- •Тема 1. Поняття, зміст і особливості сучасного міжнародного права
- •§1. Поняття та зміст міжнародного права
- •§2. Форма, джерела міжнародного права
- •§3. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •§4. Функції міжнародного права
- •§5. Юридично обов'язкова сила міжнародного права
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку міжнародного права
- •§1. Історія і наука міжнародного права
- •§2. Міжнародне право стародавнього світу
- •§3. Міжнародне право Середньовіччя (з V ст. До Вестфальского миру 1648 р.)
- •§4. Міжнародне право з 1648 року до 1815 року
- •§5. Міжнародне право з 1815 року до закінчення Першої світової війни
- •§6. Міжнародне право з 1919 року до створення оон. Сучасне міжнародне право
- •Тема 3. Інститут міжнародної економічної правосуб'єктності
- •§1. Загальна характеристика суб'єктів міжнародних правовідносин
- •§2.Держава як основний суб'єкт міжнародних правовідносин
- •§3. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- •§4. Правосуб'єктність народів, націй, що борються за свою незалежність і визнані такими
- •§5. Правосуб'єктність державоподібних утворень
- •§7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§8. Характеристика основних прав і обов'язків держави
- •§9. Поняття юрисдикції, імунітету і міжнародно-правового визнання
- •§10. Характеристика правонаступництва держав
- •Тема 4.Система сучасного міжнародного права, її загальна характеристика
- •§1. Поняття системи міжнародного права і характеристика
- •§2. Поняття та загальна класифікація норм міжнародного права як важливої складової системи
- •§4. Принципи в системі міжнародного права
- •§5. Звичаєві та договірні норми. Їх взаємозв'язок та взаємозалежність
- •Тема 5. Регулювання стану міжнародно-правових відносин
- •§1. Поняття та механізм міжнародно-правового регулювання
- •§2. Міжнародний правопорядок та міжнародна законність
- •§3. Контроль у міжнародному праві
- •§4. Міжнародна правова відповідальність. Санкції та контрміри
- •1. Правоохоронна:
- •Тема 6.Сфера дії міжнародного права
- •§1. Суб'єктна й об'єктна сфери дії міжнародного права
- •§2. Розмежування просторових сфер дії міжнародного і національного (внутрішньодержавного) права
- •§3. Міжнародне право і екстратериторіальна дія національного права
- •Тема 7. Територіальне верховенство держав
- •§1. Територіальне верховенство та державна територія
- •4) Морське дно за межами континентального шельфу;
- •§2. Державні кордони
- •Тема 8. Право міжнародних договорів
- •§ 1. Поняття права міжнародних договорів Право міжнародних договорів - галузь міжнародного права, ще визначає порядок виникнення, дії і припинення міжнародних договорів.
- •§2. Сторони і класифікація договорів
- •§3. Договірні правовідносини, їх загальні поняття і принципи
- •§4. Окремі види економічних договорів і угод, їх основні характеристики
- •Тема 9. Забезпечення виконання зобов'язань що витікають з міжнародних договорів. Розгляд спорів
- •§1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов'язань і засобів вирішення міжнародних економічнихспорів
- •§2. Міжнародний суд оон і Рада Безпеки оон
- •§3. Економічний суд снд
- •§4. Механізм врегулювання спорів в межах Всесвітньої торгової організації
- •§5. Міжнародні третейські суди (арбітражі)
- •Тема 10. Загальні положення правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§1. Основні засади правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§2. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 11. Міжнародне торговельне право
- •§1. Поняття, зміст і джерела міжнародного торговельного права
- •§2. Принципи міжнародної торгівлі
- •Тема 12. Міжнародне валютно-фінансове право
- •§ 1. Поняття і зміст міжнародного валютно-фінансового
- •§ 2. Організаційно-правовий механізм міжнародної валютно-фінансової системи
- •§3. Європейська валютна система
- •§ 4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та джерела їх регулювання
- •Тема 13. Міжнародне транспортне право
- •§1. Поняття міжнародного транспортного права
- •§2. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю залізничного транспорту
- •§3. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю авіаційного транспорту
- •§4. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю автомобільного транспорту
- •§5. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю морського, річного транспорту, та поштових перевезень і транзиту
- •Тема 14. Міжнародно-правова співпраця в промисловості та сільському господарстві. Правове регулювання міжнародної науково-технічної співпраці
- •§1. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у промисловості
- •§2. Загальні засади правового регулювання міжнародного співробітництва у сільському господарстві
- •§3. Значення та правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Тема 15. Міжнародне економічне право у взаємовідносинах держав снд
- •§1. Специфіка міжнародного економічного права у взаємовідносинах держав-учасниць снд
- •§2. Співдружність незалежних держав та загальна характеристика її структури
- •§3. Основні засади правового регулювання міждержавних відносин країн-членів снд
§3. Договірні правовідносини, їх загальні поняття і принципи
Процес укладення договорів можна розділити на певні стадії, кожна з яких має свої особливості і характеристику.
