8.2. Прийоми економічного аналізу

Прийоми аналізу економічних показників умовно можуть бути розділені на дві частини: технічні та спеціальні.

Технічні прийоми зв'язані з підготовкою економічної інформації для аналізу. До них відносяться:

• перевірка доброякісності вихідної інформації;

• спрощення цифрових даних;

• приведення даних до виду співставлення;

• обробка планових і звітних даних;

• визначення середніх і відносних величин;

• складання аналітичних таблиць та графіків. До спеціальних прийомів відноситься:

• порівняння (основний прийом аналізу);

• групування показників;

• деталізація зведених показників;

• факторний аналіз, який включає ряд прийомів (індексний, при­йом ланцюгових підстановок, прийом різниць);

• балансовий метод.

Групування показників відноситься до числа найбільш розповсю­джених прийомів аналізу. Групування використовується для одержан­ня науково обґрунтованих середніх величин, які правильно характери­зують сукупності що вивчаються, тобто використовується для узагальнення явищ, для розкриття змісту середніх величин, а також для вста­новлення зв'язку між явищами і процесами, що аналізуються. Для правильного групування важливо визначити ознаки, згідно яких дані діляться на групи. Ці ознаки можуть бути кількісними, тобто які ма­ють числове вираження, і атрибутивними, які виражені словами.

Роглянемо приклад привласнення виручки від продажу білетів в театрі. Під час вивчення справи про привласнення виручки від продажу білетів касирами кінотеатру було виконане групування виручки за різними ознаками: по фільму; по білетних касирах; по сеансах. В процесі вивчення документів був виділений касир, віро­гідно привласнюючий частину виручки — на сеансах самих кра­щих фільмів.

Деталізація зведених показників необхідна тому, що зведені по­казники, які відображені в статистичній та бухгалтерській звітності, як правило, нівелюють позитивні та негативні роботи на окремих ділян­ках та в окремі періоди часу. Тому деталізація проводиться по місцю, по часу, за складовими частинами і за узагальнюючими показниками.

Деталізація по часу — це ділення даних по кварталам, місяцям, декадам.

Деталізація по місцю — це ділення даних по окремих структурах (цехах, відділах). В цьому випадку можна встановити роль кожного підрозділу в одержанні кінцевих результатів роботи підприємства, встановити структурний підрозділ, що вимагає більш глибокий аналіз.

Деталізація показників по окремих складових частинах — це дозволяє встановити вплив, що дозволяє визначити зміну структури випускаємо! продукції на результативні показники. Наприклад, аналі­зуючи виконання плану по реалізації продукції, можна деталізувати об'єм реалізації по окремих позиціях номенклатури, а всередині її — по асортименту, вартості використаних матеріалів — по їх видах, встановивши при цьому, по яких є перевитрата, а по яких — економія.

Під час криміналістичного аналізу поряд з діленням показників по «загальних» ознаках часу (кварталам, місяцям, декадам) дані нерідко де­талізуються в часі роботи окремих матеріально відповідальних осіб.

Факторний аналіз — це встановлення окремих факторів, які пози­тивно або негативно впливають на зміни загальних економічних пока­зників.

Аналіз за балансом — досить трудомістка і найчастіше малоефек­тивна процедура, оскільки занадто велика кількість розрахункових по­казників не дозволяє виділити головних тенденцій у зміні фінансового стану підприємства.

У більшості випадків дослідження структури і динаміки фінансо­вого стану підприємства здійснюється за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Такий баланс можна одержати з вихідного ба­лансу шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його показни­ками структури.

Подальший аналіз балансу здійснюється такими способами (вони використовуються також і при інтерпретації інших форм звітності):

• горизонтальний аналіз;

• вертикальний аналіз;

• аналіз з використанням коефіцієнтів.

Горизонтальний аналіз. Це найпростіший з прийомів аналізу, але, незважаючи на це, за його допомогою можна одержати досить цінну інформацію про фінансовий стан підприємства. Він припускає порів­няння показників одного року з показниками іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності.

Вертикальний аналіз балансу показує структуру засобів підпри­ємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями або розділами беруться у відсотках до валюти балансу.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизон­тального, так і до інструментів вертикального аналізу.

Аналіз з використанням коефіцієнтів. Коефіцієнт — це математич­не вираження зв'язку одного показника з іншим. Коефіцієнти є основни­ми інструментами фінансового аналізу, що допомагають установити зв'язок між різними цифрами у фінансових звітах. При використанні кое­фіцієнтів суб'єкт фінансового аналізу може не тільки оцінити поточний фінансовий стан організації, але й передбачати реакції кредиторів та ін­ших осіб, які зазвичай використовують їх для оцінки діяльності компанії.

Найпоширенішими у звичайній практиці є:

• порівняння звітних показників із плановими, із звітами за попе­редні періоди, з аналогічними показниками інших підприємств галузі;

• обчислення середніх і відносних величин для наступних порів­нянь (виробіток продукції, заробітна плата і кількість відпрацьованих одним робітником днів за один місяць, квартал, витрата сировини, ма­теріалів, електроенергії в середньому на одиницю виготовленої проду­кції тощо);

• попереднє групування підприємств або їхніх підрозділів за якіс­но однорідними ознаками із метою порівняння аналогічних показників для оцінки результатів, досягнутих у процесі господарської діяльності кожним окремим підприємством, та інші [13, с.107].

