1. Інженерна геологія, як наука.

Інженерна геологія – наука, яка вивчає морфологію, динаміку і регіональні особливості верхніх горизонтів земної кори (літосфери), і їх взаємодію з інженерними спорудами у зв’язку з минулою, теперішньою чи планованою інженерно-господарською діяльністю людини.

Ф. Северянський – батько інженерної геології, автор I підручника з інженерної геології, створив I в світі кафедру інженерної геології. За ним інженерна геологія – це галузь геології, яка трактує питання залучення геології в інженерну справу.

Об’єкт – верхні горизонти земної кори.

Предмет – поведінка геологічного середовища при взаємодії зі спорудами.

Завдання – вивчення геологічних процесів і фізико-технічних властивостей гірських порід, які визначають умови будівництва та напрям інженерно-геологічних заходів для забезпечення стійкості земляних мас.

Як самостійна наука починає існувати з 30-х років 20ст.

Напрямки: 1)грунтознавство 2)інженерна геодинаміка 3)регіональна інженерна геологія

Далі малюєте круг з тими науками (з зошита)

2. Інженерно-геологіяні класифікації гірських порід.

Загальна класиф. повина базуватись на ознаках які дають найповнішу інжен.- геол.. характер. ці ознаки в - 1.чергу геологічні, а саме вік, генезис, умови і форми залягання.

-2. хіміко- мінералогічнф; мінералогічний (мінеральний) склад, ступінь і характ. засолення, склад обмінних катіонів тощо.

-3. петрографічна; гранулом. склад, структура, текстура, зцементованість.

-4. стосується фіз.. стану, ступінь звітрілості, вологості, щільності, тріщинуватості тощо. Стійкість і механічну міцність порід.

Загалом класиф. існує багато однак найбільш важливі ті, які затверджені і на наукових зібраннях і на державному рівні.Одна з таких класиф. належить : Сергеєву, (Прикланський, Наніков, Білий).

За цією класиф. всі породи поділені на два класи: А) породи з жорсткими зв’язками. Б)породи без жорстких зв’язків. Кожен клас поділяється на групи і тут головна ознака генезис:

А) три групи:

1) магматичні: 1.інтрузивні (глибинні) ( граніти, діорити, сієніти, габро, дуніти, перидотит) 2.ефузивні (вилиті):

- палетипні (діабази,порфіри, порфірити),

– кайнотипні( трахіти, андезити, базальти, пемза, оксидіан).

2) метаморфічні 3.регіонально – метаморфічні:

- метаморфізовані, – слабометаморфізовані.

4.контактно-метаморфічні:метаморфізовані, слабометамор

5.тектонічні породи - не мілотизовані, – мілотизовані .

3) осадові: 6.уламкові(зцементовані): крупноуламкові, дрібнозернисті .7. хімічні іорганогенні:- кременисті,

- карбонатні, -галоїдні. 8.глинсті і пилуваті: глинисті і пилуваті затверділі.

Б)

Глинисті пилуваті щільно ущільнені,Глинисті і пилуваті ущільнені, -//- не ущільнені.

9. уламкові ( незцементовані):грубоуламкові, піщані

4) родючі грунти: 10.зональні грунти, 11.інтразональні грунти

5) штучні породи: 12.культурні шари, 13.наносів (намивні):

штучний алювій водосховищ, іригаційні. 14.насипні: будівельні, промислові. 15.штучно покращені. 16.штучно погіршені

Крім загальної класифікації існують класифікації спеціальні, галузеві та регіональні. У спец. класиф. породи поділяються за якоюсь однією ознакою, н-д : мінер. або гранул. склад, пластичність чи водопроникність. Регіон. вид класиф. вони слугують для впорядкування порід на певній території їх викор. при інжен. – геолог. картографуванні.