97. Вібрація та її вплив на організм людини. Види вібрації залежно від виду джерела виникнення та способу дії на організм людини.

Вібрація – це тремтіння всього тіла або окремих його частин унаслідок виконання певних робіт. Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на: транспортну, котра виникає внаслідок руху по дорогах; транспортно-технологічну, котра виникає при роботі машин, які виконують технологічні операції в стаціонарному положенні або при переміщенні по спеціально підготовлених частинах виробничих приміщень, виробничих майданчиків; технологічну, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації. За характером впливу розрізняють загальну та локальну вібрацію. Загальна викликає тремтіння всього тіла людини, локальна — залучає до коливання лише окремі частини тіла. Вібрація завдає великої шкоди здоров’ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності і нервової системи, деформації м’язів та кісток, порушення чутливості шкіри і кровообігу тощо.

98. Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від вібрації.

Загальні методи боротьби з вібрацією базуються на аналізі рівнянь, котрі описують коливання машин у виробничих умовах і класифікуються наступним чином: – зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил; – відлагодження від резонансних режимів раціональним вибором приведеної маси або жорсткості системи, котра коливається; – вібродемпферування - зниження вібрацій за рахунок сили тертя пристрою, тобто переведення коливної енергії в тепло; – динамічне гасіння - введення в коливну систему додаткових мас або збільшення жорсткості системи; - віброізоляція - введення в коливну систему додаткового пружного зв'язку, з метою послаблення передавання вібрацій, суміжному елементу конструкції або робочому місцю; - використання індивідуальних засобів захисту.

99. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, а також до виробничих і допоміжних приміщень.

Обираючи майданчик для будівництва підприємства, треба враховувати: аерокліматичну характеристику та рельєф місцевості, умови туманоутворення та розсіювання в атмосфері промислових викидів. Не можна розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання; на ділянках, забруднених органічними та радіоактивними відходами; в місцях можливих підтоплень тощо. При орієнтуванні будівель відносно сторін світу необхідно прагнути до створення сприятливих умов для природного освітлення. Відстань між будівлями, що розташовані навпроти, повинна бути не менше за висоту найвищої з цих будівель (щоб вони не затіняли одна одну). Підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біологічними чинниками, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами. СЗЗ повинні бути озеленені, адже саме тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар'єрів від виробничого пилу, газів, шуму, випромінювань. Для збирання та зберігання виробничих відходів потрібно відвести спеціальні ділянки з огородженням та зручним під'їздом.