- •Тема 1. Поняття, зміст і особливості сучасного міжнародного права
- •§1. Поняття та зміст міжнародного права
- •§2. Форма, джерела міжнародного права
- •§3. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •§4. Функції міжнародного права
- •§5. Юридично обов'язкова сила міжнародного права
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку міжнародного права
- •§1. Історія і наука міжнародного права
- •§2. Міжнародне право стародавнього світу
- •§3. Міжнародне право Середньовіччя (з V ст. До Вестфальского миру 1648 р.)
- •§4. Міжнародне право з 1648 року до 1815 року
- •§5. Міжнародне право з 1815 року до закінчення Першої світової війни
- •§6. Міжнародне право з 1919 року до створення оон. Сучасне міжнародне право
- •Тема 3. Інститут міжнародної економічної правосуб'єктності
- •§1. Загальна характеристика суб'єктів міжнародних правовідносин
- •§2.Держава як основний суб'єкт міжнародних правовідносин
- •§3. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- •§4. Правосуб'єктність народів, націй, що борються за свою незалежність і визнані такими
- •§5. Правосуб'єктність державоподібних утворень
- •§7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§8. Характеристика основних прав і обов'язків держави
- •§9. Поняття юрисдикції, імунітету і міжнародно-правового визнання
- •§10. Характеристика правонаступництва держав
- •Тема 4.Система сучасного міжнародного права, її загальна характеристика
- •§1. Поняття системи міжнародного права і характеристика
- •§2. Поняття та загальна класифікація норм міжнародного права як важливої складової системи
- •§4. Принципи в системі міжнародного права
- •§5. Звичаєві та договірні норми. Їх взаємозв'язок та взаємозалежність
- •Тема 5. Регулювання стану міжнародно-правових відносин
- •§1. Поняття та механізм міжнародно-правового регулювання
- •§2. Міжнародний правопорядок та міжнародна законність
- •§3. Контроль у міжнародному праві
- •§4. Міжнародна правова відповідальність. Санкції та контрміри
- •1. Правоохоронна:
- •Тема 6.Сфера дії міжнародного права
- •§1. Суб'єктна й об'єктна сфери дії міжнародного права
- •§2. Розмежування просторових сфер дії міжнародного і національного (внутрішньодержавного) права
- •§3. Міжнародне право і екстратериторіальна дія національного права
- •Тема 7. Територіальне верховенство держав
- •§1. Територіальне верховенство та державна територія
- •4) Морське дно за межами континентального шельфу;
- •§2. Державні кордони
- •Тема 8. Право міжнародних договорів
- •§ 1. Поняття права міжнародних договорів Право міжнародних договорів - галузь міжнародного права, ще визначає порядок виникнення, дії і припинення міжнародних договорів.
- •§2. Сторони і класифікація договорів
- •§3. Договірні правовідносини, їх загальні поняття і принципи
- •§4. Окремі види економічних договорів і угод, їх основні характеристики
- •Тема 9. Забезпечення виконання зобов'язань що витікають з міжнародних договорів. Розгляд спорів
- •§1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов'язань і засобів вирішення міжнародних економічнихспорів
- •§2. Міжнародний суд оон і Рада Безпеки оон
- •§3. Економічний суд снд
- •§4. Механізм врегулювання спорів в межах Всесвітньої торгової організації
- •§5. Міжнародні третейські суди (арбітражі)
- •Тема 10. Загальні положення правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§1. Основні засади правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§2. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 11. Міжнародне торговельне право
- •§1. Поняття, зміст і джерела міжнародного торговельного права
- •§2. Принципи міжнародної торгівлі
- •Тема 12. Міжнародне валютно-фінансове право
- •§ 1. Поняття і зміст міжнародного валютно-фінансового
- •§ 2. Організаційно-правовий механізм міжнародної валютно-фінансової системи
- •§3. Європейська валютна система
- •§ 4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та джерела їх регулювання
- •Тема 13. Міжнародне транспортне право
- •§1. Поняття міжнародного транспортного права
- •§2. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю залізничного транспорту
- •§3. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю авіаційного транспорту
- •§4. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю автомобільного транспорту
- •§5. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю морського, річного транспорту, та поштових перевезень і транзиту
- •Тема 14. Міжнародно-правова співпраця в промисловості та сільському господарстві. Правове регулювання міжнародної науково-технічної співпраці
- •§1. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у промисловості
- •§2. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у сільському господарстві
- •§3. Значення та правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Тема 15. Міжнародне економічне право у взаємовідносинах держав снд
- •§1. Специфіка міжнародного економічного права у взаємовідносинах держав-учасниць снд
- •§2. Співдружність незалежних держав та загальна характеристика її структури
- •§3. Основні засади правового регулювання міждержавних відносин країн-членів снд
§4. Окремі види економічних договорів і угод, їх основні характеристики
За об'єктом регулювання міжнародно-економічні договори можливо виділити у наступні групи:
1) які визначають міжнародно-правовий режим економічних зв'язків;
2) які регулюють проходження товарів чи послуг, або капіталу через Державні кордони;
3) які регулюють платежі між державами;
4) про взаємне надання транспортних, страхових, банківських послуг пов'язаних з забезпеченням проходження товарів чи послуг, або капіталу через державні кордони;
5) про перевезення вантажів морським, залізничним, повітряним та автомобільним транспортом;
6) про міжнародне регулювання цін на товари з сировини;
7) інші міжнародні угоди (договори про економічну допомогу, про міжнародне регулювання виробництва і т. ін.).
