Додаток до лекції 3

4. Професійно обумовлені вимоги до особистості педагога

Зміни й перетворення в будь-якій сфері діяльності людини має починатися із змін і перетворень її суб’єкта. Існує філософський принцип – подібне створюється подібним: моральність учня формується моральністю вчителя, знання – знанням, майстерність – майстерністю. Тому в гуманістичних педагогічних концепціях особливе значення надавалося особистості вчителя.

Професіоналізм – сукупність особистісних характеристик людини, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності.

Професійна компетентність віддзеркалює єдність теоретичної та практичної готовності педагога до здійснення діяльності.

6. Професійно-педагогічна направленість учителя

Професійно-ціннісні орієнтації педагога – вибіркові відношення до різних аспектів життя взагалі й педагогічної діяльності зокрема, які мають цінність і значущість для нього.

Ступінь теоретичної та практичної готовності до педагогічної діяльності визначається рівнем володіння вчителем системою спеціальних психолого-педагогічних знань, педагогічною технологією й технікою, які утворюють у своїй цілісності основу його професійної компетентності.

Успішне здійснення професійної діяльності й досягнення педагогічної майстерності багато в чому залежить від готовності педагога враховувати свої психофізіологічні особливості й можливості, знаходити у відповідності з ними оптимальний індивідуальний стиль своєї діяльності, що забезпечує найкращі результати його праці при найменших витратах фізичних і душевних зусиль.

Професійно-педагогічна направленість особистості вчителя – це система домінантних мотивів (інтересів, потреб, схильностей), які спонукають до професійної діяльності.

7. Педагогічне покликання вчителя

Педагогічне покликання – це схильність, яка виростає з усвідомлення особистістю своєї здібності до педагогічної діяльності. Якщо людина прагне повністю реалізувати себе у професій і знайти в ній сенс свого життя, вона повинна прислухатися до свого внутрішнього голосу, поклику, усвідомити своє істинне призначення.

Покликання людина знаходить при нерозривній взаємодії двох чинників:

• фундаментальної налаштованості людини, її первинної схильності;

• її постійної пошукової активності.

Покликання має для людини особистісний смисл, і завдяки йому вона сприймає себе в якості єдиної, неповторної, значущої, набуває досвіду, усвідомлює свою особисту цінність, унікальність. При цьому учитель, який сприймає свою педагогічну діяльність як покликання, спроможний подолати навіть ті недоліки, які заважають йому оволодіти педагогічною професією.

Основою педагогічного покликання й професійної направленості виступає система ціннісних відношень учителя до педагогічної діяльності й до самого себе, що закріплено в професійно-ціннісних орієнтаціях. Саме вони забезпечують добросовісне відношення до справи, спонукають до пошуку, творчості, компенсують недостатньо розвинені вміння й навички. Відсутність позитивної орієнтації може стати причиною професійного краху, втрати наявної майстерності. Професійно-ціннісні орієнтації дозволяють педагогу побудувати цілі своєї діяльності, які стають орієнтиром його саморозвитку й самовдосконалення, готують його до прийняття найважчих і найскладніших моментів майбутньої діяльності, які часто зустрічаються в професії педагога.

У ціннісних орієнтаціях педагога можна виділити три провідних типи відношень до значущих моментів професійної діяльності:

• до педагогічної праці (усвідомлення мети й особистісного смислу діяльності, її суспільної значущості, глибока заінтересованість у її результатах, захопленість предметом викладання);

• до особистості учня (її безумовне прийняття і направленість на розвиток особистості);

• до особистості вчителя і до самого себе як педагога (наявність професійного ідеалу й позитивної «Я-концепції» як сукупності уявлень про самого себе – людини й професіонала).

Ставлення до особистості учня. Провідна цінність педагогічної діяльності – особистість дитини, її розвиток і становлення, орієнтація на інтереси й потреби дитини, на повагу до неї.

Другий блок ціннісних орієнтацій вчителя, що відображають його ставлення до професії та професійної діяльності, включає орієнтації на цінності професії, що виражають значущість трудової діяльності для особистості, що характеризують її потреби і мотиви участі в ній: орієнтація на творчість і самореалізацію у професії; орієнтація на соціальне значення професійної діяльності; орієнтація на професійну співпрацю.

Відношення до особистості педагога й до себе як педагога – це орієнтація на самопізнання, позитивне самосприйняття, духовне вдосконалення, залучення до цінностей культури, орієнтація на професійно значущі якості, закріплені в професійному ідеалі вчителя.

Захопленість педагогічною працею: спілкуванням з учнями й колегами, самим творчим процесом навчання й виховання, наукою, основи якої викладає вчитель.