
- •1.Морфологія як розділ мовознавчої науки. Предмет морфології
- •2.Групи займенників за значенням та їх семантико-граматичні особливості
- •3.Лексичне і граматичне значення слова
- •4. Особливості реалізації категорії роду, числа та відмінка в займенниках іменникового зразка.
- •5. Граматична форма, граматичне значення і граматична категорія. Способи і засоби вираження граматичних значень слова в укр.. Мові.
- •6. Займенник як частина мови. Категорійне значення займенника. Загальна характеристика семантичних, морфологічних, словотвірних та синтаксичних особливостей займенника.
- •7. Традиційний принцип поділу слів на частини мови. Інноваційні принципи поділу слів на частини мови (вчення і.Кучеренка, і.Вихованця, к.Городенської, в.Горпинича)
- •8 .Особливості реалізації категорії роду, числа та відмінка в займенниках прикметникового зразка.
- •9. Іменник як частина мови з погляду різних учень. Категорійне значення іменника. Загальна характеристика семантичних, морфологічних, словотвірних та синтаксичних особливостей іменника.
- •10. Структурні класи дієслів та дієвідміни. Функціонально-семантичні групи дієслів.
- •12. Дієслово як частина мови у різних морфологічних школах. Категорійне значення дієслова. Загальна характеристика семантичних, морфологічних, словотвірних та синтаксичних особливостей дієслова.
- •15. Категорія власних і загальних назв. Власні іменники. Перехід власних назв у загальні і навпаки. Граматичні засоби розрізнення власних і загальних назв.
- •17. Категорія конкретності/ абстрактності в іменниках. Конкретні іменники та їх граматичні ознаки. Абстрактні іменники та їх граматичні ознаки.
- •20. Категорія особи дієслова та особливості її виявлення. Особові і не особові дієслівні утворення. Особові парадигми дієслова та способи їх творення.
- •21. Категорія речовинності. Граматичні особливості іменників. Яким властива категорія речовинності.
- •22. Категорія числа дієслова та особливості її виявлення у різних дієслівних формах..
- •24. Одиничні (сингулятивні) іменники. Граматичні особливості сингулятивних іменників.
- •25. Теперішній час дієслів. Детерміноване та недерміноване значення форм дієслів теперішнього часу. Пряме і переносне уживання форм теперішнього часу.
- •26. Категорія числа іменників. Дві числові форми в сучасній українській літературній мові. Іменники, які творять корелятивні числові форми. Однинні іменники. Множинні іменники.
- •28. Категорії особи в іменниках. Граматичні засоби вираження значення особи іменника.
- •30. Категорія відмінка іменників. Значення відмінків. Граматичні засоби вираження значення відмінка.
- •31. Категорія способу дієслів. Дійсний, умовний, наказовий, спонукальний і бажальний способи: граматичні засоби вираження, творення форм ( з історичним коментарем).
- •32. Іменникові парадигми. Особливості відмінювання іменників I, II, III I IV відміни та тих, котрі не належать до жодної з відмін.
- •33. Рід як іменна категорія особових дієслів. Особливості виявлення роду у особових формах дієслів. Історичний коментар.
- •34. Поділ іменників на відміни і групи. Іменники, які не належать до жодної з відмін. Історичний коментар до формування відмін у сучасній українській літературній мові.
- •37. Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника та особливості їх реалізації в сучасній українській літературній мові. Синтаксичні функції дієприкметника.
- •38. Семантичні групи прикметників. Якісні прикметники та їх граматичні, семантико-граматичні і словотворчі особливості.
- •39. Предикативні пасивні дієприкметники на –но, - то. Граматичні категорії цих форм. Їх морфологічні та синтаксичні особливості. Творення предикативних пасивних дієприкметників на –но, -то.
- •40. Категорія співвідносної міри якості предмета (ступні порівняння прикметників). Історичний коментарю Якісні прикметники, які не творять ступенів порівняння.
- •44. Відносні прикметники. Семантичні групи відносних прикметників. Особливості їх творення. Відносно-якісні прикметники.
- •46. Присвійні прикметники. Семантичні групи присвійних прикметників. Особливості їх творення. Присвійно-відносні прикметники.
- •47. Прислівник як частина мови у різних морфологічних школах. Категорійне значення прислівника. Морфологічні особливості, лексичне значення і синтаксична роль прислівника.
- •49. Поділ прислівників на групи за їх синтаксичними функціями: атрибутивні, предикативні, модальні, атрибутивно-предикативні, предикативно-модальні, атрибутивно-модальні.
- •51. Ступені порівняння якісно-означальних прислівників. Ступені безвідносної міри якості прислівника та особливості їх творення. Форми суб’єктивної оцінки якісно-означальних прислівників.
- •52. Групи числівників за значенням: означено-кількісні та неозначено-кількісні числівники. Порядкові числівники.
- •53. Службові ( неповнозначні) частини мови. Статус службових слів у вченні і.Кучеренка. Нечастиномовний статус службових слів. Службові слова-морфеми. Слова-речення (і.Вихованець, к.Городенська).
