25. Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.

Важливим аспектом оцінки оборотного капіталу є визначення його загальної потреби. Для цього використовують 3 методи :

• аналітичний,

• коефіцієнтний,

• метод прямого рахунку.

В практиці для визначення потреб в оборотних коштах розраховують нормативи їх окремих елементів.

Визначення нормативів оборотних коштів(НОК):

1.НОК у виробничих запасах

НОК вз = Мд * Нз, де Мд – денна потреба в матеріалах,

Нз – норма запасу матеріалів у днях.

На підприємстві можуть формуватись такі запаси матеріалів:

• транспортні,

• поточні,

• підготовчі,

• страховий запаси.

2.НОК у незавершеному в-ві

НОК нзв = СВд * Тц * Кнв, СВд – денний випуск продукції у виробничій собівартості,

Тц – тривалість виробничого циклу,

Кнв – коеф наростання витрат.

Кнв=q пв+0.5*q рв

q пв – частка поч. витрат,

q рв – частка кінцевих витрат.

Кнв=(А1+1/2А2)/(А1+А2), де А1+А2 – виробничі витрати,

А1 – первісні витрати,

А2 – інші витрати.

3.НОК у залишках готової продукції

НОК гп = СПд * НГПз, де СПд – денний випуск продукції у повній собівартості;

НГПз – норма запасу готової продукції на складі.

4. НОК дебіторської заборгованості

НОК дз = РПд * Тор, РПд – денний обсяг реалізованої продукції,

Тр – термін оплати рахунків покупцями.

5.Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів

НОК вмп = Витрати(В) на поч. року + В поточного періоду – В, що будуть погашені або відшкодовані у поточному періоді

27. Сутність та методи управління оборотними кошами

В умовах невизначеності та ризику функціонуваня суб’єктів підприємницької діяльності важливим є забезпечення підприємства оборотними коштами. Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у елементи оборотних активів для здійснення розширеного відтворення. Відсутність чи надлишок коштів призводить до розбалансування руху матеріальних і фінансових ресурсів, недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень на підприємствах.

Згідно з Господарським кодексом України підприємства мають право самостійно планувати і здійснювати свою діяльність, тобто можуть самостійно вибирати методи управління своїм оборотним капіталом та здійснювати контроль за його раціональним розміщенням і використанням.

У практиці зарубіжних та вітчизняних підприємств застосовують такі методи управління оборотним капіталом:

− метод коефіцієнтів;

− нормування;

− метод АВС;

− оптимізація [1].

Коефіцієнтний метод дає змогу розрахувати показники, які характеризують стан оборотного капіталу (частка запасів, грошових коштів чи дебіторської заборгованості у загальній сумі оборотного капіталу, частка сумнівної дебіторської заборгованості), стан джерел формування оборотного капіталу(наявність власного капіталу, наявність зовнішніх джерел фінансування оборотного капіталу) та ефективність його використання.