12. Дієслово як частина мови у різних морфологічних школах. Категорійне значення дієслова. Загальна характеристика семантичних, морфологічних, словотвірних та синтаксичних особливостей дієслова.

Традиційно поняття дієслівної лексеми охоплює слова, що позначають дії та стани. До них зараховують переважно п’ять дієслівних утворень: 1)дієвідмінюване дієслово; 2)дієприкметник; 3)дієприслівник; 4)інфінітив; 5)предикативні (присудкові) форми на –но, -то. У повному наборі семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки дієслова виявляють тільки дієвідмінювані форми, що дає підстави вважати їх типовими, основними дієслівними лексемами. До них прилягають інфінітив та предикативні форми на –но, -то передусім за своєю семантикою та синтаксичним вживанням. Дієприкметник і дієприслівник належать до нетипових дієслівних утворень. Дієприкметник трактують як віддієслівний прикметник, а дієприслівник - як віддієслівний прислівник.

Видові протиставлення в системі дієслів. Найповніше семантико-граматичну природу дієслова виражають категорії часу, способу, виду, тому їх кваліфікують як власне-дієслівні, самостійні, визначальні. До невласне-дієслівних, спільних з іншими частинами мови, належать категорія особи, числа та роду. Статус інших категорій (перехідності/неперехідності, стану) останнім часом переглянуто в мовознавстві. Їх віднесено до міжрівневих категорій, бо вони поєднують властивості трьох граматичних підсистем – синтаксису, морфології та словотвору.

У традиційній граматиці вид визначали як морфологічну чи загально- дієслівну граматичну категорію, тому що він властивий усім дієслівним формам. Сучасні граматисти (І.Вихованець, А.Загнітко) трактують цю категорію по-іншому, спираючись на функціонально-синтаксичні засади.

Категорія виду об’єднує дві грамеми – доконаного і недоконаного виду.

Від дієслів недоконаного виду утворюються дієслова доконаного виду – перфективація. Основним засобом перфективації є префікси. Від дієслів доконаного виду утворюються дієслова недоконаного виду – це імперфективація. Засобами імперфективації є суфікси. Не всі дієслова мають відповідні видові кореляти, з якими вони об’єднуються у видову пару. Основною умовою утворення видової пари є тотожність лексичних значень дієслів і їхні відмінні видові значення. Проте дієслова доконаного виду, утворені від дієслів недоконаного виду за допомогою префіксів, здебільшого відрізняються не лише видом, а й лексичним значенням. Це служить основою для виділення родів дієслівної дії.

На цій підставі скасовано словозмінний статус категорії виду і визнано її словотвірною граматичною дієслівною категорією, тобто категорією мішаного, словозмінно-словотвірного типу.

Залежно від реалізації виду дієслова поділяють на три групи: парно- видові (парні, співвідносні в межах видової пари); непарновидові (непарні, не співвідносні за видовою ознакою), двовидові (та сама основа виражає одночасно значення недоконаного і доконаного виду).

Дієслівні роди як морфолого-словотвірні категорії (способи дієслівної дії). Видові пари є однією лексемою, а дієслова, що протиставлені за способом дієслівної дії, є різними лексемами, одна з яких має додаткову сему, яка характеризує дію за певною ознакою. Ця додаткова семантика, яка вноситься в дієслова разом з видовим значенням, називається дієслівними родами. Дієслівні роди – це ряди дієслів, які характеризуються спільністю словотворчих афіксів та семантичною спільністю. Виділяють три групи дієслівних родів: 1) часові, або фазові; 2) кількісні; 3) результативний. Часові роди включають: починальний, обмежувальний, тривало-обмежувальний та фінітивний. Кількісні роди поділяються на три підгрупи: ті, що передають однократні і багатократні дії; ті, що передають ступінь вияву предикативної ознаки – достатній, недостатній і надмірний. Результативний рід має кілька структурних різновидів. Усі названі дієслівні роди формують одновидові дієслова доконаного виду, утворені від безпрефіксних дієслів.

На основі одновидових дієслів недоконаного виду сформувалося зовсім небагато дієслівних родів, зокрема із значенням багатократної дії (постукувати) та недостатньої інтенсивності (наспівувати, підморгувати).

Решту дієслівних родів, що об’єднують одновидові дієслова недоконаного виду, представляють ті, що утворюються за допомогою постфікса –ся: 1) власне-зворотної дії, 2) взаємно-зворотної дії, 3) непрямо-зворотної дії, 4) активно-безоб’єктної, 5) характеризаційної дії, 6) загально-зворотного стану.