- •1. Завдання та вихідні дані.......................................................... 6
- •2. ТепловІ розрахунки……………………………………………. 7
- •З авдання та Вихідні дані
- •Р озрахунок теплових навантажень
- •2.1. Максимальний тепловий потік на опалення
- •Зокрема, для п’ятиповерхових будинків, що збудовані після 1985 р., значення qо при різних температурах наведені в табл.2.1
- •2.2. Максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання
- •2 .3. Річні витрати теплоти на всі види теплоспоживання
- •2 .4. Визначення витрат теплоти в залежності від температури зовнішнього повітря
- •2 .5. Побудова температурних графіків
- •Температурні графіки визначають залежність необхідних температур води в тепловій мережі від температури навколишнього повітря (табл.2.5, мал.2.2)
- •Теплове обладнання котельної
- •3 .1. Модуль нагріву системи опалення
- •3 .2. Модуль приготування гарячої води
- •Е нергозбереження
- •Т ехніко-еконоМіЧні розрахунки
- •6 . Охорона праці
- •В исновки
- •В икористана література
6 . Охорона праці
Охорона праці грає дуже важливу роль як соціальний чинник. Недотримання вимог охорони праці приводить до економічних втрат, викликає соціально-економічні проблеми і труднощі у людей та в їх сім'ях. Незадовільний стан охорони праці, як чинник накопичення негативної напруги в суспільстві, робить значний вплив на формування політичної ситуації в країні.
При цьому виникають протиріччя між соціально-корисним характером праці і трагедією людини, його сім'ї, близьких при травматизмі, загибелі працівника на виробництві. Особливе значення охорона праці має на об'єктах енергетики у зв'язку з їх великою народногосподарською значущістю, вартістю, можливими тяжкими економічними і екологічними наслідками, а також людськими жертвами.
В коло питань, що розглядаються охороною праці, входить безпека праці, запобігання травматизму і професійним захворюванням, пожеж і вибухів на виробництві, питання правової охорони праці, питання електробезпеки.
Виробничий травматизм характеризується сукупністю травм і нещасних випадків на виробництві:
Причини виробничого травматизму поділяються на:
організаційні – відсутність або неякісне проведе інструктажів і навчання, відсутність контролю, порушення ви інструкцій, правил, норм, стандартів, законодавства, невиконання заходів щодо охорони праці, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання, невідповідність нормам санітарно-гігієнічних факторів (освітлення, мікроклімату, повітряного середовища тощо);
т
ехнічні
– невідповідність вимогам безпеки
праці, несправність виробничого
обладнання, інструменту і засобів
захисту, конструктивні недоліки
обладнання;психофізіологічні – помилкові дії внаслідок втоми людей через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці, хворобливий стан людини, необережність.
Значна кількість цих факторів відсутні при застосуванні модульної котельні, яка забезпечує автоматичну роботу котельної без постійної присутності спеціально підготовленого персоналу.
Модульна котельна ТМКУ не є об’єктом котлонагляду: модулі нагріву є проточними нагрівачами, а не котлами.
Система технологічної безпеки модульних котельних установок є дворівневою системою.
Перший рівень безпеки
Перший рівень безпеки (низовий рівень) є комплексом датчиків, виконавчих і електронних мікропроцесорних пристроїв, які входять до складу конструкції модулів нагріву типу МН. Технологічна безпека роботи модуля забезпечується на апаратно-програмному рівні. Алгоритм управління процесом розпалу пальників і контролю за процесом нагріву здійснюється мікропроцесорним пультом управління з виведенням інформації на рідкокристалічний дисплей. Інформація про поточну температуру носія на виході модуля постійно відображається на світлодіодному дворозрядному дисплеї.
Основні безперервно контрольовані параметри:
поточне значення температури носія на виході модуля;
поточні значення температури носія на виході кожного теплообмінника; наявність протоку теплоносія через кожен теплообмінник;
к
онтроль
наявності полум'я на кожному пальнику
окремо (три електронні блоки розпалу,
контролю полум'я і управління газовими
клапанами пальників);двоступеневий контроль перегріву кожного теплообмінника (термістор і термоконтактний датчик перегріву);
контроль тяги;
контроль і стабілізація тиску газу на пальниках ( забезпечуються конструкцією газового клапана і електронним блоком розпалу і контролю полум'я)
безперервна діагностика стану датчиків безпеки і управління, автодіагностика пульта управління модулем.
Пульт управління модулем дозволяє в покроковому режимі проглянути всі контрольовані параметри і стан датчиків, а також задати параметри управління.
