Тема 14. Міжнародно-правова співпраця в промисловості та сільському господарстві. Правове регулювання міжнародної науково-технічної співпраці

1 Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у промисловості

2 Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у сільському господарстві

3 Значення та правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва

§1. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у промисловості

Питанням промислового співробітництва відведене чільне місце в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі (укладено 1 серпня 1975 р) У цьому акті зазначається, що промислове співробітництво, яке грунтується на економічних інтересах, може створити стабільні зв'язки і зміцнити довготривале економічне співробітництво в цілому, воно здатне також прискорити економічний розвиток усіх держав, які беруть у ньому участь

Краіни-учасниці зазначеної Наради зобов'язались сприяти поширенню нових форм промислового співробітництва укладати двосторонні угоди з різних його аспектів

Важливу роль у правовому регулюванні міжнародних економічних відносин у сфері промислового співробітництва відіграють міжнароД^НІ економічні органи та організації

Серед них слід зазначити;

1) Організація об'єднаних націй з промислового розвитку,

2) Конференцію ООН з торгівлі та розвитку,

3) Комітет з промислового розвитку Економічної і соціальної ради ООН та и регіональні комісії тощо

Ці органи та організації досліджують шляхи промислового піднесення країн, що розвиваються, проводять семінари і конференції з питань прискорення промислового розвитку країн опрацьовують робочі програми індустріалізації та надають відповідні консультації зацікавленим країнам У світі поки що відсутня багатостороння конвенція глобального масштабу яка б регулювала комплекс питань промислового співробітництва на міжнародному рівні Тому країни укладають двосто­ронні угоди стосовно промислового співробітництва

§2. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у сільському господарстві

З огляду на кліматичні та інші чинники сільське господарство є досить спеціалізованою галуззю економіки планети Продукція сільського господарства часто стає предметом міждержавних економічних відносин, про що свідчать глобальні масштаби обміну продукцією сільського господарства

Сприяння міждержавному співробітництву в галузі сільського господарства та вдосконалення його міжнародно-правового регулювання належать до пріоритетних завдань міжнародних економічних організацій

Певну роль у міждержавному сільськогосподарському співробітництві відіграють:

1) продовольча і сільськогосподарська організація,

2) міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку,

3) міжнародна асоціація з контролю якості насіння

4) міжамериканське бюро з ґрунтів і економіки сільського господарства,

5) міжнародна комісія з переробки сільськогосподарських продуктів,

6) міжнародне бюро з виноградарства і вино виробництва

7) міжнародний комітет з чаю,

8) союз із захисту прав на сорти рослин (УПОВ) та ін

Практично всі регіональні економічні комісії Економічної і соціальної ради ООН вирішують питання міждержавного співробітництва в галузі сільського господарства В Економічній комісії ООН для Європи ці функції виконує Комітет з питань сільського господарства

Вищим органом ООН з проблем продовольства та суміжних з ними питань є Всесвітня продовольча рада (ВПР), створена у 1974 р відповідно до рішень Всесвітньої продовольчої конференції в Римі

Всесвітня продовольча рада вивчає актуальні питання продовольчої ситуації у світі та опрацьовує відповідні рекомендації

Рада сприяла розробці концепції національних продовольчих стратегій та створенню механізму продовольчих кредитів у межах МВФ Всесвітня продовольча рада зробила великий внесок у створення в 1980р Міжнародного надзвичайного продовольчого резерву

Нині міжнародне співробітництво в галузі сільського господарства відбувається переважно на двосторонній основі Угода про сільське господарство, яку було укладено в межах Уругвайського раунду ГАТТ стосується не сільськогосподарського співробітництва, а лібералізації торгівлі сільськогосподарською продукцією Угода передбачає створення справедливої ринково орієнтованої системи торгівлі продукцією сільського господарства шляхом модифікації заходів, пов'язаних із допуском на кордоні імпортованої продукції, зміни політики субсидування сльськогосподарського виробництва та торгівлі продукцією