Торгові договори
Найважливішою формою економічної співпраці держав є торговий договір, який містить міжнародно-правові принципи та умови (торговельно-політичний режим) торгових та інших економічних відносин між державами.
Торгові договори встановлюють загальний правовий режим торгівлі, та можуть мати різне найменування - договори про дружбу, торгівлю і мореплавство, про торгівлю та навігацію. Внаслідок свого характеру торгові договори укладаються від імені глав держав і підлягають ратифікації, після чого, як правило, виступають основою для укладення більш конкретних міжурядових угод. Договорами встановлюється правовий режим, який сторони взаємно надають одна одній в питаннях регулювання порядку експорту й імпорту товарів, податкового оформлення, оподатковування й інших питань торгової та пов'язаною з нею діяльністю. Як правило, торгові договори мають тривалий термін дії - 5 років і більше. Мають місце випадки, коли договори укладаються безстроково, тобто без чіткого визначення терміну їхньої дії.
Найчастіше в галузі торгівлі товарами встановлюється режим найбільшого сприяння, і конкретно вказуються сфери, на які він поширюється. Обсяг статусу найбільшого сприяння встановлюється конкретно в кожному міжнародному договорі, при цьому застосовується метод перерахування випадків (сфер, товарів, і т. ін.), при яких застосовується режим найбільшого сприяння.
Прикладом торгового договору може виступити угода між урядом України й урядом республіки Вірменія "Про вільну торгівлю" від 07.10.1994р. ратифікована Законом N 167/96-ВР від 05.05 96 ) Так, у ст.ст. 1, 2 Угоди освіттлені питання обкладення митом, та питання оподаткування (заборона підвищення ставок податків або зборів на товари, аналогічні товарам внутрішнього виробництва, чи товарів що вироблені та надходять з третіх країн заборона застосовування у відношенні складування, перевантаження, збереження, перевезення товарів договірної сторони правила інші, ніж ті, що застосовуються в аналогічних випадках у відношенні власних товарів, чи товарів походженням з третіх країн.). Питання, пов'язані з порядком здійснення транзиту по території країн-учасниць висвітлені в ст.7 (дотримання принципу волі транзиту - обов'язок сторін забезпечити безперешкодний транзит через їх територію товарів, що походять з митної території один-одної та інші умови.
Контингентні угоди (угоди про товарообіг)
Являють собою угоди між урядами держав-учасниць про постачання товарів. Як правило укладаються терміном не більше ніж на один рік, однак у деяких випадках термін угоди може досягати й п'яти років.
Контингенти взаємних постачань товарів наводяться в переліках, що є доповненням до угоди. В них визначається як загальна кількість товару по кожній з позицій, так і його річні обсяги протягом терміну дії угоди, якщо ця угода довгострокова. За згодою сторін переліки можуть щорічно Доповнюватися й уточнюватися, що оформлюється відповідними протоколами між урядами. Уклавши контингентні угоди, уряди зобов'язуються безперешкодно надавати дозвіл на експорт і імпорт товарів у межах погодженої кількості і виду. Іноді, на основі взаємності, уряду надають гарантії На постачання відповідних товарів.
Кредитні угоди
Являють собою договори згідно до яких одна із сторін (держава-кредитор) надає іншій стороні (державі - боржнику) певну суму коштів, а інша сторона погашає суму боргу на передбачених угодою умовах Під умовами погашення боргу розуміються тверда валюта, банківські метали постачання товарів тощо. За такими угодами сторона - боржник зобов'язана сплатити певний відсоток за користування кредитом.
Міжурядова кредитна угода - угода про зобов'язання сплатити 6орг Кредит надається не для безпосереднього його використання урядом, а в інтересах визначених суб'єктів даної держави.
Додатковими гарантіями для укладення міжурядової кредитної угоди є:
1) ратифікація кредитної угоди відповідно до законодавства про міжнародні договори;
2) видача боржником урядових боргових зобов'язань;
3) видача боржником боргових зобов'язань чи казначейських векселів Національного банку.
Зміст угод про постачання товарів у кредит розкриває, як правило, там положення: сума кредиту чітко визначена; постачання товарів кредитора передують постачанням товару боржника; за користування кредитом уряд -боржник сплачує уряду - кредитору певний відсоток, що називається "вартість кредиту".
Угоди про міжнародні розрахунки
Це міжурядові угоди про порядок здійснення розрахунків за товари, послуги й інші торгові та неторгові операції. Можуть укладатися окремо, але можуть виступати і як положення, що включаються до складу угод про товарообіг. Існують наступні види угод про міжнародні розрахунки:
Платіжні - містять зобов'язання урядів на дозвіл переказів конвертованої чи обмежено конвертованої валюти в межах здійсненне платежів між відповідними державами.