Пульт має два виходи на другий рівень системи технологічної безпеки (РчЗ-485 і сигнальний 0\1)
Операції блокувань аварійних ситуацій:
зникнення або інверсія тяги - повна зупинка модуля
зникнення електроживлення - повна зупинка модуля
падіння тиску газу на вході пальників - повна зупинка модуля
несправності мікропроцесорного блоку - повна зупинка модуля
перегрів теплообмінника - зупинка відповідного пальника
відсутність протоки носія через теплообмінник - зупинка відповідного пальника
згасання контрольованого полум'я - зупинка відповідного пальника.
Другий рівень системи технологічної безпеки
Другий рівень технологічної безпеки модульних котельних установок є комплексом загальнокотельних датчиків, електронних і електро-механічних пристроїв, локальних пристроїв безпеки тих, що забезпечують безаварійне функціонування модульної котельної установки і її автоматичну зупинку в аварійних ситуаціях.
Д
ругий
рівень системи безпеки має першу
категорію по електропостачанню ланцюгів
контролю і блокувань.
До складу другого рівня безпеки входять:
датчики пожежної сигналізації;
пристрій контролю загазованості приміщення котельної ( метан і чадний газ);
датчики контролю несанкціонованого доступу в приміщення котельної;
датчик низької температури в приміщенні котельної;
датчик гранично допустимої температури теплоносія в збірному колекторі;
датчик мінімального тиску теплоносія в збірному колекторі;
датчик максимального тиску теплоносія в збірному колекторі;
датчик мінімального тиску в газовому колекторі;
датчик максимального тиску в газовому колекторі ( ввідний електромагнітний газовий клапан );
пристрої і схеми контролю параметрів електропостачання котельної (електрошафа К електрошафа АВР, автоматика контролю і запуску автономного джерела електропостачання) -- котельний пульт сигналізації ( типу «СИГНАЛ-1») -- виносний пульт сигналізації ( типу «СИГНАЛ-2»)
апаратно-програмний комплекс (АПК) безперервного оперативного контролю за роботою газоспоживаючих установок, що не обслуговуються (регіональна система диспетчеризації).
А
втоматика
безпеки призначена для контролю за
основними теплотехнічними параметрами
роботи котельні. Для безперервного
контролю довибухонебезпечних концентрацій
природного газу в приміщенні котельної
застосовуються газоаналізатор «Лелека»
КСГ, який окрім природного газу контролює
вміст окису вуглецю.
При досягненні концентрацією метану порогу спрацювання електрична система газоаналізатору реалізує наступні функції:
видає світловий та звуковий сигнали, передає інформацію на віддалений пульт індикації;
забезпечує комутацію зовнішніх електричних ланцюгів та управляє електромагнітними відсічними клапанами.
Номінальне значення порогу спрацювання:
по метану (15 7)% НКМЗ
по окису вуглецю (0,005 0,0025) %
Дія автоматики безпеки зводиться до відсічення газу і допомагає обслуговуючому персоналу при ліквідації аварійних ситуацій. Для припинення або зміни подачі робочого середовища на всіх трубопроводах встановлюються засувки і вентилі. Арматура встановлена в місцях, зручних для обслуговування і ремонту.
Для запобігання ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції, проводки і так далі використані захисні обгороджування, і заземлення виконується відповідно до розділу 1.7 ПУЕ-85. Для забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу прийнято занулення. Їх перелік регламентується ПУЕ . Для роботи з електроустаткуванням обслуговуючий персонал забезпечується діелектричними рукавичками, гумовими чобітьми, токовимірювальними кліщами, інструментом з ізольованими ручками.
П
риміщення
котельної – з природним і штучним
освітленням. Природне освітлення
передбачено за рахунок освітлення через
віконні отвори в бічних зовнішніх
стінах.
За характером зорової навантаження роботи, що виконуються в котельні, відносяться до IV розряду. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) становить 1,5% згідно з СНіП 23-05-95 [9]
За умовами гігієни праці для освітлення виробничих та інших приміщень повинно бути максимально використане природне освітлення. Штучне освітлення запроектовано за допомогою світильників з лампами розжарювання типу НСП 11, захищеними огороджувальної решіткою.
Лампи розжарювання застосовані тому, що газорозрядні лампи при роботі з дисплеями застосовувати не рекомендуються (з метою зниження навантаження на очі). Передбачено робоче (створює нормовані рівні освітленості), аварійне (освітлення, що забезпечує бачення, необхідні для тимчасового продовження робіт) та ремонтне освітлення. Мережа освітлення виконана трипровідною з триразовим заземлюючим захисним провідником.
Розміщення котельної установки в горищному приміщенні або на даху найбільш вдале в економічному відношенні та безпечне в пожежному, адже виключає загазованість нижніх поверхів будівель, не вимагає високих димарів, не займає місце на території об’єкту.
Конструкція модульних установок дає можливість робити ремонт обладнання без зупинки котельної.
