- •1. Охорона праці як соціально-технічна дисципліна.
- •2. Предмет охорони праці.
- •3. Зв'язок охорони праці з іншими науками.
- •4. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •5. Невиробничий травматизм.
- •6. Професійна захворюваність.
- •7. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці.
- •8. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •9. Праця та її види.
- •10. Гранично допустима концентрація речовини.
- •11. Небезпечна зона. Небезпечні обставини.
- •12. Аварія. Катастрофа. Стихійне лихо.
- •13. Травма. Травматизм.
- •14. Надзвичайні ситуації, їх класифікація та координуючі органи.
- •15. Законодавчі акти, що встановлюють і регламентують основні положення з охорони праці в Україні.
- •16. Питання охорони праці в Конституції України.
- •17. Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю та їх значення для охорони трудових прав працівників.
- •18. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та його значення для охорони трудових прав працівників.
- •19. Міжнародні нормативно-правові акти з охорони праці.
- •21. Права працівників при укладанні трудового договору щодо охорони праці.
- •22. Обов'язки роботодавця (керівника) щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •23. Обов’язки працівника за трудовим договором.
- •24. Тривалість робочого часу на підприємстві та тривалість відпочинку.
- •25. Права працівників на пільги: компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •26. Особливості охорони праці жінок.
- •27. Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •28. Особливості охорони праці інвалідів.
- •29. Загальні поняття про нормативно-правові акти з охорони праці. Система стандартів безпеки охорони праці.
- •30. Міжгалузеві та галузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •31. Нормативні акти з охорони праці на окремих виробничих об’єктах.
- •32. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •33. Поняття управління охороною праці.
- •34. Положення Кабінету Міністрів України щодо управління охороною праці в державі.
- •35. Повноваження Держпромгірнагляду.
- •36. Повноваження Міністрів щодо управління охороною праці – див. 34 питання.
- •37. Повноваження місцевих державних адміністрацій щодо управління охороною праці в галузі.
- •38. Система управління охороною праці на виробництві.
- •39. Задачі управління охороною праці на виробництві.
- •40. Планування робіт з охорони праці. Методи управління охороною праці.
- •41. Управління охороною праці на підприємстві.
- •42. Основні функції служби з охорони праці на підприємстві.
- •43. Повноваження служби з охорони праці на підприємстві.
- •44. Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •45. Навчання з питань охорони праці.
- •46. Інструктажі з питань охорони праці.
- •47. Стажування, дублювання та допуск до роботи працівників.
- •48. Професійний добір та його медичний нагляд.
- •49. Державний нагляд за охороною праці.
- •50. Громадський контроль за охороною праці.
- •51. Відшкодування громадянам збитків, завданих порушенням умов праці.
- •52. Основні групи причин виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •53. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •54. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •55. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань та отруєнь.
- •56. Розслідування та облік аварій.
- •57. Визначення збитків, пов’язаних із втратою працездатності при порушенні умов праці.
- •58. Аналіз і прогнозування травматизму і професійних захворювань.
- •59. Колективні засоби захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.
- •60. Індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.
- •61. Фізична та розумова діяльність людини.
- •62. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми.
- •63. Перевтома, її механізми, ступінь розвитку та засоби профілактики.
- •64. Поняття про гігієну праці та її основні завдання.
- •65. Зміст поняття «виробнича санітарія».
- •66. Фактори трудової діяльності та умови праці.
- •67. Робоче місце і робоча зона та санітарно-гігієнічні вимоги до них.
- •68. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів і їх характеристика.
- •69. Хімічні фактори повітряного середовища і працездатність людини.
- •70. Шкідливі речовини та їх класифікація за характером впливу на організм людини.
- •71. Вплив мікроклімату на організм людини. Параметри, якими характеризується мікроклімат.
- •72. Принципи нормування мікроклімату. Оптимальні, допустимі і граничні норми показників температури і вологості повітря та швидкості його руху.
- •73. Заходи і засоби, за допомогою яких здійснюється нормалізація параметрів мікроклімату.
- •74. Класифікація шкідливих речовин за ступенем небезпечності.
- •75. Вплив пилу на організм людини.
- •76. Теплообмін людини з навколишнім середовищем. Захист організму людини від перегрівання й охолодження.
- •77. Загальне уявлення про вентиляцію виробничих приміщень.
- •78. Природна вентиляція та її види.
- •79. Механічна вентиляція.
- •80. Основні вимоги до системи вентиляції.
- •81. Повітряні завіси.
- •82. Кондиціонування повітря.
- •83. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •84. Виробниче освітлення та його види.
- •85. Характеристика природного освітлення та вимоги до нього.
- •86. Штучне освітлення та його джерела.
- •87. Виробниче, чергове, зовнішнє, аварійне та охоронне освітлення.
