2.3 Суть ліквідності і платоспроможності підприємства, їх показники та методика їх розрахунку

Одними з найважливіших показників, що характеризують спроможність підприємств своєчасно і в повному обсязі розраховуватись зі своїми поточними зобов’язаннями перед кредиторами, постачальниками і партнерами, є показники ліквідності і платоспроможності.

Найважливішим показником фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо.

Ліквідність — у загальному розумінні — це здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні засоби. Ліквідність можна розглядати в двох аспектах:

1. як час, необхідний для продажу активу;

2. як суму, одержану від продажу активу.

Ці аспекти тісно пов’язані між собою: часто можна продати актив дуже швидко за короткий час, але із значною знижкою в ціні. Тому ліквідність — це здатність і швидкість підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів у міру настання їх строків.

Отже, поняття платоспроможності і ліквідності підприємства у широкому розумінні дуже близькі, але у вузькому розумінні друге є місткішим: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність. Підприємство, поточний капітал якого складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів.

Наслідками низького рівня ліквідності є неспроможність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов’язання, що веде, в свою чергу, до обов’язкового продажу довгострокових фінансових вкладень і активів, і в найгіршому випадку — до зниження дохідності, неплатежів і банкрутства.

Платоспроможність — це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання. Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне, у противному разі воно періодично або постійно неплатоспроможне. У процесі фінансового аналізу вивчається поточна і перспективна платоспроможність.

При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства і строкові зобов’язання. З’ясуємо, що належить до платіжних засобів і до строкових зобов’язань підприємства. Існують різні погляди щодо визначення суми платіжних засобів.

На мою думку, найбільш правильно до платіжних засобів відносити грошові кошти, короткострокові цінні папери (вони можуть бути швидко реалізовані і перетворені в гроші) та частину дебіторської заборгованості, щодо надходження якої є впевненість. До строкових зобов’язань доцільно включати поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету і т. ін.

Перевищення платіжних засобів над строковими зобов’язаннями свідчить про платоспроможність підприємства у широкому її розумінні. Для проведення відповідного розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально (відсутність грошей на поточному та інших рахунках у банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати і т. ін.).

Низька ліквідність або її відсутність у клієнта — юридичної особи позначаються і на кредиторах, оскільки наслідками цього є затримання сплати процентів і суми боргу, а то й часткова чи повна втрата неповернутого боргу. У бухгалтерському балансі в активі засоби підприємства групуються за ступенем зростання їхньої ліквідності, у пасиві зобов’язання розміщені за скороченням термінів (підвищенням строковості) їх погашення.

Усі активи підприємства залежності від ступеня їхньої ліквідності, тобто від здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно згрупувати так:

• найбільш ліквідні активи (А₁);

• активи, що швидко реалізуються (А₂);

• активи, що повільно реалізуються (А₃);

• активи, що важко реалізуються (А₄).

У наступній таблиці проведено аналіз і групування всіх активів підприємства у відповідні групи, відповідно до їх ступеня ліквідності.(таблиця 2.4). Аналогічно,далі в таблиці проведено аналіз пасиву балансу і також поділено його на групи:

• найбільш строкові зобов’язання (П₁) — кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання за розрахунками, інші короткострокові пасиви;

• короткострокові пасиви (П₂) — короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати;

• довгострокові пасиви (П₃) — довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви — сума статей ІІІ розділу пасиву балансу «Довгострокові зобов’язання»;

• постійні пасиви (П₄) — статті І розділу пасиву балансу.

Таблиця 2.4

Аналіз ліквідності балансу ФГ «Сяйво - Стрий»

Актив	2010р. тис. грн.	2011р. тис. грн.	2012р. тис. грн.	Пасив	2010р. тис. грн.	2011р. тис. грн.	2012р. тис. грн.
А1(найбільш ліквідні активи)	716,8	609,2	1810,7	П1 (найбільш строкові зобов’язання)	153,7	44,7	6,3
А2 (швидкореалізовувані активи)	3727,9	2569,3	2745,3	П2 (короткострокові пасиви)	1,2	592,1	501,6
А3 (повільнореалізовувані активи)	3234,9	3675,8	3391,1	П3 (довгострокові пасиви)	805,8	583,8	1624,6
А4 (важкореалізовувані активи)	2620,2	2337	3938,9	П4 (постійні пасиви)	6412,6	8162,1	9753,5

Так баланс підприємства вважається абсолютно ліквідним за умови виконання наступної нерівності:.

А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4.

За результатами попередньої таблиці зробимо зведену таблицю ліквідності (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка ліквідності балансу ФГ «Сяйво - Стрий»

2010 р.	2011 р.	2012 р.
А1 > П1	А1 > П1	А1 > П1
А2 > П2	А2 > П2	А2 > П2
А3 > П3	А3 > П3	А3 > П3
А4 < П4	А4 < П4	А4 < П4

Отже, можна сказати, що в динаміці за досліджувані роки баланс підприємства за результатами дослідження є абсолютно ліквідним. Це є свідченням оптимальної структури активів і пасивів підприємства.

Однак забезпеченні цієї рівності не дає змоги вважати підприємство абсолютно ліквідним. Для визначення ліквідності підприємства використовують ряд показників, зокрема:

• коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності);

• коефіцієнт швидкої ліквідності;

• коефіцієнт абсолютної ліквідності;

• робочий капітал (розмір власних оборотних засобів);

• частка оборотних засобів в активах.

Так,  коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань. Визначається він співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів.

 Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов’язань

Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів) це різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями, є “ фінансовою подушкою ”, що теоретично дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину своїх короткострокових зобов’язань та продовжувати працювати.

Частка оборотних засобів в активах розраховується як відношення оборотних  засобів та валюти балансу та показує їх питому вагу в майні підприємства. У наступній таблиці проведено розрахунок всіх цих показників та вказано оптимальні і допустимі межі відповідних коефіцієнтів.(таблиця 2.7)

Таблиця 2.7

Динаміка показників ліквідності і платоспроможності ФГ «Сяйво – Стрий» за 2010-2012рр.

Показник	Рік			Нормативне значення
	2010	2011	2012
Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)	30	11	15	>2
Коефіцієнт швидкої ліквідності	5,6	1,3	1,7	>1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	4,6	0,95	3,5	>0,2
Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів) тис. грн.	4598,2	6411,9	7947,1	середньогалузеве значення
Частка оборотних засобів в активах, %	64,5	75,1	66,9	х
Коефіцієнт критичної ліквідності	46,1	27,6	42,7	>0,7

За результатами розрахованої таблиці бачимо, що всі показники знаходяться в оптимальних межах і навіть значно перевищують нормативне значення. Зміни цих показників з 2010 по 2012 рр. не має якоїсь чітко визначеної динаміки. Дещо знизились відповідні досліджувані коефіцієнти в 2011 р. однак вони залишались в межах норми. Частка оборотних засобів в активах підприємства є досить вагомою і відповідає допустимим межам. Робочий капітал підприємства становить в 2012 р. 7947,1 тис. грн. , що значно перевищує середньогалузеве значення. Саме тому за результатами оцінки ліквідності підприємства можна зробити висновок, до підприємство «Сяйво - Стрий» є високоліквідним. Структура активів і пасивів балансу є оптимально необхідною. Всі коефіцієнти знаходяться в оптимальних межах, що забезпечує підприємству вчасно розраховуватись зі своїми поточними і борговими зобов’язаннями.