§4. Принципи в системі міжнародного права

Принципи міжнародного права - своєрідні узагальнені норми, відображають притаманні ознаки та головний зміст міжнародного. та наділені вищою юридичною, політичною та "моральною" силою.

Принципи міжнародного права історично обумовлені та відображати конкретні інтереси держав та міжнародного суспільства Регулюючий вплив принципів на стан міжнародних відносин здійснюється шляхом нормотворчості та нормозастосування.

Характерною рисою принципів міжнародного права виступає ^ стабільність та взаємозв'язок. Тільки у взаємодії принципи здатні виконувати покладені на них функції.

Функціями принципів міжнародного права є:

1) регулятивна (визначення основ взаємодії суб'єктів міжнародного права);

2) охоронна (виражають та охороняють загальносвітові гуманістичні цінності);

3) ідеологічна (виступають у якості ідейної основи функціонування та розвитку міжнародного права);

4) орієнтаційна (орієнтують держави на позитивно-правові установлення, є своєрідним критерієм міжнародної законності).

Принципи міжнародного права знайшли своє відображення у таких джерелах, як Статут ООН від 26.06.1945р., Декларація про принципи міжнародного права від 24.10.1970р., та Заключний акт РБСЄ від 01.08.1975р. (останній має регіональний характер). Це так звані основні принципи.

Принципи, закріплені в статуті ООН носять імперативний характер тобто є обов'язковими для виконання та не можуть бути скасовані державами ні одноособово, ні за взаємною згодою.

В Статуті ООН та Декларації перелічені наступні принципи:

1) незастосування сили та

3) невтручання; погрози силою;

4) співпраці;

2) мирного вирішення спорів;

5) рівноправності та самовизначення народів;

₆) суверенної рівності держав;

7) доброякісного виконання зобов'язань з міжнародного права.

Заключний акт РБСЄ доповнив до вищевказаних ще 3 принципи:

і) недоторканості кордонів; 3) поважання прав людини.

2) територіальної цілісності;

Існують також і галузеві принципи (спеціальні) - принципи у вигляді загальних норм права, згідно з якими складається внутрішньогалузеве регулювання міжнародних правовідносин (принципи морського та дипломатичного права).

Так, спеціальними принципами міжнародного економічного права є

принципи:

1) недискримінації (надання умов, які є не гіршими ніж умови для інших держав);

2) найбільшого сприяння (обов'язок надавати пільговий режим, який, застосовується до будь-якої третьої держави);

3) національного режиму (на взаємних засадах прирівнювання іноземців до своїх громадян);

4) взаємної вигоди (справедливе розподілення вигод і обов'язків обсягу, що порівнюється);

⁵) преференціального режиму (торгові пільги в основному у відношенні митних зборів).

§5. Звичаєві та договірні норми. Їх взаємозв'язок та взаємозалежність

Звичаєві норми - такий вид норм міжнародного права, що характеризується переродженням звичаїв у норми, шляхом надання їм юридично обов'язкової сили.

Характерні риси звичаєвих норм:

1. Виступають основним засобом формування загального міжнародного права.

2. Приймаються, реалізуються та змінюються міжнародним співтовариством в цілому, оскільки її положень дотримуються практично всі держави.

3. Є базовими та загальновизнаними, що дає можливість припускати існування загальної гарантованості виконання приписів звичаєвих норм.

Договірні норми - такий вид норм міжнародного права, який становить собою формально-виражене правило поведінки, юридична сила якого витікає з міжнародно-правового договору.

Характерні риси договірних норм:

1) формально виражені (мають певні переваги притаманні письмовим документам);

2) більш точно та конкретно виражають зміст правовідносин ніж звичаєві;

3) є основою створення, діяльності та визначення правового статусу міжнародних організацій;

4) процес створення обмежується часом узгодження сторонами суттєвих умов угоди, що займає відносно небагато часу;

5) є наслідком більш оперативного реагування на зміну відносин;

6) процес застосування більш легкий, внаслідок змістової визначеності норми,

7) більш приваблива можливість застосування у якості підстави для формування процесуальної поведінки або становища тощо.

Договірні та звичаєві норми міжнародного права тісно взаємопов'язані бою та знаходяться у взаємодії. Так, вони мають єдину юридичну природу та здійснюються на основі єдиних принципів.

Договори виступають засобом реалізації положень норм звичаєвого права оскільки призводять до конкретизації змісту та способів реалізації останніх у певних відносинах. В той же час звичаєві норми служать нібито орієнтиром для формування змісту та загальних начал договорів.