42. Сутнісна характеристика і методичні основи визначення якості та конкурентоспроможності продукції.

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Показники якості продукції:

1.Загальні – оцінюють якість усієї сукупності продукції підпр;

2. Диференційовані:

- одиничні – х-ють будь-яку одну властивість продукції;

- комплексні – відображають кілька властивостей одиниці продукції одночасно.

Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності того чи того виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Для визначення загального рівня якості всієї сукупності продукції застосовують певну систему загальних показників, а саме:

1)частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їхньому обсязі;

2)коефіцієнт оновлення асортименту;

3)частка продукції, на яку одержано сертифікати якості;

4)частка продукції для експорту в загальному її обсязі на підприємстві;

5)частка виробничого браку (бракованих виробів);

6)відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.

Під конкурентоспроможністю продукції заведено розуміти сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції.

Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник продукції має обов'язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення суттєвих споживчих властивостей (потреб покупців), за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації.

Беручи загалом, для визначення конкурентоспроможності продукції необхідно знати:

1)конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;

2)можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;

3)розрахунковий рівень ринкової ціни товару;

4)очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;

5)визначальні параметри продукції основних конкурентів;

6)найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них;

7)термін окупності сукупних витрат, зв'язаних із проектуванням, продукуванням і просуванням на ринок нового товару.

43. Сукупніть показників оцінки ефективності виробничої програми підприємства

Виробнича програма – це система адресних завдань з виробництва й доставки продукції споживачам згідно з договорами поставки.

Завдання аналізу виробничої програми:

• дослідження її економічної обґрунтованості та відповідності вимогам ринку;

• аналіз ринку продукції, виконання договорів поставки;

• оцінка рівня виконання завдань та динаміки випуску продукції за обсягом, номенклатурою, асортиментом;

• виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничих ресурсів;

• розроблення пропозицій щодо прийняття оптимальних управлінських рішень з формування виробничої програми.

Критичний обсяг реалізації – маса продажу продукції, за якої витрати на виробництво і збут продукції дорівнюють виторгу від реалізації.

Асортимент – сукупність різновидів продукції, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками.

Оцінку виконання плану з асортименту можна проводити за: способом найменшого відсотка, оцінкою позицій асортименту, середнім відсотком.

Суть прийому найменшого відсотка полягає в тому, що в рахунок виконання завдання з випуску продукції за асортиментом приймається найнижчий відсоток серед визначених, але не вище ніж 100.

Суть способу оцінки позицій асортименту – у виявленні питомої ваги в усій обов’язковій номенклатурі тих позицій, з яких завдання виконано.

Суть способу середнього відсотка в тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховується фактично випущена продукція, але не більше за передбачену плановим завданням.

Коефіцієнт асортиментності – відношення фактичного випуску у межах плану до планового.

Структура – це співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску.

44. Основні фонди

це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (виконання робіт, надання послуг) частинами в міру їх зносу.

Основні засоби	Земельні ділянки.
	Капітальні витрати на поліпшення земель.
	Будинки, споруди та передавальні пристрої.
	Машини та обладнання.
	Транспортні засоби.
	Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
	Тварини.
	Багаторічні насадження.
	Інші основні засоби.
Інші необоротні матеріальні активи	Бібліотечні фонди.
	Малоцінні необоротні матеріальні активи.
	Тимчасові (нетитульні) споруди.
	Природні ресурси.
	Інвентарна тара.
	Предмети прокату.
	Інші необоротні матеріальні активи.
Незавершені капітальні інвестиції.	Незавершені капітальні інвестиції.