52. Групи числівників за значенням: означено-кількісні та неозначено-кількісні числівники. Порядкові числівники.

За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові.

Кількісні числівники означають назви абстрактних чисел чи кількість предметів при лічбі й відповідають на питання скільки? До них належать 1) означено-кількісні; 2) неозначено-кількісні.

Означено-кількісні числівники об’єднують найбільшу групу числівників на позначення абстрактно-математичного числа. Сюди належать:

а) власне кількісні — називають кількість окремих предметів: нуль, один, три, п ‘ятнадцять, сто двадцять, мільйон, трильйон, квадрильйон.

б) дробові — називають кількість частин предмета: одна десята, дві треті, сім двадцятих, пів, півтора, півтораста.

в) збірні – називають точно визначену кількість предметів як сукупність, неподільну єдність: двоє, обоє, обидва, троє, четверо, одинадцятеро, двійко.

2 ) Неозначено-кількісні – позначають приблизну кількість однорідних предметів: багато, мало, немало, чимало, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот.

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі й відповідають на питання котрий?, котра?, котре?, котрі? Наприклад: перший, третій, десятий, одинадцятий, тридцять сьомий.

Більшість порядкових числівників твориться від власне кількісних числівників за допомогою закінчень -ий,- а, -е без особливого суфікса. При творенні порядкових числівників може відбуватися чергування голосних.

53. Службові ( неповнозначні) частини мови. Статус службових слів у вченні і.Кучеренка. Нечастиномовний статус службових слів. Службові слова-морфеми. Слова-речення (і.Вихованець, к.Городенська).

Сполучник – службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або підрядних із головними. Сполучники за будовою поділяються на : прості, складні, складені. Прості – не діляться на самостійні компоненти ( невмотивовані) – і, й , та, але. Складні – утворилися на основі двох простих – якщо, проте, якби. Складені – складаються з кількох окремих компонентів, що пишуться окремо – через те що, тому що, дарма що. За способом уживання : одиничні – уживаються у реченні один раз; повторювані – уживаються кілька разів у реченні; парні – складаються із двох частин, уживаються, як одна частина в одному реченні, а друга у другому. За значенням: сурядні і підрядні. Сурядні поділяються на : єднальні – і, й, та; протиставні – а,але , проте, та; розділові: або, чи. Підрядні поділяються на : причинові ; часові – як, в міру того як, щойно; умови – якщо, коли; мети; порівняльні; допустові; пояснювальні – а саме, тобто, як от.

Частка – у трад. Школі, у Кучеренка- вигук, Вихованець і Городен – слово морфема. Частка – службова частина мови, яка служить для вираження наших почуттів, переживань і ставлення до сказаного, почутого і побаченого. Частки поділяються на : 1) фразові : питальні – чи, хіба; підсилювальні – що, за, то; власне модальні – мовляв, наче; стверджувальні – так, але; заперечні –не, ні; означальні – справді; вказівні – ось, от, оце; кількісні – приблизно; спонукальні – годі, ну; видільні – навіть, хоч, тільки; приєднувальні – також, теж. 2) словотворчі: де, аби, хтозна , будь, казна. 3) формотворчі : хай, нехай, би, б.

Вигук – визнає тільки трад. школа . У Кучеренка це частка . За походженням поділяються на : 1) первинні - о, ох, ой. 2) вторинні – виникли на основі інших частин мови ( вітання, прощання,поздоровлення) За значенням поділяються на: емоційні - здивування,бажаність, гордість та волевиявлення – наказово спонукальні – геть, годі; апелятивні – гей, агов; звуконаслідувальні – мяв, гав.

Прийменник – це службова частина мови , яка служить для граматичного оформлення відмінкових значень і форм. За Колодяжним , прийменник поділяється на : прості – це ті, які невмотивовані ( про походження яких ми не знаємо); складні , які виникли на основі двох, рідко більше простих прийменників. Складені – згідно з, відповідно до. За походженням поділяються на первинні, вторинні. Первинні – це прості і складні прийменники : у, на , з – поміж. Вторинні –утворилися від інших частин мови або поєднанням з іншими частинами мови ( від іменникові, від дієслівні, прислівникові) Для прийменників характерні синонімічні конструкції ( лексичне значення ) – біля, коло.