4.6. Спеціальний режим оподаткування сільськогоспо-дарських товаровиробників

Враховуючи особливості діяльності та оподаткування сільськогос-подарських товаровиробників, усі операції з продажу товарів (робіт, послуг), що здійснює підприємство, можна поділити на такі групи:

1. операції з продажу молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах;

2. операції з реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою;

3. операції з продажу підакцизної продукції та продукції невласного виробництва (“покупні товарно-матеріальні цінності”);

4. операції з продажу молока та м’яса живою вагою, що реалізується переробним підприємствам.

По другій та четвертій групах операцій суми податку на додану вартість не перераховуються до бюджету, а залишаються в розпорядженні сільськогосподарських виробників.

У разі одночасного застосування норм статті 11.29 та другого абзаца пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку ви­значають податкові зобов'язання та податковий кредит одночас­но за трьома різними напрямами:

• розрахунки з бюджетом;

• розвиток тваринництва і птахівництва (окремий спеціальний рахунок №1);

• придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення (окремий спеціальний рахунок № 2).

При цьому платники зобов'язані:

1. Вести окремий податковий та бухгалтерський облік по видах реалізованої продукції:

• по операціях з продажу молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м'ясопродуктів, виготовлених на власних переробних потужностях (крім операцій з продажу молока та м'яса живою масою, що реалізуються переробним підприємствам);

• по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених на власних переробних потужностях), у тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції;

• з продажу підакцизної продукції, продукції не власного виробництва (придбаної) та операцій з продажу молока та м'яса живою масою, що реалізуються переробним підприємствам.

2. Складати щомісячно та подавати до податкової інспекції за місцем реєстрації три податкові декларації по податку на додану вартість:

• декларація № 1 - спеціальна або окрема по податку на додану вартість, в якій відображаються податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби (крім операцій з продажу молока та м'яса в живій масі на переробні підприємства) птиці, вовни;

• декларація № 2 - спеціальна або окрема по податку на додану вартість, у якій відображаються податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу продукції, товарів (робіт і послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни), у тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції;

• декларація № 3 - загальна, бюджетна по податку на додану вартість, де відображаються податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу підакцизної продукції, продукції не власного виробництва та молока і м'яса в живій масі, проданих на переробні підприємства.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Якщо за результатами звітного періоду сума податку має від’ємне значення (суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) за придбані товари, які перевищують суми податку, отримані від покупців), то така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного за звітним періодом.

Під податковими зобов’язаннями розуміють суму ПДВ, яка входить до вартості товарів, що продані платником податку. Загальна сума податкових зобов’язань включає суми ПДВ, зазначені в податковій накладній, товарних і касових чеках, виданих без оформлення податкової накладної, за податковий період.

З метою визначення суми податкового зобов’язання необхідно знати величину ПДВ, яка входить до вартості товарів, і дату, на яку проводиться цей розрахунок. Цю дату називають датою виникнення податкового зобов’язання.

При продажу товарів датою виникнення податкового зобов’язання вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше.

Податкові зобов’язання по податку на додану вартість виникають у продавця товарів (робіт та послуг) при зарахуванні коштів на банківській рахунок, а по бартеру - при здійсненні першої операції.

Податковий кредит – це сума податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і обігу, основних засобів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Для товарів (послуг), отримання (надання) яких контролюється обліком, факт отримання (надання) таких товарів (послуг) підтверджу-ється даними обліку. До таких товарів відносяться вода, нафта, інші рідини, електроенергія, газ.

Суми ПДВ, сплачені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, основні засоби, що амортизуються, і нематеріальні активи за умови використання цих товарно-матеріальних цінностей на виробництво товарів (робіт, послуг), звільнених від податку на додану вартість, відносяться до складу валових витрат виробництва і на збільшення вартості основних засобів і нематеріальних активів. Якщо ж підприємство випускає товари, які є і не є об’єктом оподаткування податку на додану вартість, то до суми податкового кредиту включається та частина сплаченого (нарахованого) податку по товарах (роботах, послугах), що використовуються для їх виготовлення, яка відповідає частині використання таких товарів в оподатковуваних операціях звітного періоду.