79. Структура процесу пізнання

Структура процесу пізнання являє собою діалектичну єдність чуттєвого (відчуття, сприйняття, уявлення) і раціонального відображення світу (в поняттях, судженнях, умовиводах), в їх діалектичному взаємозв’язку та обумовленості практикою.

Співвідношення суб’єктивних і об’єктивних моментів у відчутті, що є первинною, вихідною формою чуттєвого пізнання це в перше висловив Л. Фейєрбах. Це особливо стосується тих видів відчуттів, в яких суб’єктивний момент (наприклад, відчуття кольору, смаку, запаху) виражений сильніше, ніж, приміром, при зоровому сприйнятті геометричних форм предметів.

Розглядаючи відчуття і сприйняття як відображення реального світу, Берклі вважає відчуття тотожним предмету, то Юн зводить предмет до відчуття, а об’єктивний світ - до комплексу відчуттів (Берклі, Юм).

Ці загальні, філософські висновки доводяться численними фактами науки, отриманими нею при дослідженні як фізичних процесів, тобто об’єктивної реальності, матерії, так і органів чуття, тобто матерії, здатної відчувати, відчувати.

80.Форми чуттєвого та раціонального рівня пізнання

Розрізняють два ступені процесу пізнання - чуттєвий (нижчий) і раціональний (вищий).

Причому вони перебувають у тісному взаємозв’язку

Чуттєве пізнання є відображенням у свідомості людини зовнішніх властивостей предметів об’єктивного світу, завдяки роботі зорового, слухового, смакового та інших аналізаторів нервової системи. Основними формами чуттєвого пізнання є відчуття, сприйняття й уявлення. Відчуття — відображення зовнішніх властивостей предметів об’єктивного світу, яке виникає внаслідок їх впливу на органи чуття і збудження нервових центрів кори головного мозку. Більшу частину інформації людина одержує через органи зору, тому деякі спеціальності пов’язані з особливими вимогами стосовно зору людини.

Сприйняття — відображення зовнішності предметів об’єктивного світу.

Уявлення — це відтворений у пам’яті образ зовнішності предметів, які раніше сприймалися.

Основними формами раціонального (логічного) пізнання є поняття, судження та умовиводи.

Поняття — форма мислення, в якій відображається клас предметів з їх істотними і загальними ознаками Судження — форма мислення, в якій щось стверджується і яка є або істинною, або хибною.

Умовивід — форма мислення, з допомогою якої з одних думок (засновків) одержують нові думки — висновки. Завдяки умовиводам одержують нове, так зване вивідне знання.

81.Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності.

Наука відображає світ та фіксує пізнане у поняттях, судженнях, висновках, теоріях і т.п. \Наука – форма людських знань, складова частина духовної культури суспільства; система понять про явища і закони дійсності.

Більш того, будучи дуже багатогранною, наука різними сторонами включається в різні сфери суспільного життя.

Наукове пізнання світу суттєво відрізняється від інших форм відображення дійсності. Загальним методом відповідним сучасним наукам, є діалектика, особливими методами якої є спостереження, індукція і дедукція, аналогія, формалізація, математизація науки тощо. Існують також часткові методи, пов’язані з окремими галузями науки – фізикою, хімією,.

Об’єктом відображення в науці являється природа та суспільне життя. В зв’язку з цим всі конкретні науки поділяються:

Суспільні науки вивчають різноманітні сторони суспільного життя, закони функціонування та розвитку суспільного організму.

Природні науки займаються вивченням закономірних властивостей та зв’язків (законів) живої та неживої природи.

Технічні науки займаються вивченням продуктивних сил в даній сфері господарства, але і промислові відносини.

Наука розвивається в тісній взаємодії зі всіма іншими сторонами та явищами суспільства. На розвиток науки оказують вплив політичні та правові відносини, володіючі в суспільстві.