Тема 1. Поняття, зміст і особливості сучасного міжнародного права

1. Поняття та зміст міжнародного права.

2. Форма, джерела міжнародного права

3. Об'єкт та предмет міжнародного права.

4. Функції міжнародного права.

5. Юридично обов'язкова сила міжнародного права.

§1. Поняття та зміст міжнародного права

У теорії міжнародного права існує велика кількість його визначень, у яких поряд із загальними ознаками, мають місце визначені, логічно з'ясовні і мотивовані авторами, відмінності.

Однак, у більшості випадків, зміст міжнародного права зводиться до наступного:

Міжнародне право - система міжнародних норм, які мають певну юридичну силу, відповідний механізм дії, структурно організовані на базі єдиних цілей і принципів, і покликані найбільш чітко та якісно регулювати міждержавні відносини з метою забезпечення миру і співробітництва.

Дане поняття відображає головну функцію міжнародного права – регулювання міждержавних відносин. Під міждержавними розуміються відносини за участю держав, міжнародних організацій, державоподібних утворень, націй, що борються за свою незалежність, вільні міста -держави і т. ін

Міжнародне право має певні особливості, що відрізняють його від галузей «внутрідержавного» чи «національного права»:

1) предметом МП є міжнародні відносини, які врегульовані нормами міжнародного права. Проте, у певних випадках МП торкаються і внутрідержавні суспільні відносини;

2) коло суб'єктів МП досить специфічне за своїм складом;

3) відсутність наддержавного органу влади і примусу;

4) рішення приймаються шляхом узгодження позицій суб'єктів, відсутній єдиний спеціальний законодавчий орган;

5) має місце формальна юридична рівність усіх держав незалежно від території, населення, наявності чи відсутності збройних сил, а також їх кількості тощо.

§2. Форма, джерела міжнародного права

Для права особливе значення має форма. Якщо розглядати міжнародне право в його взаємозв'язку з іншими соціальними інститутами, то воно виступає як юридична форма міжнародних відносин Внаслідок своєї відносної самостійності ця форма здатна впливати на міжнародні відносини.

Разом з тим міжнародне право має свої власні форму й зміст, становлячи собою їх єдність. Змістом норм міжнародного права є погоджена воля держав (у нормі виражена загальна воля суб'єктів, сформована шляхом узгодження їх воль - це підсумок взаємодії, що відображає умови внутрішнього міжнародного життя держав) Узгоджена воля стає обов'язкова для учасників, саме в цьому і виявляється зміст і мета всього процесу. Вольовий характер носять і норми, які створюються міжнародними організаціями, оскільки визнання за організацією статусу суб'єкта міжнародних правовідносин означає тим самим визнання наявності в неї власної волі. Такі норми становлять систему взаємодії держав-членів конкретної організації

Якщо соціальним змістом міжнародного права є погоджена воля суб'єктів, то його юридичним змістом виступає правило поведінки. Міжнародне право існує у формі норм.

Зовнішньою формою, тобто способом вираження міжнародного права є звичай, договір, і правотворчі рішення міжнародних організацій. Ці офіційно-юридичні форми існування міжнародно-правових норм називають джерелами міжнародного права.

Загальновизнаними і універсальними джерелами є договір і звичай (Віденська конвенція 1969 р. "Про право міжнародних договорів", ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН). Правотворчі рішення міжнародних організацій є спеціальними джерелами, юридична чинність яких визначається установчим актом відповідної організації.