65.Вплив реформ Марії Терезії та Йосифа іі на становище захукр земель

Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ

1. Адміністративна реформа

• Поділ Королівства Гал і Лодомерії на округи, очолювані старостами, які підпорядковувалися губернаторові краю, якого призначав імператор.

• Містами управляли магістрати.

• Вищим представницьким органом краю був сейм,провідні позиції в якому займала польська шляхта.

• Замість польських законів були запроваджені загальноімперські

• Львів столиця королівства.

2.Аграрна

- складено «Інвентарі», до яких вносили повинності селян і розміри податків, які вони мали сплачувати, землевласникам заборонялося збільшувати повинності

- заборона на тілесні покарання, суботню і недільну панщину. Панщ обмежувалася трьома днями на тиждень.

-селяни були були звільнені від особистої залежност й отримали певні громадянські права: брати шлюб, вивчати дітей у школі, право на самоврядування. Скасовано поміщицький суд над селянами.

- із 1789 скасовано панщину(відновлено після смерті ЙосифаІІ)

3.Релігійна

- церква підпорядкована д-ві

- римсько-католицька і греко-кат церкви визнані рівноправними

- було визнано рівні права євреїв з представниками інших віросповідань.

- греко-католики отримали право на державну службу

4.освітня

- у Відні було створено генеральну греко-католицьку семінарію( «Барбареум»)

-відновлено діяльність Львівського ун (1784), при якому відкрито «Руський інститут» з укр. мовою навчання

-ств мережу державних початкових шкіл з рідною мовою навчання.

Реф сприяли

• Політичній модернізації краю

• Посиленню німец впливу та відстороненню українців від управління

• Поширенню серед селянства та греко-катол духовенства позитивного ставлення до правлячої династії Габсбургів.

Однак наступники скасували всі прогресивні перетворення.

66.Зародження культурно-просвітницького руху на Галичині.Іван Могильницький

Передумови

• Покращення становища греко-католицького духовенства внаслідок реформ Марії-Терезії ти ЙосифаІІ

• Засвоєння західноєвропейських ідей у Львівс ун та «Барбареумі»

Центром першої хвилі національного відродження став Перемишль, де навколо перемишльського владики — єпископа М. Левицького згуртувалося невелике коло представників національно свідомої інтелігенції — І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський, І. Лаврівський, І. Снігурський та ін. Вони виявляли великий інтерес до вітчизняної історії, життя народу, його мови й усної творчості, чимало зробили для піднесення українського шкільництва, вживаючи заходи щодо створення початкових шкіл для місцевого населення.

Могильницький Іван (1777—1831) — перший ректор дяко-вчительського інституту в м. Перемишлі (тепер Польща), церковний і освітній діяч, мовознавець. Він став автором першої в Галичині "Граматики" української мови і наукового трактату "Відомість о руськім язиці". У якій він спростував хибні уявлення про український народ та його мову й аргументовано визначив українців як один із східнослов'янських народів із власною мовою, поширеною на всіх (східних і західних) українських землях.