Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_me.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
339.97 Кб
Скачать

3. Державне регулювання міжнародних міграційних процесів

Кінець широкомасштабній вільній міграції населення було покладено в 20-х роках XX століття, коли в більшості країн утвердилось імміграційне законодавство і появилися міжнародні угоди, регулюючі переміщення населення.

Передусім імміграційне законодавство більшості країн чітко розмежовує виїжджаючих в країну на іммігрантів - людей, які в'їжджають в країну на постійне місце проживання, і неіммігрантів - які приїжджають в країну тимчасово і не претендують на постійне місце проживання

Національний рівень регулювання міжнародної міграції робочої сили становить собою сукупність заходів окремої держави щодо регулювання міграції в своїй країні. Міжнародний рівень становить собою сукупність заходів країн світової співдружності щодо регулювання міграції робочої сили в межах світового співтовариства. Інтеграційний рівень становить собою сукупність заходів групи країн щодо регулювання міграції робочої сили між країнами - учасниками інтеграційного об'єднання.

Більшість країн застосовує вибірковий метод при регулюванні імміграції. Суть цього методу полягає в тому, що держава не перешкоджає в'їзду тих категорій працівників, які потрібні в даній країні, і обмежує в'їзд всіх інших.

Проте в більшості країн імміграційне законодавство та підзаконні акти мають такі основні риси. По-перше, встановлює жорсткі вимоги до рівня освіти і стажу роботи за спеціальністю.

По-друге, законодавства країн-імпортерів висувають жорсткі вимоги щодо здоров'я іммігрантів. Крім того, встановлюють певні вимоги щодо віку іммігрантів, їх політичного та соціального стану.

По-третє, країни-імпортери, як правило, встановлюють кількісні квоти на іммігрантів.

По-четверте, законодавство багатьох країн передбачає заходи щодо економічного регулювання імміграції.

По-п'яте, законодавство більшості країн встановлює максимальні строки перебування іноземних робітників на щ території.

Країни-імпортери робочої сили під тиском профспілок здійснюють заходи щодо стимулювання рееміграції, тобто; повернення іммігрантів на батьківщину. До таких заходів належать: надання економічної допомоги країнам масової еміграції, професійна підготовка іммігрантів, виплата іммігрантам спеціальної допомоги.

1. Сутність та форми міжнародного руху капіталу

Міжнародна міграція капіталу — це не фізичне переміщення засобів виробництва, а фінансова операція: надання позики, купівля-продаж цінних паперів, інвестування.

За джерелами походження капітал поділяється на офіційний і приватний.

Офіційний капітал - це кошти державного бюджету або міжнародних організацій (МВФ, Всесвітній банк та ін.), котрі переміщуються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням урядів або міжурядових організацій, її джерелом є гроші платників податків.

Приватний капітал - це кошти приватних фірм, банків та інших недержавних організацій, які надаються у вигляді інвестицій, торговельних

За характером використання капітал поділяється на підприємницький капітал та позичковий капітал.

Підприємницький капітал - це кошти, які прямо або опосередковано вкладаються у виробництво для отримання прибутку. Це головний приватний капітал.

Позичковий капітал - це кошти, шо надаються з метою отримання відсотка. В міжнародних масштабах позичковим капіталом виступає в основному офіційний капітал.

За строком вкладання капітал поділяється на короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий.

Короткостроковий капітал: вкладання капіталу строком менше року. Середньо- та довгостроковий капітал - вкладання капіталу строком понад один рік. Усі вкладання підприємницького капіталу здійснюються переважно у формі прямих інвестицій, а також у вигляді державних кредитів.

За метою вкладання капітал поділяється на прямі та портфельні інвестиції.

Прямі інвестиції - вкладання капіталу з метою придбання контролю над об'єктом розміщення капіталу. Це в основному вивезення приватного підприємницького капіталу.

Портфельні інвестиції - вкладання капіталу в іноземні цінні папери без права контролю над об'єктом інвестування. Це також в основному вивезення приватного підприємницького капіталу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]