1. Характеристика вагонного депо

1. 1. Призначення і спеціалізація депо

Вагонне депо призначене для виконання планового деповського ремонту приписного парку пасажирських вагонів, а також ремонту і комплектування вагонних вузлів і деталей.

Пасажирське вагонне депо розташоване на пасажирській технічній станції поруч з ремонтно-екіпірувальним пунктом, що забезпечує кращі умови для ремонту і підготовки пасажирських вагонів у рейс.

Згідно “Норм технологічного проектування депо для ремонту вантажних і пасажирських вагонів” розміри території, кількість колій, розміри будівель і споруд, визначаємо з урахуванням спеціалізації депо, кооперації з виробництва ремонтних робіт, постачання пари, води, повітря та електроенергії.

Відповідно з призначенням і характером робіт, що виконуються, депо спеціалізується на ремонті суцільнометалевих вагонів.

Спеціалізація депо дозволяє:

• спростити планування і облік виробництва;

• підвищити відповідальність виконавців і керівництва за якість продукції, яка випускається;

• скоротити номенклатуру вузлів і деталей, що підлягають ремонту;

• впровадити автоматичні потоково-конвеєрні і механізовані лінії на ремонт окремих деталей і складання вузлів;

• створити необхідний технологічний запас деталей вагонів і матеріалів при скороченні їх номенклатури;

• скасувати деякі дільниці і відділення;

• знизити трудомісткість і собівартість ремонту;

• скоротити простій у ремонті і підвищити продуктивність праці;

• підвищити кваліфікацію робітників, які керують роботою автоматичних і конвеєрних ліній.

1.2 Режим праці і відпочинку депо і дільниці

Згідно Кодексу Законів “Про працю України” нормальна тривалість робочого часу одного робітника не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (при п’яти денному робочому тижні з двома вихідними днями і тривалістю робочого дня 8 годин).

У вагонному депо для ремонту пасажирських суцільнометалевих вагонів приймаємо режим роботи для депо в цілому двозмінний, а для відділення з ремонту колісних пар однозмінний.

На підставі прийнятого режиму праці й відпочинку депо і відділення, що проектується, виконуємо розрахунок фонду робочого часу на 2008 рік.

Річний фонд робочого часу одного явочного робітника з нормальною тривалістю робочого дня визначаємо за формулою (1.1):

Fр = ( Дк – ( Дн + Дс + Дсв )) * tзм – tс * Дпс, (1.1)

де Дк – кількість календарних днів у поточному році, дн, 366 дн.;

Дн – кількість неділь у поточному році, дн, 52 дн.;

Дс – кількість субот у поточному році, дн, 52 дн.;

Дсв – кількість святкових днів у поточному році, дн, 10 дн.;

t зм – тривалість робочої зміни, год, 8 год.;

tс – тривалість скорочення робочого часу у передсвяткові дні, год, 1 год.;

Дпс – кількість передсвяткових днів, дн, 5 дн.

Fр = ( 366 – (52 + 52 + 10)) * 8 – 1 * 5 = 2011 год.

Річний фонд часу роботи депо визначаємо за формулою (1.2):

Fд = Fр * п зм, (1.2)

де пзм – кількість змін роботи, 2 зм.- для депо; 1 зм. для дільниці

Fд = 2011 * 2 = 4022 год.- для депо

Fд = 2011 * 1 = 2011 год.- для дільниці

Дійсний річний фонд часу роботи обладнання визначаємо за формулою (1.3):

Fд. об. = Fд * Sр, (1.3)

де Sр – коефіцієнт, який враховує простій обладнання в ремонті та з технічних несправностей і дорівнює 0,95-0,98.

Fд. об = 4022 * 0,96= 3861,12 год

Fд. об = 2011 * 0,96= 1930,56 год

Кількість робочих днів у поточному році визначаємо за формулою (1.4):

Др = Fр / t зм , (1.4)

Др = 2011 / 8 = 252 дн.

1.3 Розрахунок параметрів виробничого процесу ремонту вагонів на ПКЛ вагоноскладальної дільниці

Основними параметрами потокового виробництва стосовно до вагоноскладальної дільниці депо є: ритм, фронт робіт, кількість потокових ліній, кількість позицій, такт ремонту, пропускна здатність дільниці (потужність).

Ритм випуску вагонів із ремонту визначаємо за формулою (1.5):

Rв = Nв / Fд , (1.5)

де Nв – програма ремонту вагонів, 1000ваг

Fд - дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год, 3861,12 год.

Rв = 1000 / 3861,12 = 0,259 ваг/год.

Фронт роботи ВСД (кількість одночасно ремонтуємих вагонів) визначаємо за формулою (1.6) :

Фр = Rв * tв, (1.6)

де tв – норма простою вагону в ремонті, год , 40 год.

Фр = 0,259 * 40 = 10,36 ваг.

Приймаємо Фр = 10 вагонів.

Кількість потокових ліній визначають за формулою (1.7):

Пл = Фр / ( с * пв ) ,(1.7)

де с – кількість ремонтних позицій на потоковій лінії ( приймаємо с = 5 п); пв – кількість вагонів на одній позиції, пв=1 в.

Пл = 10 / ( 5 * 1 ) = 2 лінії

Такт потокової лінії визначаємо за формулою (1.8):

L = tв / c, (1.8)

L = 40 / 5 = 8 год.

Розрахунок виробничої потужності (пропускної здатності) дільниці виконуємо за формулою (1.9):

Мвсд = Fд об * Пл * пв / L, (1.9)

М всд = 3861,12 * 2 *1 / 8 = 966 ваг.

Порівнюємо пропускну здатність ВСД із заданою програмою ремонту (1.10):

@ = ( Мвсд – Nв / Nв ) *100%, (1.10)

@ = ( 966 – 1000 / 1000) * 100 % = -3,4 %.