- •Тема 1. Поняття, зміст і особливості сучасного міжнародного права
- •§1. Поняття та зміст міжнародного права
- •§2. Форма, джерела міжнародного права
- •§3. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •§4. Функції міжнародного права
- •§5. Юридично обов'язкова сила міжнародного права
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку міжнародного права
- •§1. Історія і наука міжнародного права
- •§2. Міжнародне право стародавнього світу
- •§3. Міжнародне право Середньовіччя (з V ст. До Вестфальского миру 1648 р.)
- •§4. Міжнародне право з 1648 року до 1815 року
- •§5. Міжнародне право з 1815 року до закінчення Першої світової війни
- •§6. Міжнародне право з 1919 року до створення оон. Сучасне міжнародне право
- •Тема 3. Інститут міжнародної економічної правосуб'єктності
- •§1. Загальна характеристика суб'єктів міжнародних правовідносин
- •§2.Держава як основний суб'єкт міжнародних правовідносин
- •§3. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- •§4. Правосуб'єктність народів, націй, що борються за свою незалежність і визнані такими
- •§5. Правосуб'єктність державоподібних утворень
- •§7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§8. Характеристика основних прав і обов'язків держави
- •§9. Поняття юрисдикції, імунітету і міжнародно-правового визнання
- •§10. Характеристика правонаступництва держав
- •Тема 4.Система сучасного міжнародного права, її загальна характеристика
- •§1. Поняття системи міжнародного права і характеристика
- •§2. Поняття та загальна класифікація норм міжнародного права як важливої складової системи
- •§4. Принципи в системі міжнародного права
- •§5. Звичаєві та договірні норми. Їх взаємозв'язок та взаємозалежність
- •Тема 5. Регулювання стану міжнародно-правових відносин
- •§1. Поняття та механізм міжнародно-правового регулювання
- •§2. Міжнародний правопорядок та міжнародна законність
- •§3. Контроль у міжнародному праві
- •§4. Міжнародна правова відповідальність. Санкції та контрміри
- •1. Правоохоронна:
- •Тема 6.Сфера дії міжнародного права
- •§1. Суб'єктна й об'єктна сфери дії міжнародного права
- •§2. Розмежування просторових сфер дії міжнародного і національного (внутрішньодержавного) права
- •§3. Міжнародне право і екстратериторіальна дія національного права
- •Тема 7. Територіальне верховенство держав
- •§1. Територіальне верховенство та державна територія
- •4) Морське дно за межами континентального шельфу;
- •§2. Державні кордони
- •Тема 8. Право міжнародних договорів
- •§ 1. Поняття права міжнародних договорів Право міжнародних договорів - галузь міжнародного права, ще визначає порядок виникнення, дії і припинення міжнародних договорів.
- •§2. Сторони і класифікація договорів
- •§3. Договірні правовідносини, їх загальні поняття і принципи
- •§4. Окремі види економічних договорів і угод, їх основні характеристики
- •Тема 9. Забезпечення виконання зобов'язань що витікають з міжнародних договорів. Розгляд спорів
- •§1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов'язань і засобів вирішення міжнародних економічнихспорів
- •§2. Міжнародний суд оон і Рада Безпеки оон
- •§3. Економічний суд снд
- •§4. Механізм врегулювання спорів в межах Всесвітньої торгової організації
- •§5. Міжнародні третейські суди (арбітражі)
- •Тема 10. Загальні положення правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§1. Основні засади правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§2. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 11. Міжнародне торговельне право
- •§1. Поняття, зміст і джерела міжнародного торговельного права
- •§2. Принципи міжнародної торгівлі
- •Тема 12. Міжнародне валютно-фінансове право
- •§ 1. Поняття і зміст міжнародного валютно-фінансового
- •§ 2. Організаційно-правовий механізм міжнародної валютно-фінансової системи
- •§3. Європейська валютна система
- •§ 4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та джерела їх регулювання
- •Тема 13. Міжнародне транспортне право
- •§1. Поняття міжнародного транспортного права
- •§2. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю залізничного транспорту
- •§3. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю авіаційного транспорту
- •§4. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю автомобільного транспорту
- •§5. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю морського, річного транспорту, та поштових перевезень і транзиту
- •Тема 14. Міжнародно-правова співпраця в промисловості та сільському господарстві. Правове регулювання міжнародної науково-технічної співпраці
- •§1. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у промисловості
- •§2. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у сільському господарстві
- •§3. Значення та правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Тема 15. Міжнародне економічне право у взаємовідносинах держав снд
- •§1. Специфіка міжнародного економічного права у взаємовідносинах держав-учасниць снд
- •§2. Співдружність незалежних держав та загальна характеристика її структури
- •§3. Основні засади правового регулювання міждержавних відносин країн-членів снд
§4. Механізм врегулювання спорів в межах Всесвітньої торгової організації
Угодою про створення Всесвітньої торгової організації (ВТО) встановлено систему правил і процедур, що застосовуються д. врегулювання спорів, які виникають у межах договорів, віднесених п компетенції ВТО. Органом розв'язання спорів є Генеральна Рада ВТО яка приймає до розгляду спори, що не вдалось вирішити на двостороннє основі, у тому числі із залученням "добрих послуг" Генерального секретаря ВТО чи іншої особи.