- •54. Поділ числівників за структурою та особлиовстіми творення (з історичним коментарем).
- •55.Прийменник як частина мови. Класифікація прийменників за похідністю та структурою. Основні значення конструкцій з первинними прийменниками. Синонімічні прийменникові конструкції.
- •57. Частка як частина мови. Поділ часток за структурними особливостями (за місцем і роллю у мовних одиницях). Наголос у частках.
- •58. Відмінювання числівників. Шість типів відмінювання числівників. Відмінювання порядкових числівників.
- •59. Сполучник як частина мови. Морфемний склад сполучників. Прості, складні та складені сполучники. Поділ сполучників за способом уживання. Сполучники сурядні та підрядні.
- •60. Парадигма займенника. Відмінкові парадигми займенників співвідносні з парадигмами іменників, прикметників та числівників. Наголос у займенниках.
- •61. Загальна характеристика вигуків як своєрідних незмінних слів. Первинні і вторинні вигуки. Групи вигуків за значенням. Звуконаслідувальні слова. Слова-речення.
57. Частка як частина мови. Поділ часток за структурними особливостями (за місцем і роллю у мовних одиницях). Наголос у частках.
Частка – служб. ч. м., яка служить для вираження наших почуттів, переживань і ставлення до сказаного, почутого і побаченого. Частку розглядають тільки у традиційній школі. У школі ім. І. Кучеренка частка – це вигук. У школі ім. Вихованця і Городенської частка – це слово морфема.
За роллю у мовних одиницях автори Коломієць і Майборода поділяють частки на:
Фразові:Питальні: чи, хіба.Підсилювальні: що за, що то.Власне модальні: мовляв, наче.Стверджувальні: так, але.Заперечні: не, ні.Означальні: справді.Вказівні: ось, от, оце.Кількісні: мало, приблизно.Спонукальні: бодай, годі, ну.Видільні: навіть, хоч, тільки.Приєднувальні: також, тож.
Словотворчі: де, аби, хтозна.
Формотворчі: хай, нехай, б, би.
Велика частина часток не має наголосу і виступає як енклітика або проклітика. Енклі́тика — ненаголошене слово, що примикає у вимові до попереднього, яке несе наголос, і утворює з ним єдине ціле акцентуаційне (фонетичне слово).У ролі енклітики звичайно виступають частки «б», «ж», «-но», «чи», «щось»
58. Відмінювання числівників. Шість типів відмінювання числівників. Відмінювання порядкових числівників.
Числівник характеризується великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові - за відмінками, родами і числами.
У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного - знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). В інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; усі збірні числівники, крім числівника обоє, переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників.
Власне кількісні і дробові числівники виступають у формах усіх відмінків.
Виділяють кілька типів їх відмінювання.
1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те.
Н. один, одно (одне) одна одні
Р. одного однієї (одної) одних
Д. одному одній одним
З. як Н. або Р. одну як Н. або Р.
О. одним однією, одною одними
М. на одному на одній на одних
(на однім)
2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного відмінків):
Н. два, дві три чотири
Р. двох трьох чотирьох
Д. двом трьом чотирьом
З. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.
О. двома трьома чотирма
М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох
3. Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ятдесяти до вісімдесяти становлять один тип відмінювання, причому в складних числівниках змінюється тільки друга частина:
Н. п’ять сім одинадцять
Р. п’яти семи одинадцяти (п’ятьох) (сімох) (одинадцятьох)
Д. п’яти семи одинадцяти (п’ятьом) (сімом) (одинадцятьом)
З. п’ять сім одинадцять (п’ятьох) (сімох) (одинадцятьох)
О. п’ятьма сьома одинадцятьма (п’ятьома) (сімома) (одинадцятьома)
М. (на) п’яти (на) семи (на) одинадцяти (п’ятьох) (сімох) (одинадцятьох)
Н. вісімдесят
Р. вісімдесяти (вісімдесятьох)
Д. вісімдесяти (вісімдесятьом)
З. вісімдесят (вісімдесятьох)
О. вісімдесятьма (вісімдесятьома)
М. (на) вісімдесяти (вісімдесятьох)
4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у непрямих відмінках мають флексію (закінчення) - а:
Н. сорок дев’яносто сто
Р. сорока дев’яноста ста
Д. сорока дев’яноста ста
З. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.
О. сорока дев’яноста ста
М. (на) сорока (на) дев’яноста (на) ста
5. Складні назви сотень двісті, триста ... дев’ятсот змінюються в обох частинах:
Н. двісті
Р. двохсот
Д. двомстам
З. як Н. або Р.
О. двомастами
М. (на) двохстах
6. Числівники тисяча відмінюється як іменники першої відміни мішаної групи в однині (за зразком круча, площа). Числівники мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники другої відміни м’якої і твердої групи (нуль - як день; мільйон, мільярд – як стіл).