складу атмосфери і гідросфери призвели до утворення потужних товщ карбонатів і залізорудних порід. Залізо нагромаджувалося внаслідок виливів великих мас основних та ультраосновних лав. В атмосфері і гідросфері вміст вуглекислого газу був невелекий. Вода мала невелику лужність та солоність. Прокаріоти вже значно впливали на процеси літогенезу. Глибина басейнів седиментації була ще незначною, а клімат – помірно теплий.

Пізньокриворізький етап (2,1–1,9 млрд.років) простежений на різних ділянках щита. В умовах стабілізації фундаменту зменшувалися басейни седиментації; залишилися ще Інгуло-Інгулецький, Тетерівський та Приазовський басейни. Відбувалася інтенсивна гранітизація ранньопротерозойських товщ з формуванням кіровоградсько-житомирського магматичного комплексу.

Передрифейський етап (1,9–1,2 млрд. років) представлений у вулканогенно-осадових утвореннях мілководних опріснених Новоград–Волинського, Коростен­ського, Корсунь-Новомиргородського басейнів, вулканітах Поліського орогенного поясу, інтрузивними коростенським і корсунь-новомиргородським комплексами.

Рифейський етап (1,2–0,8 млрд. років) зафіксований континентальними, місцями червоноколірними, теригенними і вулканогенно-теригенними відкладами чохла Східноєвропейської платформи (поліська, овруцька, пугачівська серії) поширеними на Волині і Поліссі. Клімат того часу змінювався від аридного до гумідного.

Вендський період підтверджений фактично в розрізі чохла платформи на Волино-Поділлі і в Західному Причорномор'ї. Тоді відбулася перебудова структури фундаменту і чохла платформи. На субширотну рифейську Волино-Подільську западину наклався Дністерський перикратон, куди ввійшли Подільський виступ щита, Молдавська плита, Переддобруджський прогин. Сформувався великий седиментаційний басейн, який заповнювали теригенні та вулканогенно-теригенні відклади. Тривало утворення конкреційніих фосфоритів.