- •1.Предмет, методи, функції політології
- •2.Етапи формування політології. Система політичних наук.
- •3.Політика як суспільний феномен та наукове поняття. Структура політики.
- •4.Роль політики у житті сучасного суспільства. Політика і культура, право і тд
- •5.Витоки та етапи розвитку світової політичної думки.
- •6.Політичні погляди стародавнього сходу
- •7.Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •8.Політико-релігійні доктрини Середньовіччя.
- •9.Політичні вчення епохи відродження. Макіавеллі – фундатор новітньої політичної теорії.
- •10.Політична думка нової доби (17- перш половина 19 ст)
- •11.Формування політології як самостійної науки наприкінці 19-поч. 20 ст. . Макс Вебер класик західної політології
- •12.Етапи розвитку вітчизняної політичної думки. Політичні ідеї княжої доби історії України.
- •13.Політична думка в Україні епохи Відродження та Гетьманської держави.
- •14.Конституція Пилипа Орлика
- •15.Українське національне відродження та розвиток Української політичної думки в 19 і 20 ст. Костомаров і Драгоманов – фундатори укр. Політ думки
- •16.Сутність політичної влади. Її наукові концепції.
- •17.Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади, типи її легітимності.
- •18.Особливості владних відносин в Україні.
- •19.Політична діяльність. Її мотиви, цілі, засоби.
- •20.Політична участь та політичне функціонування.
- •22.Політична система суспільства: сутність, структура, функції.
- •23. Політичні інститути: види, взаємодія, та роль у політичній системі.
- •25.Концепції походження та сутність держави.
- •2. Форми державного устрою. Форма державного устрою характеризує територіальний поділ держави і співвідношення повноважень центральних і регіональних (місцевих) органів влади.
- •27.Форми державного правління: світовий і вітчизняний досвід.
- •28.Форми державного устрою. Особливості україни як унітарної держави.
- •29.Типологія держави. Поняття правової та соціальної держави.
- •7.3. Авторитарний політичний режим. Авторитаризм звичайно розглядається як тип режиму, який займає проміжне положення між тоталітаризмом і демократією.
- •32.Політичні партії. Ознаки, Функції, типи.
- •33.Поняття та види партійних систем. Їх роль у функціонуванні політичної влади.
- •34.Етапи становлення та сучасний стан багатопартійності в Україні.
- •35.Громадські організації у політичній системі суспільства.
- •36.Суспільно-політичні рухи. Структура, функції, типи.
- •37.Виборчі системи та їх роль у функціонування демократії.
- •38.Шляхи переходу народів від тоталітаризму і авторитаризму до демократії. Проблеми розвитку демократії в Україні.
- •39.Політична еліта: ознаки, структура, функції.
- •40.Класичні та новітні теорії еліт.
- •41.Типологія політичних еліт. Відкриті і закриті еліти.
- •42.Політичне лідерство: сутність, функції, типи.
- •43.Політична еліта та політичне лідерство в Україні: історія і сучасність.
- •44.Сутність сучасних політичних технологій.
- •45.Лобізм як політична технологія
- •47.Політична ідеологія: поняття, рівні організації та роль у функціонування політичних режимів.
- •48.Світові політико-ідеологічні доктрини: поняття, види, інституціоналізація.
- •49.Консерватизм та неоконсерватизм. Праві та правоцентриські партії україни.
- •50.Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні.
- •51.Соціал-демократичний рух у світі та в Україні: історія, програмні цілі, досягнення
- •52.Комуністичний рух: мета, форма, перспектива.
- •53.Фашизм і неофашизм. Ідейні джерела, соціальна база, цілі.
- •54.Політична культура: сутність, структура, функції.
- •55.Політична культура особи, суспільної групи, народу. Особливості національних політичних культур.
- •56.Типологія політичної культури. Зміст та особливості громадської культури.
- •58.Політична соціалізація. Політична позиція особи. Причини політичної пасивності й аполітичності громадян.
- •59.Поняття політичного процесу. Етапи, форми і типи політичних процесів.
- •60.Політична реформа та революція. Характер політичних процесів у пострадянській україні.
55.Політична культура особи, суспільної групи, народу. Особливості національних політичних культур.
Політична культура суспільства є підсистема більш загального утворення - культури суспільства, сукупність політичних цінностей, вироблених суспільством. Система цінностей політичної культури включає: політичні ідеї, теорії, вчення і програми, які визначають діяльність держави, політичних партій і рухів; уявлення та погляди народних мас і особистостей на соціальний устрій суспільства та ін.; прогресивні традиції, форми, засоби політичної організації та боротьби. Цінності політичної культури мають певну мету і виражають ті ідеали, що висувають певні класи та їх політичні партії в політичній боротьбі.
Політична культура класів, соціальних спільностей, груп визначається тим, що політична діяльність завжди спрямована на політичну владу. Усвідомлення класових потреб, з одного боку, суттєвості та призначення влади - з іншого, служить необхідною передумовою політичної діяльності. Тому рівень розвитку класової свідомості - найважливіша характеристика політичної культури. Засобом політичної діяльності класів виступають їх організації. Наявність, розвиненість організацій - неодмінний показник політичної культури класів, бо без відповідних організацій класи, соціальні спільності не можуть бути постійними учасниками політичного життя, послідовно, систематично вести політичну боротьбу. Політичні організації соціальних спільностей, стаючи компонентами політичної культури, разом з тим виступають засобом її закріплення та передачі.
Політична культура особи. Особа сама по собі не виступає самостійним суб'єктом політичного життя. Особа виступає суб'єктом політичного життя як представник соціальної спільності, виразник її інтересів. Не існує прямого зв' язку політична влада - особа, якщо, звичайно, мова не йде про порушення елементарних норм співжиття, закріплених у відповідних законах. Політична влада не встановлює і не може встановлювати індивідуальні умови існування особи, виражати її інтереси. Об' єктивне становище особи в суспільстві, її інтереси опосередковані об' єктивним становищем та інтересами соціальної спільності, до яких вона належить, і відносини "політична влада - особа" завжди опосередковані відносинами політичної влади і класу. Успіх або невдача діяльності особи на арені політичного життя суспільства остаточно визначається силою класу, що представляє особа, та її спроможністю виражати та захищати інтереси класу. Ця спроможність і дозволяє судити про рівень політичної культури особи. Слід, однак, відзначити, що культура завжди виступає як характеристика людини і тільки людини, як міра її духовного, морального, професійного розвитку. Тому аналіз проблеми культури взагалі, як і політичної культури на рівні особистості, має спрямовуватись на аналіз самої діяльності, на з' ясування того моменту, як і наскільки ця діяльність відповідає тим ідеям і відносинам, нормам і принципам, тим цінностям і ідеалам, що вироблені суспільством, класом, до якого належить особистість. I проблеми політичної культури часто стоять саме так. Суспільство не може обмежитися створенням ідеології, засобів політичної діяльності.