Уряд певної країни подає до Генеральної Ради ВТО клопотання пре розгляд спору, яка протягом 60 днів після отримання клопотання мас призначити склад комісії ( 3 або 5 осіб - урядових і неурядових експертів-висококваліфікованих фахівців, які добре обізнані з міжнародного торговельного законодавства і політики). Для об'єктивного вивчення матеріалів справи та складання доповіді, що містить відповідні рекомендації, комісії надається 6-9 місяців.
Якщо одна, або обидві сторони справи незадоволені доповіддю комісії, процедура ВТО передбачає апеляційний (касаційний) орган Сторона, яку було визнано порушницею, повинна негайно або в призначений Радою термін виконати рекомендації комісії, або може запропонувати сплатити компенсацію. Якщо сторона-порушниця не вкладається в цей термін, інша сторона може подати заяву про відшкодування їй збитків.
У тому разі, коли рекомендації не виконуються або компенсація не сплачується, то сторона-скаржниця може за згодою Ради призупини11 надання країні-порушниці пільг і прав, що передбачені міжнародними угодами, які належать до сфери ВТО (підвищення тарифів на товари, й імпортуються з країни-порушниці).
§5. Міжнародні третейські суди (арбітражі)
в міжнародній практиці під терміном "арбітраж" мається на увазі установа або організаційна форма вирішення спорів. Під третейським (арбітражним) судом прийнято розуміти суд обраний сторонами для вирішення спору між ними. Склад суду визначається сторонами, а звернення до нього здійснюється на підставі угоди сторін.
Міжнародна практика створила два види комерційного арбітражу:
1) ізольований (випадковий,) - ас//юс;
2) постійно діючий.
Процедура арбітражу асі пос може визначатися сторонами самостійно або шляхом згоди про застосування модельних правил арбітражу (наприклад арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ).
Постійно діючі арбітражі відрізняються від тимчасово створених тим, що вони мають постійний секретаріат, який виконує функції інформаційного та консультативного пункту, управління справами та архіву.
Арбітрами, які існують при торгових палатах відповідних держав, є загальними арбітражами.
Особливі арбітражі розглядають та приймають рішення з окремих груп спірних справ. Наприклад, міжнародний арбітраж з морського і внутрішнього судноплавства в Гдині - по всім спорам, що пов'язані з морським и портовим господарством тощо.
Відповідно до ст. 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у будь-якому спорі, продовження якого може загрожувати миру і безпеці, повинні розв'язати його мирним шляхом. Ця норма Статуту ООН є підставою для розв'язання спорів, зокрема, з використанням процедури міжнародного третейського суду.
Міжнародний третейський суд як один із засобів розв'язання спорів передбачений Декларацією про принципи міжнародного Права прийнятою в 1970 р., та Манільською декларацією про мирне розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний арбітраж передбачаю? Пакт Ліги арабських держав, Статут Організації американських держав т ін.
Для передачі спору на розгляд арбітражу країнам, що спорять необхідно взяти зобов'язання щодо виконання рішення арбітражу Та досягнення домовленості про процедуру розгляду спору.
Так, наприклад, Угодою між Урядами України і США про сприяння інвестиціям від б травня 1992 р. передбачається, що можливі між ними спори можуть передаватися з ініціативи будь-якого з двох урядів до арбітражного суду. Суд складається з 3-х осіб - 2 арбітра, призначені кожним з урядів та обраний за взаємною згодою голова арбітражного суду, який має бути громадянином третьої держави, призначення якого має бути схвалене обома урядами.
Арбітри мають бути призначені протягом трьох місяців, а голова -шести місяців з дня одержання прохання від будь-якого з урядів про проведення арбітражу. Якщо ж такі призначення не будуть здійснені в зазначені терміни, то будь-який з урядів може за умови відсутності іншої домовленості просити Генерального секретаря постійного арбітражного суду виконати необхідне призначення, і уряди, що спорять, мають погодитися з ним. Арбітражний суд, передбачений цією угодою, встановлює власні правила процедури.
У 1985 р. ЮНСІТРАЛ розробила Типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж, який відбиває тенденцію про уніфікацію права міжнародного комерційного арбітражу у світовому масштабі. Міжнародна торговельна палата (Париж) у 1923 р. створила постійно діючий Арбітражний суд.
Помітну роль у розвитку міжнародного комерційного арбітражу Міжнародна рада з комерційного арбітражу (МРКА), Міжнародна федерація закладів комерційного арбітражу, Американська арбітражна асоціація , Лондонський міжнародний арбітражний суд, Арбітражний інститут Стокгольмської торговельної палати тощо.