Процесу укладення передує договірна ініціатива - пропозиція укласти договір з одночасним поданням проекту тексту договору. Підготовка тексту договору здійснюється, в основному, шляхом переговорів через звичайні дипломатичні канали, на міжнародних конференціях і в міжнародних організаціях (наприклад, у рамках ООН діє Комісія з міжнародного права)
Повноваження:
Для участі в кожній зі стадій укладення договору представник держави чи організації повинен мати певні повноваження. У відповідності до ст.7 Віденських конвенцій 1969 і 1986р.р. глави держав, глави урядів і міністри закордонних справ не мають потреби в повноваженнях і можуть здійснювати будь-які дії щодо укладення договорів (так званий принцип "ех огПсіо", тобто "внаслідок займаного положення"). Глави дипломатичних представництв, і представництв при міжнародних організаціях, глави делегацій на міжнародних конференціях не мають потреби в повноваженнях лише з метою прийняття тексту договору Майже однаковий принцип підтвердження повноважень передбачено ст.5 ЗУ від 22.12.1993р. №3767-ХІІ.
Слід зазначити, що укладення договору без повноважень не породжує правових наслідків, якщо такі дії не будуть надалі підтверджені відповідним суб'єктом.
Стадії укладення договорів:
1 Прийняття тексту (приймається за згодою всіх учасників говорів). Сам факт прийняття не накладає юридичних обов'язків,
але може вплинути на політику і міжнародне право.
2 Встановлення автентичності тексту (означає, що даний текст є справжнім і достовірним). Після встановлення автентичності договору текст не підлягає подальшим змінам. Здійснюється шляхом повного чи попереднього підписання самого тексту.
3. Згода на обов'язковість договору (може бути виражена підписанням, ратифікацією, затвердженням, прийняттям або приєднанням, відповідно до порядку передбаченого самим договором)
Підписання договору, або остаточне прийняття тексту, або вираження згоди на його обов'язковість. Підписання буває: повним, остаточним чи попереднім. Одним із видів попереднього підписання є парафування, що характеризується підписанням ініціалами уповноважених осіб першої та останньої або кожної сторінок договору. Підписання договору породжує моральний обов'язок подати його на ратифікацію.
Ратифікація - акт затвердження договору вищими органами держави, що виражає згоду на його обов'язковість.
Порядок ратифікації визначається внутрішнім правом держав-учасниць договору (ст.85 Конституції України 28.06.98р. - визначає повноваження Верховноі Ради України. ч.2 ст.7 ЗУ "Про міжнародні договори України" - встановлює перелік міжнародних договорів, які підлягають обов'язковій ратифікації). Акт ратифікації є підставою для підпису головою ратифікаційної грамоти. Процес ратифікації вважається завершеним обміну ратифікаційними грамотами, або, у випадку багатобічного договору після здачі її на збереження.
Затвердження, прийняття - процедури вираження згоди „а обов'язковість договору, який не підлягає ратифікації, але потребу ухвалення після підписання. Ці процедури застосовуються в тих випадках, якщо це передбачено договором або діючим законодавством сторін.
Приєднання - акт згоди на обов'язковість договору, укладеного іншими державами.
Можливість приєднання передбачається в самому договорі, щ узгоджується з його учасниками. Як правило, приєднання здійснюється тими ж органами, що й ратифікація.
Застереження - односторонні заяви, зроблені стороною в процесі укладення договору, що мають за мету змінити або виключити дію окремш положень у відношенні автора застереження.
Вимоги до застережень:
1) не повинні суперечити цілям і принципам договору;
2) не повинні змінювати його головний зміст.
