Про вживання іншомовних слів в українській мові

Коли слово прийшло з іншої мови разом з поняттям і йому немає відповідника в рідній мові, воно має всі підстави для активного вжитку. Іноді слова іншомовного походження стають одним із компонентів синонімічного ряду: краєвид (укр. питоме), пейзаж (з фр.), ландшафт (з нім.). Якщо для називання якогось поняття в українській мові є власне слово, запозичення, що не дає нічого нового, зайве. Мові однаково шкодять і надмірний пуризм (від лат. purus – “чистий”), тобто безоглядне заперечення будь-яких іншомовних елементів, і переобтяження письмових та усних текстів чужомовною лексикою, особливо призначених для широкого кола читачів та слухачів. Наприклад, слово спонсор – “той, хто матеріально забезпечує проведення якогось заходу” - порівняно недавно увійшло в українську мову з англійської, йому поки що немає точного відповідника, створеного на українському ґрунті. Тож його вживання вмотивоване й закономірне. Слово консенсус є раннім запозиченням з латинської мови. Надмірно часте вживання його недоцільне, бо навряд чи консенсус замінить семантично тотожні йому українські слова згода, одностайність, збіг думок. Особливо знижують рівень культури мовлення помилки у вживанні іншомовних слів.

Таким чином, лексика іншомовного походження, коли нею користуватися без зловживань і перекручень, є одним із засобів збагачення словникового складу мови.

§ 11. Склад лексики сучасної української літературної мови за стилістичним вживанням План

1. Поняття про стиль. Стилістичне розшарування лексики сучасної української літературної мови.

2. Стилістично нейтральна, або загальновживана, лексика.

3. Стилістично забарвлена лексика. Книжна лексика. Групи книжної лексики.

4. Розмовна лексика.

5. Діалектизми, просторіччя, жаргонізми як складові загальнонародної національної мови, стилістичне використання їх у літературній мові.

Поняття про стиль. Стилістичне розшарування лексики сучасної української літературної мови

Лексика сучасної української літературної мови неоднорідна. Одні слова вживаються за будь-яких умов спілкування, інші – за певних. У зв’язку з цим говорять про конкретний стиль вживання одиниць лексичної системи. Стиль (від фр. style, від лат. stilus, stylus – спочатку загострена паличка для письма, згодом – манера письма) визначається як різновид, видозміна літературної мови, манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування, як мистецтво слова. Отже, спостерігається стилістичне розшарування лезксики сучасної української літературної мови. Прийнято поділяти її на дві частини – стилістично нейтральну та стилістично забарвлену лексику.

Стилістично нейтральна, або загальновживана, лексика.

Стилістично нейтральна лексика переважає з кількісного погляду у словниковому складі української мови. Ознака нейтральності безпосередньо пов’язана із загальновживаністю. До стилістично нейтральної, або міжстильової, лексики належать слова, які є назвами основних понять – предметів навколишньої дійсності (земля, небо, дерево, вода, вогонь, жито, хліб), явищ природи (дощ, вітер, злива, землетрус), людей (дівчина, хлопець, брат, тітка, вчитель, інженер), тварин, птахів (собака, кіт, корова, вовк, тхір, півень, качка), рослин (верба, трава, дерево, дуб, береза), їх ознак (добрий, хворий, зелений, великий, розумний, сумний); їх кількості (один, три, двадцять), дій, які предмети можуть виконувати, (бігти, сміятися, думати, говорити, писати, бриніти, їсти) та ознак цих дій (швидко, зрозуміло, завтра, пізно, по-нашому). Як видно, до стилістично нейтральних в першу чергу належать повнозначні слова – назви предметів, їх ознак і кількості, назви дій, станів, обставин. Крім того, до міжстильової лексики належать також і ті слова, які вказують на предмети, ознаки, кількості, не називаючи їх (ми, ти, ніхто, весь, жодний), і неповнозначні, або службові, слова (у (в), на, що, хоч, якби, мов, бо).

Стилістично нейтральна лексика становить основний і найбільш численний шар лексики сучасної української мови, через це її називають також і загальновживаною. Ця лексика утворює тло, на якому виділяються слова, обмежені певним стилем використання. Вона постійно збагачується, поновлюється словами, стилістично регламентованими. Так, довно вже стали загальновживаними слова телефон, відеомагнітофон, комп’ютер, тест, оренда, бізнес, ринок, інфляція, бюджет, контракт, валюта, митниця завдяки підвищенню стану освіти, культури, громадській активності людей та зростанню рівня науки, техніки в наш час.