Клірингові - визначають порядок взаємних розрахунків шляхом зустрічних вимог і зобов'язань, що виникають у зовнішній торгівлі, переказу іноземної валюти
Метою таких договорів є необхідність збалансувати взаємні платежі. Оскільки курс валют, у якій відбуваються розрахунки коливається, - передбачається валютне застереження , згідно з якою готівка на кредитних перераховується при зміні курсу валют.
Довгострокові комплексні угоди про економічне, промислове і науково- технічне співробітництво
Визначають загальні перспективи, нові напрямки і сфери промислового й торгового співробітництватва та його організаційні форми. Містять зобов'язання урядів держав сприяти співробітництву між зацікавленими організаціями і підприємствами шляхом створення для цього необхідних умов.
Приклад - Угода про основні напрямки економічного і торгового та науково-технічного співробітництва між СРСР та Індією від 1985р., Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про науково-технічне співробітництво від 27 серпня 1996 р.( Угоду ратифіковано Законом N 41/98-ВР від 16.01.98 )
Товарні угоди
Угоди укладені між державами-експортерами і державами-імпортерами мінеральної і сільськогосподарської сировини. Мета укладання таких угод -створення умов, здатних запобігти фактам значних стрибків цін на сировину шляхом врегульованого визначення експортно-імпортних квот для держав-виробників і встановлення мінімальних та максимальних цін на такі товари. Так, держави-експортери беруть обов'язок не пропонувати на експорт конкретного товару більш ніж це встановлено для нього квотою. В свою чергу держави-імпортери повинні здійснити закупівлю визначеної кількості товару.
Внаслідок неможливості регулювання обсягу того чи іншого товару, в товарних угодах передбачається міжнародна система контрольованих запасів (національні - зберігаються в межах держав-експортерів, квазіміжнародні зберігаються в межах держав-експортерів, але підлягають розподіленню згідно з міжнародними нормами, міжнародні - зберігаються міжнародними організаціями ( Між африканська організація з кави, ОПЕК)
Міжнародний договір про надання технічних послуг
До технічних послуг відноситься монтаж, нагляд за монтажем (шефнагляд), послуги сервісу.
На сьогоднішній день універсальна міжнародна конвенція в цій сфер ще відсутня. Проте, активно укладаються угоди між окремими державами метою яких є регулювання основних питань співробітництва в області технічних послуг. Так, наприклад, Угода про співробітництво в області технічного нагляду за судами і їхньої класифікації (Варшава, 15 грудня 1961 року), укладена між урядами НРБ, ВНР, ГДР, ПНР, РНР, СРСР і ЧСР.
Сторони зобов'язані здійснювати обмін інформацією з питань організації роботи органів технічного нагляду і класифікації; обмін діючими правилами і нормативними матеріалами, що стосуються здійснення технічного нагляду за будівництвом і експлуатацією судів, а також правилами їх класифікації з метою можливої уніфікації цих правил і нормативних матеріалів, консультації з актуальних технічних проблемах, що є цікавими для сторін, і обмін технічною літературою; обмін будь-якою іншою інформацією з питань технічного нагляду за судами і їх класифікації і т. ін.
Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності
Конвенція універсального характеру, що регулює здійснення іноземних інвестицій поки ще відсутня. Але існує ряд міжнародно-правових актів, що визначають порядок захисту іноземних інвестицій.
Сеульською конвенцією 1985р. було утворено Багатобічне агентство по гарантії інвестиції
У рамках СНД укладено більше 10 міжнародних договорів з питань власності й інвестицій держав-учасниць, однією з яких є Конвенція про захист прав інвестора укладена в Москві 28.03.97р.
Згідно з її положеннями, стороною інвестиційних відносин може бути юридична чи фізична особа. Конвенцією встановлюється принцип сприяння у інвестиційній діяльності, за винятком вилучень, що можуть установлюватися національним законодавством країни-реципієнта. Перелік вилучень містить назви галузей, підприємств, організацій, що відповідно до національного законодавства сторін не підлягають приватизації, чи існуванню або іншим формам роздержавлення власності.
Конвенцією закріплені також і пріоритетні галузі здійснення інвестицій, і питання захисту інвестицій від процедур націоналізації і реквізиції; відшкодування збитку, заподіяного інвестору неправомірними рішеннями і діями (бездіями) державних органів або посадових осіб. Причому, компенсація за нанесення збитку інвестору виплачується у валюті, в якій здійснені інвестиції.
Джерелами міжнародного інвестиційного законодавства є й двосторонні угоди про підтримку здійснення і захисту іноземних інвестицій, або відповідні розділи міжнародних торгових договорів.
Крім зазначених основних видів міжнародних економічних договорів практиці міждержавної економічної взаємодії відомі й інші спеціальні різновиди, що регулюють економічні відносини, наприклад, у галузі транспорту, туризму, охорони інтелектуальної власності, міжнародного регулювання зв'язку, сільського господарства тощо.