Юридичні наслідки застережень - вносять відповідні зміни в договір у взаємовідносинах сторони, що їх зробила, та сторін}що їх прийняли. Якщо окремі учасники договору заперечують проти застережень, то по відношенню до них вони не застосовуються, також, як і не змінюють статусу взаємовідносин між іншими учасниками.
Після ратифікації або іншого вираження згоди на обов'язковість сили РІІ договору здійснюється обмін ратифікаційними грамотами, документами я* підтверджують прийняття або затвердження договору (у разі якщо договір двосторонній), або їх передача на схов (у разі, якщо договір багатосторонній) або обмін нотами - як спрощена форма вираження згоди на обов'язковість договору
Депозитарій (охоронювач) - визначений угодою договірних сторін об'єкт, у функції якого звичайно входять: і) збереження оригіналу договору і зданих на збереження повноважень;
2) підготовка і розсилання засвідчених копій договору;
3) одержання і збереження стосовних до договору документів;
4) реєстрація договору.
Договори набирають силу на умовах, що зазначені в самих договорах. Не потребуючий ратифікації або затвердження договір набирає сили з моменту його підписання. Договір, що підлягає ратифікації набирає силу після його ратифікації.
Реєстрація та опублікування договору також виконують важливу роль. Так, реєстрації підлягає договір, що вже набрав сили, для чого одна із сторін направляє в секретаріат ООН примірник договору.
Після ратифікації, чи її процедури, що її замінює, договір підлягає публікації. Офіційна публікація договору має істотне практичне значення, бо договір стає частиною правової системи держави і підлягає застосуванню всіма органами держави. Крім того, офіційна публікація має ще й загальнополітичний результат - це один із шляхів боротьби з "таємними" договорами, що й на сьогоднішній день існують в міжнародних відносинах (угоди про військове співробітництво, постачання товарів, співробітництво силових відомств і т. ін.)
Форма договору - зовнішня форма вираження договору.
Міжнародне право не встановлює обов'язкової форми договору. Учасники мають право самостійно визначати у якій формі повинен бути Укладений договір. Сама форма не впливає на юридичну чинність договору.
Форми договорів
Усна - як правило, використовується для оформлення перетворену дипломатичних місій у посольства, для встановлення дипломатичні); відносин. Має назву "джентльменська угода".
Письмова - домінуюча в договірній практиці, оскільки має певні переваги такі, як деталізація положень, вираження цифрових показників і т ін.
Структура договору:
1) преамбула — частина договору, що вказує на мотиви його укладення, мету й принципи;
2) центральна частина - частина договору, яка містить його основний зміст;
3) заключна частина - частина договору, що містить вказівки на порядок вираження згоди на обов'язковість договору, про набрання ним сили і припиненні дїїі т. ін.;
4) додаткова частина - додатки до договору, юридична чинність яких однакова з центральною частиною договору.
Укладені договори можуть бути переглянуті під час їх дії.
Перегляд договорів - процес внесення до їх змісту виправлень і змін. Можливий тільки за згодою учасників, причому перегляд багатостороннього договору між двома чи більше учасниками, по відношенню один до одного, можливий тільки в тому випадку, якщо це передбачене самим договором або не заборонено ним При цьому зміни не повинні впливати на права та обов'язки інших учасників.
Кожний діючий договір обов'язковий для учасників, поки не буде встановлена його недійсність.
Недійсність буває: відносна - робить договір заперечним, на підставах помилки, обману, підкупу представника;
абсолютна - означає первинну незначність договору. її підставами є мус представника, примус держави, протиріччя імперативній нормі міжнародного права.
Припинення дії договорів можливо двома шляхами:
1) денонсація - однобічне припинення дії договору на умовах, передбачених у ньому;
2) анулювання - однобічне правомірне припинення дії договору на підставах, у ньому не передбачених. Такими підставами можуть бути: істотне порушення положень договору одним з його учасників; безповоротне зникнення об'єкта необхідного для виконання договору.
Призупинення - тимчасове припинення дії договору або відповідно до зазначених в договорі підстав, за згодою сторін, або на основі норм міжнародного права. Призупинення тимчасово звільняє учасників від обов'язку виконувати договір і не впливає на придбані права й обов'язки.