- •88. Нормування штучного освітлення.
- •89. Електромагнітне випромінювання, його дія на людину і засоби захисту.
- •90. Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання, їх дія на організм і засоби захисту.
- •91. Лазерне випромінювання та його дія на організм людини і засоби захисту.
- •92. Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини.
- •93. Захист від дії іонізуючого випромінювання.
- •94. Шум та його вплив на організм людини, нормування шуму.
- •95. Заходи та засоби, які застосовують для захисту від шуму.
- •96. Інфра- та ультразвук, їх вплив на організм людини, нормування та заходи і засоби захисту від їх шкідливої дії.
- •97. Вібрація та її вплив на організм людини. Види вібрації залежно від виду джерела виникнення та способу дії на організм людини.
- •98. Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від вібрації.
- •99. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, а також до виробничих і допоміжних приміщень.
- •100. Санітарно-захисні зони.
- •101. Безпечність виробничого устаткування.
- •102. Безпечність виробничих процесів.
- •103. Технічні засоби безпеки, їх класифікація та вимоги до них.
- •104. Сигнальні пристрої та знаки безпеки.
- •105. Загальна характеристика посудин, що працюють під тиском.
- •106. Експлуатація та зберігання посудин, що працюють під тиском.
- •107. Заходи і засоби безпеки при роботі з посудинами, що працюють під тиском.
- •108. Основні причини нещасних випадків при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •109. Безпека підйомно-транспортного обладнання.
- •110. Технічний огляд та випробування вантажопідйомних кранів.
- •111. Технічна безпека при використанні автотранспорту.
- •112. Поняття про електробезпеку. Основні причини небезпечних випадків за впливу електроструму.
- •113. Електротравма. Класифікація електротравм, види опіків.
- •114. Електричний удар та його характеристика за ступенем дії.
- •115. Надання долікарської допомоги при електроударі.
- •116. Фактори, що впливають на дію електричного струму на людину.
- •117. Поняття про відчуттєвий, відпускаючий і невідпускаючий електричний струм.
- •118. Небезпечне ураження людини електричним струмом. Напруга дотику, напруга кроку.
- •119. Засоби електробезпеки. Заземлення, занулення, захисне відключення, захисне розділення мереж.
- •120. Кольорова гама ізоляції проводів як спосіб сигналізації про можливу небезпеку дії електричного струму.
- •121. Ізолюючі, огороджувальні та запобіжні електрозахисні засоби.
- •122. Статична електрика та захист від неї.
- •123. Атмосферна електрика та захист від неї.
- •124. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з еом.
- •125. Вимоги безпеки до еом та устаткування.
- •126. Організація робочого місця та вимоги розміщення еом.
- •127. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •128. Вплив еом на стан здоров’я працівників та користувачів.
- •129. Режим праці та відпочинку працівників еом.
- •130. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж.
- •131. Негативні наслідки пожеж.
- •132. Обставини, які сприяють виникненню та розповсюдженню пожеж.
- •133. Горіння та його характеристика.
- •134. Різновиди горіння.
- •135. Здатність речовини і матеріалів до загоряння.
- •136. Стадії розвитку пожежі.
- •137. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі.
- •138. Поділ речовин за горючістю. Їх характеристика.
- •139. Пожежовибухонебезпечні зони.
- •140. Пожежна безпека і пожежна профілактика.
- •141. Система попередження пожеж.
- •142. Установки автоматичної пожежної сигналізації та їх характеристика.
- •143. Протипожежний захист.
- •144. Засоби пожежогасіння.
- •145. Вогнегасники.
- •146. Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення.
- •147. Евакуація людей з приміщень.
- •148. Забезпечення пожежної безпеки підприємств з наявністю піротехнічних виробів.
- •149. Піротехнічні вироби спеціального призначення, їх характеристика та правила безпеки при їх використанні.
- •150. Вимоги до піротехнічних виробів, їх транспортування, складування та зберігання.
24. Тривалість робочого часу на підприємстві та тривалість відпочинку.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати40 годин на тиждень (ст. 40 КЗПП України). Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першої цієї статті.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
- для працівника віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учні віком 14- 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень, протягом навчального року у вільний від навчання час – не більше 20 год.
- для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більше як 36 годин на тиждень.
При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
Забороняється залучення до роботи в нічний час:
- вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
- осіб молодших 18 років;
- інших категорій працівників, передбачених законодавством.
За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, та і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, або яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ст. 59 КЗПП України). Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Для відновлення фізичного, психофізіологічного стану людини, енергетичних витрат і т.п. працівником згідно законодавчих і інших нормативних актів передбачений час відпочинку. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через 4 години після початку роботи. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути неменше як сорок дві години. Робота у вихідні дні забороняється. Залучення працівників до роботи у вихідні дні проводиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця (керівника).
Усім працівникам надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.