4.Роль політики у житті сучасного суспільства. Політика і культура, право і тд

Реальність сучасних міжнародних відносин передбачає першорядну орієнтацію держав на правові норми і регулятори зовнішньополітичних зв'язків. Одночасно потребує якісного оновлення і система міжнародного права, потрібні зміни структури ООН та інших міжнародних організацій відповідно до цілей гуманізації і демократизації світової політики.Політика - сукупність відносин, що складаються в результаті цілеспрямованого взаємодії груп з приводу завоювання, утримання і використання влади з метою реалізації своїх суспільно значущих інтересів 1.У цьому сенсі політика розуміється як результат зіткнення різноспрямованих дій груп, що змагаються і один з одним і з урядом.cеред групових потреб знайшовся блок непримиренних інтересів, реалізація яких загрожувала різким наростанням соціальної напруженості.Так сформувалася потужна суспільна потреба в нових і ефективних способах регулювання людських відносин. Ця потреба реалізовувалася в міру становлення держави - ​​як специфічного суспільного інституту. Тільки державна влада стала тією силою, яка могла не тільки забезпечити реалізацію групових інтересів, але і зберегти цілісність, забезпечити порядок і стабільність соціального життя.Таким чином, діяльність держави мала на меті приміряти протиборчі сторони і забезпечити умови для виживання всього суспільства в цілому.Як глобальний механізм регулювання соціальних відносин політика - є спосіб раціоналізації міжгрупових конфліктів. З моменту свого зародження держава служить тим центром сили, який здатний примусовими методами організовувати належне розподіл ресурсів, статусів, цінностей.З цієї точки зору політика являє собою спосіб спрощення конфліктів, коли всі їхні багатоаспектний зміст підводиться під загальний знаменник державної волі.Політика як особлива сфера життєдіяльності людини має здатність організовувати свої порядки на різних рівнях соціального простору. Так, регулюючи міждержавні відносини або зв'язку національних держав з міжнародними інститутами (ООН, Євросоюзом, НАТО та ін) політика виконує роль своєрідного глобально-планетарного механізму регулювання світових конфліктів і протиріч. Тут її суб'єктами і агентами виступають національні держави, різні регіональні об'єднання і коаліції, міжнародні організації. У цьому випадку політика виступає як найбільш високого за рівнем способу регулювання світових і зовнішньополітичних відносин, або як мегаполітиків

5.Витоки та етапи розвитку світової політичної думки.

Основні етапи :1.) Політичні вчення Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія, Асирія, Іран) –політична думка не виділялася в самостійну галузь знання, відображалася в міфологічній формі, панувало розуміння божественного походження влади. 2.) Політичні вчення Древньої Греції та Древнього Риму - Поступове звільнення політичних поглядів від міфологічної форми, відокремлення їх як відносно самостійної частини філософії. Аналіз устрою держави, класифікація форм державної влади, визначення ідеальної форми правління. 3.) Політичні вчення Середньовіччя - Розвиток соціально-політичної думки в основному зусиллями політичних діячів. Обгрунтування теологічної теорії політичної влади. Роль релігії і держави в політиці. 4.) Політичні вчення епохи Відродження і Просвітництва - Розвиток гуманістичних начал в політичній теорії, звільнення від теології. Аналіз проблем прав і свобод людини, закону і держави, демократичного устрою суспільного життя..5.) Політичні вчення Нового часу і ХІХ ст. – Формування ліберальної політичної ідеології. Обгрунтування необхідності політичної влади. Характеристика правової держави і громадянського суспільства. Формування концепції прав людини і громадянина. 6.) Політичні вчення ХХ ст. – Розробка теорії демократії та теорії еліт. Дослідження політичних партій та політичних систем. Концепція політичної модернізації. Теорія планування. Розробка концепції тоталітаризму.