Порівняння — один із найпоширеніших прийомів економічного аналізу. У процесі розслідування розкрадань, наприклад, застосовують порівняння первинних документів окремих підрозділів і структур. Для цього організовується зустрічна перевірка рахунків-фактур, накладних та інших документів, вилучених у підприємств, які мають господарсь­кі зв'язки. Використовується також порівняння документальних даних із фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей; фактичних витрат сировини на одиницю продукції з нормами витрат відповідно до сертифіката якості тощо.

Основним прийомом економічного (криміналістичного та операти­вно-економічного) аналізу є порівняння.

Порівняння — це прийом, який дозволяє охарактеризувати од­не явище через друге. При порівнянні будь-яких даних про роботу підприємства дуже важливо правильно зробити оцінку його економіч­ного стану, зрозуміти, в якому ступені та які сторони діяльності вони відображають.

При проведенні економічного аналізу можуть бути використані рі­зні види порівнянь:

• порівняння звітних показників з показниками бізнес-плану;

• порівняння звітних показників аналізуємого періоду з показни­ками звіту попереднього періоду;

• порівняння показників за ряд звітних періодів у динаміці;

• порівняння звітних даних аналізуємого підприємства з показни­ками аналогічних по роду діяльності підприємств.

До моменту порівняння показники повинні бути приведені до по­рівняльного виду, тобто в ряді випадків для цього проводять спеціаль­ні розрахунки. Наприклад, фактичний випуск продукції перерахову­ється в цінах, які прийняті в бізнес-плані.

На діяльність підприємства можуть впливати фактори, які не зале­жать від керівництва підприємством, його діяльності. Звичайно, вони впливають на показники роботи підприємства. Тому у процесі аналізу необхідно виокремити вплив цих факторів.

В економічному аналізі порівняння використовуються для загаль­ної оцінки роботи підприємства одночасно по кількох показниках та для встановлення відхилень, які недостатньо мотивовані в пояснюва­льній записці, яка надається разом зі звітом, тобто встановлення таких тенденцій, які вказують на негативні явища в роботі підприємства, а також на можливі злочини.

В цьому розумінні аналіз економічних показників часто розгляда­ються в якості однієї з форм наступного фінансового контролю. Якщо в результаті аналізу виникли сумніви в достовірності звітів, то по результатам звітів аналізу можуть бути проведені позапланові ревізії та перевірки.

Порівняння звітних даних з плановими дає можливість одержати первісне орієнтування у підсумках виконання плану та виділити част­ки, які вимагають особливої уваги по вивченню їх у подальшому.

Таке порівняння в якійсь мірі визначає напрямок аналізу, воно дає попередню оцінку роботи підприємства (позитивну чи негативну), до­зволяє встановити недоліки та успіхи в роботі.

Порівняння звітних даних з показниками попередніх періодів до­зволяє визначити тенденції і темпи розвитку явищ, що вивчаються, а по відношенню показників, які не плануються (наприклад, збитки від браку, збитки від позареалізаційної діяльності), можна зробити оцінку успіхів або недоліків.

Порівняння звітних даних з показниками інших підприємств прийнято називати порівняльним аналізом. В процесі такого аналі­зу встановлюються різниці у використанні на досліджуваних об'єктах (на підприємствах, в організаціях, структурних підрозділах) виробни­чих ресурсів, у порівнянні дається оцінка результатів їх діяльності то­що. Необхідно перед початком порівняльного аналізу визначити порі­внянність показників, оскільки навіть однорідні по профілю готової продукції одиниці не завжди однакові по рівню техніки.

Криміналістична оцінка результатів порівняння показників веде до двох основних позицій:

1) при вивченні результатів порівняння встановлюють, чи немає непояснених з економічної точки зору відхилень:

• в сторону погіршення фінансової діяльності;

• в сторону покращення господарської діяльності, в тому числі і по порівнянню з аналогічними підприємствами.

Що може впливати на економічні показники:

• придумана господарська діяльність;

• приховання результатів діяльності (завідоме прикрашення ре­зультатів роботи);

2)-визначається, наскільки реальними були встановлені невідповідно­сті та як реагували на них керівники підприємств, вищестоячих організа­цій та контролюючих органів. Недоліки в організації економіко-аналітич-ної роботи можуть бути умовою, яка спонукає виникнення злочинів, до яких можуть бути залучені робітники економічних служб підприємства.

Наприклад:

На завод по виробництву будівельних матеріалів прийшов новий головний бухгалтер П. Через 2-3 місяці після його приходу звітні показники підприємства різко змінилися. Із числа плановозбиткових завод буе переведений до категорії рентабельних. Ке­рівництво заводу (включаючи головного бухгалтера) вперше одержало премії за досягнення понадпланової економії по вироб­ничих витратах. Із звіту та пояснювальної записки до нього було очевидно, що економія досягнута за рахунок зменшення витрат сировини на виготовлення основної продукції — шлакоблоків для будівництва. Ситуація було парадоксальною, тому що техноло­гія виготовлення продукції не дозволяла недовкладення щебеню у розмірі 50%.

Однак аналіз звітності у вищестоячій організації проведений не то­чно, звітність затверджувалася, премії видавалися, позапланові ревізії не проводилися. Фактичною причиною економії було розкра­дання сировини у постачальника згідно підроблених документів з використанням недоліків в обліку реалізації щебеню на даному під­приємстві. Злочин було викрито після встановлення фактів одер­жання «безоплатної» необлікованої сировини по документах, вилу­чених у рудоуправлінні.