Екологія та її основні розділи.
Екологія— наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. Класифікація екологічних дисциплін, за принципом теоретичності і застосування знань на практиці включає екологію теоретичну і практичну:
Теоретична екологія (біоекологія) — екологія живих організмів: людини, тварин, рослин, мікроорганізмів. Цей розділ виник першим і є фундаментом екології.
Практична —
а) геоекологія — вивчає охорону і раціональне використання природних ресурсів, ділиться на атмо-, гідро-, літо- та ландшафтну екологію. б) соціоекологія — вивчає вплив соціально-економічних факторів на довкілля. в) техноекологія – галузь екології, яка вивчає механізм і наслідки впливу на довкілля різних галузей і людської діяльності
Техноекологія: поняття, об’єкт, предмет і основні завдання.
Техноекологія – наука, яка вивчає взаємодію техносфери з ресурсами навколишнього природного середовища, зокрема їх вилучення, а також послідовність технологічних процесів, що зумовлюють негативний вплив на довкілля.
Об’єкти техноекології – це системи які сформулювалися і довгий час функціонують у навк. серед.
До об’єктів людської діяльності належать промисловість (хімічна, нафто-переробна, легка, харчова, металургійна, машино-будівна), сільське госп (землеробство, рослинництво, тваринництво), енергетика (атомна, теплова. гідро), транспортна (автомоб, залізниці), військова діяльність, космічна, урбоекологія, екологічна техніка, екологічна стандартизація.
Предметом дослідження є детальне вивчення структури та функціонування природи та штучних систем за допомогою кількісних методів.
Завданням техноекології є створення бази або основи для експлаутації біологічних систем, розробка шляхів і методів екологізації, створення маловідходних або безвідходних технологій, встановлення законів, екологотехнологічна система та дослідження зв’язків у середині самої системи.
Основні поняття.
Техноекологія – наука, яка вивчає взаємодію техносфери з ресурсами навколишнього природного середовища, зокрема їх вилучення, а також послідовність технологічних процесів, що зумовлюють негативний вплив на довкілля.
Техногенез – сукупність геоморфологічних процесів, обумовлених виробничою діяльністю людини.
Техносфера – область біосфери яка в минулому була перетворена людиною через прямий або непрямий вплив з метою покращення людських потреб.
Біосфера – область активного життя, що охоплює нижню частину атмосфери, гідросфери і верхню частину літосфери.
Інфраструктура – комплекс галузей господарства, що обслуговують виробництво.
Техніка – сукупність засобів людської діяльності створених для забезпечення виробничих процесів та обслуговування невиробничих потреб суспільства
Рівновага екосистеми – властивість зберігати стійкий стан у межах регламентованих антропогенних змін у тих природних комплексах що зазнають технологічного впливу.
Глобальний моніторинг – важливий етап для оцінки глобальних проблем навк. серед.
Види забруднень навколишнього середовища: інградієнтне, параметричне, біогенетичне, стаціонарно-деструкційне забруднення.
Втручання людини в природні процеси в біосфері, маючи на увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за такими видами забруднень:
— інгредієнтне забруднення це сукупність речовин, кількісно чи якісно ворожі природним біогеоценозам;
— параметричне забруднення, пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища ( рівень шуму, радіації, освітленості тощо);
— біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;
— стаціально-деструкційне забруднення зміна ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.
