68.Руська трійця

Основоположниками націо відродження в Гал стали вихованці Львів духовної семінарії, члени гуртка "Руська трійця" (1833—1837) М Шашкевич, І Вагилевич та Я Головацький. Ще на шкільній лаві вони захопилися ідеєю відродження слов'янських народів і під впливом укр письменства в Рос ім розгорнули діяльність щодо укр відродження в Гал. До гуртка "Руська трійця" входили також Г.Ількович, М.Кульчицький, М.Устинович та ін.Гол завдання гурток вбачав у тому, щоб за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою підняти дух народний, просвітити народ. Його члени займалися збирацькою, дослідницькою, видавничою діяльністю, літературною творчістю. Велике значення мала їхня боротьба за утвердження народної мови у національній літературі та впровадження її у повсякденний вжиток інтелігенції, церковні проповіді тощо. Так, у 1836 p., саме на свято Покрови, 25-річний священик М. Шашкевич уперше привселюдно виголосив проповідь руською народною, тобто укр мовою. Сталося це у Льв, у соборі св. Юра.

Найзначнішою заслугою "Руської трійці" було видання 1837 у Будапешті альманаху "Русалка Дністрова який складався з фольклорних і власних творів видавців і був написаний народною мовою. Гол тут була ідея єдності зхукр земель з усією Укр. Після заборони австрійськими властями "Русалки Дністрової" і виходу М.Шашкевича, І. Вагилевича і Я. Головацького з Львівської семінарії, "Руська трійця" розпалася. Та її діяльність не була даремною. Вона започаткувала нову демократичну культуру в Гал. Прогресивні ідеї "Рус тр" все більше опановували умами галичан.

69.Скасування кріпосного права на Галичині.

Революційні події надали широкого розмаху націо-визвольному руху в Сх Гал. Враховуючи настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. З цією метою 16 кв 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких землях сталося майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших частинах імперії. Основою реформи був викуп селянських земель державою, який селяни мали відшкодувати протягом 40 років, починаючи з 1858р. Поміщиків звільняли від усяких обов'язків щодо своїх колишніх підданих — захищати їх у судах, допомагати у важких випадках тощо. У результаті реформи в Сх Гал виникло бл. 375тис. вільних селянських господарств. Та при проведенні реформи не було впорядковано права на володіння лісами та випасами. Це згодом викликало нескінченні судові процеси. За поміщиками залишилися деякі феодальні привілеї, що на довгі роки виступало причиною різних непорозумінь і справедливого незадоволення селянських мас. Викупні платежі, втрата лісів і пасовищ, інші залишки кріпацтва лягли важким тягарем на плечі зхукр бідноти, яка бунтувала, шукала справедливості в цісаря і нерідко топила горе в горілці. Навесні та влітку 1849 р. масові виступи, під час яких селяни самочинно повертали захоплені поміщиками громадські землі, ліси і пасовища, охопили понад 100 сіл Сх Гал. Шляхта, зі свого боку, насилала на "непокірних" поліцію і війська, які придушували селянські заворушення. А "справедливість" цісарсько-королівського суду полягала в тому, що з 32 тис. позовів щодо лісів і пасовищ селяни програли 30 тис, сплативши ще й судові витрати. Незважаючи на недоліки, скасування панщ було визначною подією і мало вел іст знач для зхукр земель. Скасув кріпосного права призвело до масової підтримки українців політ авст влади. Укр селянин нарешті ставав господарем на своїй землі, у ньому поступово пробуджувався потяг до громадського та націо життя.