57. Частка як частина мови. Поділ часток за структурними особливостями (за місцем і роллю у мовних одиницях). Наголос у частках.

Частка – служб. ч. м., яка служить для вираження наших почуттів, переживань і ставлення до сказаного, почутого і побаченого. Частку розглядають тільки у традиційній школі. У школі ім. І. Кучеренка частка – це вигук. У школі ім. Вихованця і Городенської частка – це слово морфема.

За роллю у мовних одиницях автори Коломієць і Майборода поділяють частки на:

Фразові:Питальні: чи, хіба.Підсилювальні: що за, що то.Власне модальні: мовляв, наче.Стверджувальні: так, але.Заперечні: не, ні.Означальні: справді.Вказівні: ось, от, оце.Кількісні: мало, приблизно.Спонукальні: бодай, годі, ну.Видільні: навіть, хоч, тільки.Приєднувальні: також, тож.

Словотворчі: де, аби, хтозна.

Формотворчі: хай, нехай, б, би.

Велика частина часток не має наголосу і виступає як енклітика або проклітика. Енклі́тика — ненаголошене слово, що примикає у вимові до попереднього, яке несе наголос, і утворює з ним єдине ціле акцентуаційне (фонетичне слово).У ролі енклітики звичайно виступають частки «б», «ж», «-но», «чи», «щось»

58. Відмінювання числівників. Шість типів відмінювання числівників. Відмінювання порядкових числівників.

Числівник характеризується великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові - за відмінками, родами і числами.

У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного - знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). В інших відмінках числів­ники півтора, півтори, півтораста не змінюються; усі збірні числівники, крім числівника обоє, переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників.

Власне кількісні і дробові числівники виступають у формах усіх відмінків.

Виділяють кілька типів їх відмінювання.

 1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те.

Н. один, одно (одне) одна одні

Р. одного однієї (одної) одних

Д. одному одній одним

З. як Н. або Р. одну як Н. або Р.

О. одним однією, одною одними

М. на одному на одній на одних

(на однім)

 2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного від­мін­ків):

Н. два, дві три чотири

Р. двох трьох чотирьох

Д. двом трьом чотирьом

З. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.

О. двома трьома чотирма

М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох

 3. Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ятдесяти до вісімдесяти становлять один тип відмінювання, причому в складних числівниках змінюється тільки друга частина:

Н. п’ять сім одинадцять

Р. п’яти семи одинадцяти (п’ятьох) (сімох) (одинадцятьох)

Д. п’яти семи одинадцяти (п’ятьом) (сімом) (одинадцятьом)

З. п’ять сім одинадцять (п’ятьох) (сімох) (одинадцятьох)

О. п’ятьма сьома одинадцятьма (п’ятьома) (сімома) (одинадцятьома)

М. (на) п’яти (на) семи (на) одинадцяти (п’ятьох) (сімох) (одинадцятьох)

Н. вісімдесят

Р. вісімдесяти (вісімдесятьох)

Д. вісімдесяти (вісімдесятьом)

З. вісімдесят (вісімдесятьох)

О. вісімдесятьма (вісімдесятьома)

М. (на) вісімдесяти (вісімдесятьох)

 4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у непрямих відмінках мають флексію (закінчення) - а:

Н. сорок дев’яносто сто

Р. сорока дев’яноста ста

Д. сорока дев’яноста ста

З. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.

О. сорока дев’яноста ста

М. (на) сорока (на) дев’яноста (на) ста

 5. Складні назви сотень двісті, триста ... дев’ятсот змінюються в обох частинах:

Н. двісті

Р. двохсот

Д. двомстам

З. як Н. або Р.

О. двомастами

М. (на) двохстах

 6. Числівники тисяча відмінюється як іменники першої відміни мішаної групи в однині (за зразком круча, площа). Числівники мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники другої відміни м’якої і твердої групи (нуль - як день; мільйон, мільярд – як стіл).